ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.11.2021Справа № 910/14396/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ"
до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування"
про розірвання договору поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 22.11.2021,
У вересні 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (далі - позивач, Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - відповідач, Товариство) про розірвання договору поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю форс-мажорних обставин, що унеможливило своєчасне та повне виконання договірних обов'язків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.09.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/14396/21, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 06.10.2021 та встановив строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та інших доказів.
У судовому засіданні 06.10.2021 було оголошено перерву до 01.11.2021.
11.10.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
25.10.2021 від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судове засідання 01.11.2021 прибула представник позивача, представник відповідача приймала участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon.
За наслідками судового засідання судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.11.2021.
Під час судового засідання представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.
У свою чергу представник Товариства проти позову заперечував, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві, наявному в матеріалах справи.
Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ» (далі - Постачальник) та Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі Філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - Покупець) було укладено договір поставки № УБГ41/015-21 з додатками (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Бурове обладнання (Бурові долота в асортименті, Лот № 2 - Трьохшарошкові долота 444,5 мм та 311,15 мм) (далі - Товар), зазначений в специфікації, загальною вартістю 9 886 800,00 (дев'ять мільйонів вісімсот вісімдесят шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок грн., у тому числі ПДВ 1 647 800 грн.
Згідно п. 1.2. Договору найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації (далі - Специфікація), яка є Додатком № 1 до Договору та є її невід'ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.
Умовами пункту 2.1. Договору передбачено, що Постачальник повинен поставити Покупцю Товар, передбачений цим Договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортом виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред'являються до Товару даного виду та підтверджується відповідними документами.
Ціна цього Договору вказується в Специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо Постачальник є резидентом, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ІІДВ (застосовується, якщо Постачальник не є резидентом України) (п.3.1. Договору).
Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом: оплати Покупцем після пред'явлення Постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок Постачальника, на умовах зазначених у Специфікації цього Договору.
Відповідно до п 5.1. Договору строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації до цього Договору.
Згідно п. 5.2. Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (застосовується, якщо Постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання- передачі Товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем).
Умовами пункту 5.9. Договору передбачено, що передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками Сторін акту/актів приймання-передачі Товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків Товару або товаросупровідної документації, Покупець має право не підписувати акт/акти приймання- передачі Товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а Постачальник зобов'язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати, спричинені такими недоліками.
Згідно п. 6.1.1. Договору Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар.
У відповідності до п. 4 Додатку № 1 до Договору оплата за Товар відбувається по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати постачання та підписання акту прийому- передачі Товару.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього Договору, та діє до 31.12.2021.
Згідно з пунктом 3 Специфікації № 1 від 01.03.2021, що є Додатком № 1 до Договору, строк поставки Товару: згідно з графіком поставки протягом 90 календарних днів з дати укладення договору, але не пізніше 16.07.2021.
На виконання умов вищевказаного Договору та додатків до нього Постачальником було поставлено Трьохшарошкові долота 444,5 мм та 311,15 мм у кількості 17 шт. та на загальну суму 2 230 800,00 грн, що підтверджується підписаною уповноваженими представниками сторін без зауважень і заперечень видатковою накладною № 14 від 18.06.2021 та довіреністю № 530 від 16.06.2021.
15.07.2021 Відповідачем було перераховано на рахунок позивача 2 230 800,00 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 18 від 18.06.2021, випискою по рахунку за 15.07.2021 та карткою-рахунком 361 за відповідний період.
Товар ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМАНІЯ» було придбано у нерезидента AT «Волгабурмаш» (м. Самара, РФ), що підтверджується копією Контракту № 6/21 від 26.02.2021, МТТН від 15.06.2021 та ВМД, актом від 18.06.2021 за № 14062021-2 про надання транспортно-експедиційних послуг за договором № 036 від 02.10.2018, довідкою про транспортно-експедиційні витрати з вих. № 1706/1 від 17.06.2021.
Оплата позивачем AT «Волгабурмаш» (м. Самара, РФ) за Товар підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 15 від 15.03.2021, копією листа AT «Комерційний Індустріальний Банк» вих. № 02.5.2-1919 від 21.04.2021.
01.04.2021 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 269 «Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації», якою вирішено внести зміни до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації, серед яких перелік було доповнено позицією: 8207 19 90 00 Інструменти для буріння скельних порід або ґрунтів, включаючи частини, інші, що унеможливило подальше виконання зобов'язань за вказаним Договором.
Позивач відразу звернувся до Івано-Франківської ТПП з відповідною заявою про засвідчення форс-мажорних обставин за вих. № 1/06-22 від 30.06.2021, в результаті чого, останньою було надано Сертифікат № 2600-21-0589 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.06.2021 за № 129-06/21, відповідно до якого Івано-Франківська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Згідно п. 8.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Умовами пункту 8.2. Договору передбачено, що Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Відповідно до п. 8.3. Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо Постачальник надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, Постачальник зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу.
