ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2022Справа № 910/18811/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фларітон" (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 41; ідентифікаційний код 38749684)
про стягнення 64 201, 20 грн
без повідомлення (виклику) представників сторін
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фларітон", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 64 201, 20 грн за договором № 12559/5-06 від 03.10.2014 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд вказує, що у запропонований судом строк відзиву на позовну заяву не надійшло, в той час, як ухвала суду від 23.11.2021 направлялась на адресу відповідача поштовим повідомленням № 0105491562419, однак, поштовий конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Приписами ст. 10 зазначеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Фларітон" є адреса: 01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 41.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи
Розглянувши подані до суду матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва.
03.10.2017 між Публічним акціонерним товариством "Київводоканал" (постачальник), в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фларітон" укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі № 12559/5-06, за умовами якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва на підставі пред'явлених Абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 (далі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно п. 1.5 договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження умов на скид стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Пунктом 4.10 договору передбачено, що у разі порушення абонентом п. 1.1, 1.5 цього договору, плата за скид стічних вод без чинних умов (дозволу) нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.
Договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна зі сторін письмово не повідомила іншу сторону про його припинення. ( п. 7.1. договору).
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем в проміжок часу з 01.06.2017 по 30.11.2019 здійснювався скид стічних вод без Умов на скид стічних вод за адресою: вул. Кирилівська (колишня назва вул. Фрунзе), 65 у м. Києві, що є порушенням п. 8.1. Правил № 1879 у зв'язку з чим департаментом екологічного нагляду позивача нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид в загальному розмірі 161 041, 44 грн.
Позивач зазначає, що у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог Правил № 1879, ним на адресу відповідача був направлений лист - попередження від 18.12.2019 з відповідним розрахунком заборгованості, однак станом на дату звернення до суду з позовом відповідачем сплачено лише частину кошти, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 64 201, 20 грн.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 12559/5-06 від 03.10.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором надання послуг.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до п. 1.2 Правил № 1879 ці правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації.
Пунктом 1.5 Правил № 1879 встановлено, що правила встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Згідно п. 1.7 Правил № 1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, абонентом одержані Умови на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення.
В п. 2.4 Правил № 1879 регламентовано, що абоненти зобов'язані отримати у водоканалі Умови на скид та укласти договір з Водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Відповідно до пп. 3.3.1 п. 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2, які згідно з підпунктом 3.3.4. видаються на один рік.
Як вбачається з доводів позивача та не заперечується відповідачем за період з 01.06.2017 по 30.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фларітон" здійснювався скид стічних вод без Умов на скид стічних вод за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 65 (згідно з дислокацією об'єктів нежитлового фонду, яка є невід'ємною частиною договору), що в свою чергу є порушенням п. 8.1. Правил № 1879.
Відповідно до п. 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Відповідно до вимог Правил № 1879 Абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8,6 розділу 8 цих Правил (п. 7.10 Правил № 1879).
В абзаці 3 пункту 8.6 Правил № 1879 передбачено, що при порушенні цих Правил Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.
Пунктом 4.10 договору передбачено, що у разі порушення абонентом п.п. 1.1, 1.5 цього договору, плата за скид стічних вод без чинних умов (дозволу) нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.
Відтак, з огляду на скид стічних вод відповідачем без Умов на скид стічних вод департаментом екологічного нагляду позивача нараховано відповідачу плату за скид стічних вод за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 65 без Умов на скид на суму 161 041, 44 грн відповідно до розрахунку № 15/ВУ-Ф-03/103-11-2019 від 18.12.2019.
Враховуючи невиконання відповідачем Правил № 1879, позивачем було направлено відповідачу лист-попередження від 18.12.2019 з долученням відповідного розрахунку про необхідність здійснити оплату коштів за виявлені факти порушення Правил № 1879.
Із наданого позивачем листа відповідача вих. № 4 від 28.01.2020 вбачається, що відповідачем фактично визнається факт скидання стічних вод без Умов на скид стічних вод, у зв'язку з чим відповідач звертається до позивача з проханням укласти договір реструктуризації суми заборгованості 161 041, 44 грн. на дванадцять місяців.
Згідно доводів позивача та відповідно до наданого реєстру надходжень грошових коштів від відповідача за період з 19.12.2019 по 19.10.2021, останнім було сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості в розмірі 96 840, 24 грн.
На підтвердження обсягу стічних вод позивачем також надано Акти обстеження та зняття показань з приладу обліку за розрахунковий період, в яких містяться підписи представників абонента.
При тому, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази на існування у відповідача заперечень щодо суми сплачених коштів, складених позивачем розрахунків та актів, а відтак такі обставини визнаються судом встановленими.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За змістом положень ст. 626, 627 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частинами 1 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи надані позивачем докази та з огляду на відсутність заперечень відповідача по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов'язання в частині здійснення скиду стічних вод без Умов на скид у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фларітон" (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 41; ідентифікаційний код 38749684) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод в розмірі 64 201 (шістдесят чотири тисячі двісті одна) грн 20 коп., судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 02.02.2022
Суддя Д.О. Баранов