79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.01.2022 Справа № 914/3158/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З., за участю секретаря Полюхович Х.М., розглядаючи справу
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз", м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дем'яна Василя Івановича, м. Сколе Львівської області
про стягнення 20 733, 75 грн
за участю представників:
від позивача: Сало Т.В. - представник;
від відповідача: Іванова А.П. - представник
На розгляд Господарського суду Львівської області Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" подано позов до Фізичної особи-підприємця Дем'яна Василя Івановича про стягнення 20 733,75 грн за договором про розподіл природного газу № 09425GL4CXFP016 від 01.01.2016.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 24.11.2021.
Ухвалою суду від 24.11.2021 розгляд справи відкладено на 09.12.2021.
У судовому засіданні 09.12.2021 оголошено перерву до 20.12.2021.
Враховуючи клопотання відповідача та відсутність заперечень позивача, для надання можливості мирно врегулювати спір, суд оголосив перерву у судовому засіданні 20.12.2021 до 12.01.2022.
12.01.2022 від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення на 6 місяців.
У судовому засіданні 12.01.2022 представник відповідача підтримала заяву про розстрочення виконання судового рішення на 6 місяців та просила її задовольнити.
Представник позивача підтримав позовні вимоги, щодо задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення не заперечив.
Аргументи сторін.
Позовна заява мотивована невиконанням відповідачем умов договору про розподіл природного газу № 09425GL4CXFP016 від 01.01.2016 в частині оплати вартості наданих послуг на суму 19 698, 98 грн. Також позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання заявив до стягнення 820, 62 грн пені, 59, 12 грн інфляційних втрат та 155, 03 грн 3% річних.
У письмових поясненнях відповідач ствердив, що такий не володіє іншими об'єктами, які підключені в установленому порядку до газорозподільної системи; у період з 01.01.2021 по 31.03.2021 послуги розподілу газу відповідач оплачував; відповідач планує в майбутньому користуватись послугами розподілу газопостачання, тому договір № 09425GL4CXFP016 від 01.01.2016 не розірвано; щодо позовних вимог заперечує, оскільки у споживача відсутні об'єкти, які підключені у встановленому законом порядку до газорозподільної системи.
Обставини справи.
01 січня 2016 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (Оператор ГРМ, позивач) та Фізична особа підприємець Дем'ян В.І. (Споживач, відповідач) уклали договір на розподіл природного газу № 09425GL4CXFP016, шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - договір), відповідно до пункту 2.1 якого, Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Згідно з пунктом 5.1 договору облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 6.1 договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 6.2. договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу.
Величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (пункт 6.3. договору).
Відповідно до пункту 6.6 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідач направив позивачу заяву від 2 жовтня 2020 року про встановлення величини річної замовленої потужності на 2021 календарний рік в обсязі двадцять дев'ять тисяч кубічних метрів.
Позивач скерував відповідачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання № 61030416 від 01.03.2021 у зв'язку із заборгованістю за договором.
На виконання умов договору позивач скерував відповідачу акти наданих послуг на суму 19 698, 98 грн за період березень-липень 2021 року.
Зазначені акти позивач скерував 26.08.2021 (трекінг № 8240008605890), а відповідач отримав 27.08.2021.
Проте акти наданих послуг відповідач не підписав, відмови від підписання не надав.
Додатковою угодою №1 від 30.08.2021 до договору розподілу природного газу №09425GL4CXFP016 від 01.01.2016 сторони вирішили припинити дію договору за взаємною згодою з 01.08.2021. Також сторони зобов'язались провести остаточний розрахунок за розподіл газу до 31.08.2021 (пункт 3 додаткової угоди).
Враховуючи відсутність оплати, позивач просив стягнути з відповідача 19 698, 98 грн вартості наданих послуг з розподілу природного газу, 820, 62 грн пені, 59, 12 грн інфляційних втрат та 155, 03 грн 3% річних.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (Кодексу ГРМ): - договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи;
- доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи;
- Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;
споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього Кодексу.
Суд встановив, що відповідач підписав заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) та типовий договір розподілу природного газу № 09425GL4CXFP016 від 01.01.2016 та не володіє жодними іншими об'єктами, які підключені в установленому порядку до газорозподільної системи.
Відповідач до березня 2021 року сплачував за надані послуги з природного газу.
Згідно з положенням абзацу 3 пункту глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ, Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.
Позивач надіслав відповідачу акти наданих послуг з розподілу природного газу за період березень-липень 2021 року на суму 19 698, 98 грн, проте такі останній не підписав, кошти не оплатив.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У пункті 6.6 договору сторони погодили строк оплати - до 10 числа місяця, наступного за звітним, проте доказів оплати матеріали справи не містять.
01.03.2021 позивач надав відповідачу повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання, в якому пропонував до 01.04.2021 самостійно відключитись від газових мереж газоспоживання і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання.
01.08.2021 сторони підписали додаткову угоду про припинення дії договору.
Припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача (абзац перший пункту 9 глави 6 розділу VI кодексу ГРМ).