Згідно з пунктом 8.4. Договору у разі коли строк дії обставин продовжується більше ніж 60 днів кожна із Сторін має право розірвати цей Договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від Договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. У такому випадку Договір припиняє свою дію з дати зазначеної у повідомленні про відмову від Договору але не раніше дати отримання повідомлення.
Зважаючи на вищевикладене, Позивачем 30.06.2021 було надіслано листа (вих. № 30/06-1) Відповідачеві про розірвання Договору Поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021 у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін та надано копію Сертифіката Івано- Франківської ТПП № 2600-21-0589 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.06.2021 за № 129-06/21, відповідно до якого Івано-Франківська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
Так, відповідно до вказаного Сертифікату, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): заборона встановлена постановою КМУ від 01.04.2021 № 269 «Про внесення змін до переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації», період дії форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): дата настання - 01 квітня 2021 року, дата закінчення- тривають на 30 червня 2021 року.
Проте, Відповідачем листом від 07.07.2021 за № 1718-1 було відмовлено у розірванні Договору на поставку доліт в асортименті виробництва АО «Волгабурмаш» (м. Самара, РФ).
23.07.2021 Позивач повторно звернувся до Відповідача з листом, на що листом № УБГ2095-1 від 20.08.2021 БУ «Укрбургаз» заперечило проти розірвання вищевказаного Договору.
Вищевказані обставини зумовили звернення із даним позовом до суду, в межах якого Компанія просить суд розірвати договір поставки.
Заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, ґрунтуються на тому, що позивачем був пропущений строк повідомлення щодо настання обставин непереборної сили.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статтей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір Поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021 за своєю природою є договором поставки.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Також сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (частина 2 статті 6 ЦК України).
Отже, сторони мають право самостійно визначити у договорі, що саме вони відносять до форс-мажору. Зокрема, визначити, які обставини є форс-мажором і суб'єктів, що мають його підтверджувати.
У свою чергу, згідно визначення, наданого Торгово-промисловою палатою України в Рішенні "Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)" від 18.12.2014 року № 44 (5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) це надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Перелік обставин непереборної сили (форс-мажору) міститься в п. 3.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Документом, що засвідчує форс-мажорні обставини є Сертифікат встановленої форми, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною Торгово- промисловою палатою, який повинен бути зареєстрований в Реєстрі сертифікатів про форс- мажорні обставини.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даним умов здійснення господарської відповідальності.
Поняття та ознаки непереборної сили визначено пунктом 1 частиною статті 263 ЦК України. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.
За приписами ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово- промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Таким чином, належним доказом підтвердження форс-мажорної обставини є сертифікат торгово-промислової палати.
Як вказано вище, відповідно до пункту 8.3. Договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово- промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.
З викладеного слідує, що Сертифікат Івано-Франківської Торгово-промислової палати № 2600-21-0589 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 30.06.2021 за № 129-06/21, виданий на підставі ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово- промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) із змінами та доповненнями, відповідно до якого Івано- Франківська ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), є доказом того, що визначені в ньому форс-мажорні обставини мали і мають безпосередній вплив на строки поставки Позивачем Товару за укладеним Договором, і що існування форс-мажорних обставин унеможливлює подальше виконання зобов'язань за вказаним Договором щодо поставки Товару.
Приписами статті 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження, та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (частина 4 статті 188 ГК України).
Частиною 3 статті 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Приписами статті 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Верховний Суд України у своїх висновках щодо застосування ст. 651 ЦК України, які мають враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаної статті, зазначив, що вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13).
Згідно з частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зокрема, відповідно до вимог частини 4 статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання договору не з безпосередньою наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, що настають при такій істотній зміні обставин.
Зокрема, при вирішенні спорів про розірвання договорів з підстав, передбачених статтею 652 ЦК України, необхідним є доведення позивачем того, яким чином змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору та чому зміна обставин є істотною і не може бути усунута.
Суд, здійснивши аналіз фактичних обставин та оцінку наявних у матеріалах справи доказів, дійшов висновку, що в момент укладення договору, ані позивач, ані відповідач, не могли передбачити факту прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 01.04.2021 № 269.
Отже, на підставі викладеного суд вважає доведеним факт наявності підстав розрівання договору поставки від 01.03.2021.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статтей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, суд відзначає, що інші доводи відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Компанії підлягають задоволенню.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача
Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про розірвання договору поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021 задовольнити повністю.
2. Розірвати договір поставки № УБГ 41/015-21 від 01.03.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування".
3. Стягнути з Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775) в особі Філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГЕТИЧНО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 40; ідентифікаційний код 40115192) судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 28.01.2022.