вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"19" січня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/407/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши матеріали справи за позовом Закарпатської обласної ради, м. Ужгород до Закарпатського обласного комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Ужгород”, м. Ужгород та до публічного акціонерного товариства “Мотор Січ”, м. Запоріжжя про визнання недійсним з моменту укладення договору від 24.05.2019 №35/19 (з додатками та доповненнями).
За участю представників:
від позивача - Гушнянська Марина Ярославівна, виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ
від відповідача 1 - Яцко Вільям Людвігович, довіреність № 024/01-15 від 12 січня 2022 року
від відповідача 2 - Фофанов Ярослав Леонідович, довіреність № 144 від 28 липня 2021 року
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідачів про визнання недійсним з моменту укладення Договір від 24 травня 2019 року № 35/19 (з додатками та доповненнями), укладений між Закарпатським обласним комунальним підприємством “Міжнародний аеропорт Ужгород” та Публічним Акціонерним Товариством “Мотор Січ” щодо виконання рейсів (авіарейсів) повітряними суднами за повітряною лінією: Ужгород-Київ-Ужгород.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.06.2021 позовну заяву залишено без руху.
05.07.2021 заявником подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 08.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/407/21 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 18 серпня 2021 року.
Ухвалами суду від 18.08.2021 задоволено заяву про продовження строку для подання відзиву, відзив долучено до матеріалів справи. Задоволено заяву про здійснення письмового опитування учасників, клопотання про витребування оригіналів доказів та приєднання письмових доказів.
Ухвалою суду від 18.08.2021 відкладено підготовче засідання на 17 вересня 2021 р
На електронну адресу суду 27.08.2021 від представника відповідача 2 надійшла заява про приєднання додаткових доказів по справі.
06.09.2021 до суду від відповідача 2 надійшло письмове заперечення.
13.09.2021 до суду від позивача надійшли заяви по справі, заяви про письмове опитування та додаткові пояснення.
Позивачем 1 - Закарпатським обласним комунальним підприємством “Міжнародний аеропорт Ужгород”, м. Ужгород 15.09.2021 подано до суду письмову відповідь на запитання у порядку ст. 90 ГПК України.
Ухвалою суду від 17.09.2021 відкладено підготовче засідання на 13 жовтня 2021 р.
Відповідачем 2 подано суду письмову відповідь на запитання у порядку вимог ст. 90 ГПК України.
Ухвалою суду від 13.10.2021 відкладено підготовче засідання на 02 листопада 2021року.
Ухвалою суду 03.11.2021 року відкладено підготовче засідання на 25.11.2021 р.
Ухвалою суду від 25.11.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.01.2022 року.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях по суті спору посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.
Пояснив, що 24 травня 2019 року Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» (Замовник) в особі директора Лііса Р.М., діючого на підставі Статуту, та Публічне Акціонерне Товариство «Мотор Січ» (Виконавець) в особі Директора авіакомпанії Маслова Г.Е., діючого на підставі довіреності №197юр від 19.07.2018, уклали Договір №35/19. 01 червня 2019 року Сторони підписали Додаткову угоду №1, згідно з якою виклали Договір №35/19 від 24.05.2019 у новій редакції. Відповідно до приписів пункту 2.1. зазначеної Додаткової угоди, Замовник сплачує 243 797,94 грн. (двісті сорок три тисячі сімсот дев'яносто сім гривень дев'яносто чотири копійки), у т.ч. ПДВ 20%, за один виконаний Виконавцем рейс за вирахуванням фактичної виручки від продажу авіаквитків на рейс.
За доводами позивача у момент укладення Договору (та Додаткової угоди), ПAT «Мотор Січ» взяло на себе зобов'язання здійснювати за узгодженим маршрутом авіаперевезення з червня по грудень 2019 року (тобто, максимально 84 авіарейси), а ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» зобов'язалося сплатити 20 479 026,96 грн. (двадцять мільйонів чотириста сімдесят дев'ять тисяч двадцять шість гривень дев'яносто шість копійок), за вирахуванням фактичної виручки від продажу авіаквитків на рейс.