При цьому обставин проведення 01.03.2021 механічного від'єднання об'єкта відповідача від газових мереж не встановлено, так само як і не встановлено факту подання відповідачем заяви про припинення договору розподілу природного газу до 01.08.2021.
Більше того, у письмових поясненнях відповідач ствердив, що планує у майбутньому користуватись послугами розподілу природного газу, тому договір не розривав.
Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність підключених об'єктів до газорозподільної системи та визнає обґрунтованою вимогу про стягнення 19 698, 98 грн основного боргу.
Щодо пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 820, 62 грн пені, 59, 12 грн інфляційних втрат та 155, 03 грн 3% річних, нарахованих по актах за квітень-липень 2021 року за період 11.05.2021-29.09.2021.
Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що по актах за квітень та червень 2021 року такий безпідставно почав нарахування з 11.05.2021 та 12.07.2021 відповідно, оскільки прострочення настало лише 12.05.2021 та 13.07.2021 (святковий день - 09.05.2021 перенесено на 10.05.2021; 10.07.2021 - субота, тобто строк оплати закінчився у перший робочий день - 12.07.2021).
Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення 816, 56 грн пені та 154, 22 грн 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат є правильним, тому нараховані 59, 12 грн також підлягають задоволенню.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Поряд з цим, відповідач 12.01.2022 подав суду заяву про розстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців із щомісячною сплатою по 3 455, 63 грн.
Заява мотивована скрутним фінансовим становищем відповідача, оскільки його основна господарська діяльність - « 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання», а з початку поточного року на 40% зросли ціни на борошно, в 2 рази в ціні зросла і електроенергія, виріс прожитковий мінімум. Зауважив, що за даними Державної служби статистики впродовж року з жовтня 2020 року до жовтня 2021 року хліб та вироби з борошна потрапили до групи товарів- рекордсменів щодо зростання цін на них. Хліб за цей період подорожчав на 15,3%, макаронні вироби - на 8,8%. Якщо на початок поточного року енергоносії становили 10-12% у собівартості, то зараз це вже 20-25%. Таким чином собівартість виробництва хліба сьогодні зросла на 40-50%. Якщо минулого року рентабельність виробництва хліба становила 10-12%, то сьогодні її рівень впав до критичних 2%. Оскільки ці обставини не залежать від суб'єктивної поведінки відповідача, а є об'єктивними та такими, що стосуються всієї галузі виробництва хлібу в Україні, вважає, що погашення заборгованості перед позивачем одним платежем суттєво утруднить виконання судового рішення, а також поставить під ризик здійснення відповідачем господарської діяльності.
Також відповідач просив врахувати наявність заборгованості перед іншими контрагентами, на підтвердження чого надав видаткові накладні.
Крім того, у заяві відповідач повідомив суд, що має намір повністю та добровільно погасити борг позивачу, проте просив його розстрочити.
Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 6 календарних місяців, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, враховуючи таке.
Згідно з частиною 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може надати відстрочення або розстрочення виконання рішення.
При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Враховуючи визнання відповідачем заборгованості перед позивачем, його фінансове становище, зростання цін, відсутність заперечень позивача щодо задоволення заяви та підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, суд вважає за доцільне задовольнити його заяву.
Надання розстрочки виконання судового рішення дасть можливість відповідачу поступово погашати присуджену до стягнення суму без значного одноразового фінансового навантаження.
Беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення про стягнення 20 728, 88 грн терміном на шість місяців, шляхом сплати відповідачем на користь позивача щомісячно, починаючи з 28 лютого 2022 року впродовж п'яти місяців по 3 455, 63 грн, а в шостому місяці - 3 450, 73 грн.
Крім того, суд наголошує на тому, що надання розстрочки не звільняє від виконання судового рішення і спрямоване на зменшення негативних наслідків для боржника при одночасному досягненні інтересу для кредитора, оскільки сприяє в повному обсязі виконанню судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо судового збору.
На підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дем'яна Василя Івановича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідент код: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (місцезнаходження: 79039, місто Львів, вул. Золота, будинок 42, ідент. код: 03349039) 20 728, 88 грн заборгованості, з якої: 19 698, 98 основного боргу, 154, 22 грн 3% річних, 59, 12 грн інфляційних втрат, 816, 56 грн пені та 2 269, 47 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.
5. Розстрочити виконання судового рішення про стягнення 20 728, 88 грн терміном на 6 місяців, шляхом сплати Фізичною особою-підприємцем Дем'яном Василем Івановичем на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз":
до 28.02.2022 - 3 455, 63 грн;
до 31.03.2022 - 3 455, 63 грн;
до 30.04.2022 - 3 455, 63 грн;
до 31.05.2022 - 3 455, 63 грн;
до 30.06.2022 - 3 455, 63 грн;
до 31.07.2022 - 3 450, 73 грн.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді в період 17.01.2022 - 01.02.2022, повний текст рішення складено 02.02.2022.
Суддя Галамай О.З.