03.02.2022 Справа № 908/304/22
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши без виклику та повідомлення учасників справи заяву (вих. № б/н від 01.02.2022) ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/304/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Громадської організації "Товариство човновласників "Нептун-11" (вул. Воронезька, буд. 11-А, м. Запоріжжя, 69114)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Дмитра Яворницького, 21 А, м. Дніпро, 49027)
про визнання недійсним рішення загальних зборів
02.02.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/н від 01.02.2022) ОСОБА_1 до Громадської організації "Товариство човновласників "Нептун-11" про визнання недійсним рішеннь загальних зборів членів Громадської організації "Товариство човновласників "Нептун-11", оформлені протоколом № 9 від 04.12.2021. Позов обґрунтований неправомочністю загальних зборів.
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 02.02.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/304/22 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2022 суддею Ярешко О.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/304/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. На підставі ст. 50 ГПК України залучено Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Дмитра Яворницького, 21 А, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43314918) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Разом із вказаною позовною заявою від ОСОБА_1 надійшла заява (вих. № б/н від 01.02.2022) про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.02.2022 заява про забезпечення позову у справі № 908/304/22 передана на розгляд судді Ярешко О.В.
Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (у т.ч. Південно-Східному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Дніпро), вчиняти реєстраційні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей щодо зміни керівника та членів керівного органу Громадської організації "Товариство човновласників "Нептун-11", ідентифікаційний код юридичної особи 20499645; адреса: вул. Воронезька, буд. 11-А, м. Запоріжжя, 69114.
Заява мотивована таким. Предметом заявлених позовних вимог у даній справі є визнання недійсними рішень Загальних зборів членів Громадської організації "Товариство човновласників "Нептун-11", оформлених протоколом № 9 від 04.12.2021. Підставою заявленого ОСОБА_1 позову є ті обставини, що загальні збори Громадської організації 04.12.2021 були неправомочними, оскільки проведені з численними порушеннями законодавства України, у т.ч. з недотриманням кворуму та порядку їх проведення. ОСОБА_2 , який на даний час є керівником ГО «ТЧ "Нептун-11", повідомив ОСОБА_1 про існування оскаржуваного рішення. На даний момент оскаржуване рішення загальних зборів з доданими до нього документами знаходиться на розгляді у державного реєстратора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Вважає, що помилка щодо кількості членів громадської організації, яка була допущена у протоколі загальних зборів від 27.11.2021 (судова справа № 908/3637/21), була виправлена шляхом виготовлення нового протоколу загальних зборів ГО «ТЧ "Нептун-11", датованого 04.12.2021. При проведенні оскаржуваних загальних зборів ГО «ТЧ "Нептун-11" права позивачки та інших членів були порушені, оскільки вони не запрошувались до участі у їх проведенні та не могли реалізувати своїх прав. Не забезпечення позову у даній справі може призвести до численних негативних наслідків, як для громадської організації, так і для позивачки та інших членів. З інформації, яка розміщена на офіційному сайті "Судова влада України" стало відомо про те, що ОСОБА_3 , яка згідно оскаржуваного рішення загальних зборів громадської організації обрана до членів Ради Товариства, зверталась до Хортицького районного суду м. Запоріжжя з позовом до громадської організації "Товариство човновласників "Нептун-11" про визнання голови ради товариства таким, що втратив повноваження, та визнання пункту статуту недійсним, а також з позовом про визнання виконуючого обов'язки голови ради товариства таким, що призначений протиправно. Вказане свідчить про спрямованість дій осіб, які незаконно були обрані до керівних органів громадської організації, щодо усунення від виконання повноважень діюче законне керівництво громадської організації. Крім того, заявнику з Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо про те, що в провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебувала справа № 337/7180/21 за скаргою ГО «ТЧ "Нептун-11" на бездіяльність посадових осіб Відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 10 грудня 2021 року слідчим суддею Хортицького районного суду м. Запоріжжя Сидоровою М.В. у вказаній справі постановлено ухвалу, якою скаргу ГО «ТЧ "Нептун-11" задоволено, зобов'язано уповноважених осіб відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ГО «ТЧ "Нептун-11" від 03.12.2021. В мотивувальній частині ухвали вказано про те, що у заяві йдеться мова про вчинення особами за попередньою змовою внесення в документи для реєстрації завідомо неправдивих відомостей. Вказана обставина, на думку ОСОБА_1 , свідчить про наявність підстав для задоволення даної заяви. Вважає, що зміна керівних органів громадської організації може призвести до невідворотних негативних наслідків, зокрема, до фактично втрати діючими членами громадської організації можливості контролю за її діяльністю. У випадку відмови у задоволенні даної заяви позивач буде змушений заново звертатись до суду за захистом свого порушеного права.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Інститут забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є запобігання порушенню в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК). Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.ч. 1, 4 ст. 116 ГПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (Постанова КГС ВС від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19).
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У той же час, ст. 77 ГПК України передбачає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.
Згідно приписів ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 4, 10 частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору (ч. 10 ст. 137 ГПК України).
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст. 137 ГПК України).
Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Оскільки у цій справі предметом позову є вимоги, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то для задоволення заяви позивача про забезпечення позову має досліджуватися наявність такої підстави для вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Тобто має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
У постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 921/629/19 викладений правовий висновок, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені цим Законом щодо товариства, у тому числі, але не виключно, реєстрацію, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, саме, але не виключно, про зміну особи, яка уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства, про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора, не узгоджується з приписами пункту 4 частини п'ятої та частини 10 статті 137 ГПК України, оскільки такі дії безпосередньо стосуються предмета спору.
У даному випадку жодним чином зі змісту заяви та доданих до неї документів не вбачається обґрунтування, яким чином невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що заявником не обґрунтовано та не подано достатніх доказів на підтвердження того, яким чином не вжиття заходів забезпечення позову в майбутньому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за позовом заявника за умови його задоволення.
За таких обставин, у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви (вих. № б/н від 01.02.2022) ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 03.02.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно зі ст.ст. 255, 256 ГПК України.
Суддя О.В. Ярешко