У зв'язку з чим відповідач зауважує, що з урахуванням розміру активів підприємства що становить 37 094 000 (тридцять сім мільйонів дев'яносто чотири тисячі) грн., Сторони могли і повинні були усвідомлювати, що укладений між ними правочин є значним господарським зобов'язанням, в розумінні статті 73-2 Господарського кодексу України.
Таким чином, за твердженням Позивача, Відповідач 1 був зобов'язаний звернутися до обласної ради з проханням про надання згоди на укладення ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» договору №35/19 від 24.05.2019 та інших додаткових угод до нього. Однак, на момент укладення оспорюваного договору, від директора комунального підприємства такого звернення на адресу ради не надходило. А тому у зв'язку з відсутністю рішення обласної ради про надання згоди на укладення ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» оспорюваного правочину, Відповідач 1 не набув цивільних прав та обов'язків, що виникають з даного договору.
Представник відповідача 1 Закарпатського обласного комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Ужгород”, м. Ужгород присутній в судовому засіданні, позовні вимоги визнає частково.
Відповідач 2 публічне акціонерне товариство “Мотор Січ”, м. Запоріжжя проти позовних вимог заперечує повністю з підстав, наведених у поданому суду письмовому відзиві та запереченні.
А саме відповідач, вказує на те, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
Так за доводами відповідача 02.05.2019 р. листом, вих.№01-21/180, Закарпатська обласна рада в особі Голови обласної ради Рівіс М.М. звернулось до керівництва АТ «МОТОР СІЧ» з проханням поновлення прямих авіарейсів з ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» за маршрутом: Ужгород - Київ. Окрім Закарпатської обласної ради у викоканні зазначених рейсів були зацікавлені Закарпатська обласна державна адміністрація, керівництво аеропорту та мешканці міста. Також, зазначеним листом Закарпатська обласна рада підтвердила, що Позивач та ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» зацікавлені в рентабельності авіасполучення Ужгород - Київ -Ужгород. Підсумовуючи зазначений лист Голова обласної ради зробив наголос на тому, що Закарпатська обласна рада готова до відшкодування з обласного бюджету фінансових ризиків та витрат Авіакомпанії АТ «МОТОР СІЧ» у зв'язку із виконанням авіакомпанією прямих авіарейсів з ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» за маршрутом Ужгород - Київ - Ужгород. В свою чергу, АТ «МОТОР СІЧ» своєю відповіддю (лист вих.№АК-1029 від 03.05.2019р.) виразило готовність та надало згоду на продовження взаємовигідного співробітництва стосовно виконання регулярних рейсів повітряним сполученням: Ужгород - Київ - Ужгород.
Крім іншого відповідач наголошує, що після укладення спірного договору 22.08.2019 р. спільним листом Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради, вих.№06-7/3209, №01-26/277, яке було надіслано на адресу керівництва АТ «МОТОР СІЧ», було висловлено вдячність за відновлення Авіакомпанією АТ «МОТОР СІЧ» авіаційного сполучення між Ужгородом та Києвом. Також було повідомлено про те, що Закарпатська обласна рада, Закарпатська обласна державна адміністрація та керівництво ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» зацікавлені в підтримці рентабельності авіасполучення Ужгород- Київ - Ужгород.
Також відповідач, звертає увагу на те, що зазначеному листі вказується про наступне: «..згідно з рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2029р. № 1471 «Про внесення змін до напрямів діяльності та заходів на 2019р.» із виконанням Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки (зі змінами)» для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ - Ужгород - Київ», яка визначена такою, що має суспільно важливий характер відповідно до статті 96 Повітряного кодексу України з обласного бюджету вже виділено 2(два) млн. грн. Одночасно повідомляємо, що на розгляд чергової сесії обласної ради, яка орієнтовно відбудеться 26 вересня 2019 року, будуть підготовлені ряд проектів рішень, які врегулюють механізм компенсації збитків Вашої авіакомпанії, отриманих в результаті виконання авіарейсу за маршрутом: Ужгород - Київ - Ужгород. Враховуючи потреби нашого регіону та взаємовигідну співпрацю, ми вкотре підтверджуємо готовність до відшкодування з обласного бюджету фінансових ризиків та витрат авіакомпанії Публічного акціонерного товариства «МОТОР СІЧ», які виникли у зв'язку із виконанням авіакомпанією прямих авіарейсів з аеропорту «Ужгород» за маршрутом: Ужгород - Київ - Ужгород».
Підсумовуючи відповідач зазначає, що Закарпатська обласна рада, Закарпатська обласна державна адміністрація, та ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» визнали дію договору як чинного, здійснювали його погодження вищенаведеними листами та фактичними діями, щодо прийняття авіарейсів та відправку авіарейсів за маршрутом, прийняття аеропортових зборів та інших платежів від АК АТ «МОТОР СІЧ», що в свою чергу підтверджує чинність договору, який був виконаний в повному обсязі Відповідачем 1.
У поданій відповіді на відзив відповідача 2, позивач заперечуючи доводи відповідача, вказує зокрема на те, що відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Таким чином, волевиявлення обласної ради спрямоване на погодження правочину, вчиненого комунальним підприємством, що входить до сфери її управління, підтверджується лише шляхом прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні сесії ради.
Також позивач відмічає, що Закарпатська обласна рада, ведучи перемовини з ПАТ «Мотор Січ» щодо можливості надання авіакомпанією послуг із виконання авіарейсів повітряними суднами за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ» (або «Ужгород-Київ-Ужгород»), своїми листами висловлювала готовність розробити механізм, спрямований на компенсацію збитків Відповідача 2 (у разі їх наявності) шляхом відшкодування різниці між фактично понесеними витратами авіаперевізника та прибутками, отриманими ПАТ «Мотор Січ» від продажу авіаквитків.
Натомість, на думку позивача описані у відзиві листи позивача не можна вважати конклюдентними діями, спрямованими на погодження Договору від 24.05.2019 №35/19 та додаткової угоди №1 від 01.06.2019, оскільки на момент їх створення Закарпатській обласній раді взагалі не було відомо про факт існування вказаних договорів.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що вказаний договір від 24.05.2019 №35/19 укладено не тільки з порушенням частини 3 статті 73-2 Господарського кодексу України та статті 241 Цивільного кодексу України, а також з порушенням вимог частини 1 статті 203 та частини 3 статті 228 ЦК України, оскільки ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», яке є дотаційним підприємством Закарпатської обласної ради, підписало Договір на завідомо невигідних умовах, оскільки, приписами Договору №35/19 від 24.05.2019 передбачено повне відшкодування понесених ПАТ «Мотор Січ» витрат, без вирахування фактичної виручки від продажу авіаквитків на рейс.
Разом з тим, позивач звертає увагу на те, що Додаткову угоду №1 від 01.06.2019 до Договору №35/19 від 24.05.2019 якою невигідні для Сторін умови було змінено шляхом викладення порядку розрахунків за надані авіаперевізником послуги у новій редакції слід вважати неукладеною.
У поданому суду запереченні відповідач 2 крім іншого зазначає про обізнаність позивачу у укладенні спірного договору.
Також відповідач 2 зауважу, що підписуючи зазначений договір АТ «МОТОР СІЧ» не мало можливості побачити існування ймовірних обмежень повноважень Директора ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», щодо підписання договорів останнім від ім'я Відповідача 1.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 19.01.2022 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
24 травня 2019 року Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» (Замовник) (далі Відповідач 1) в особі директора Лііса Р.М., діючого на підставі Статуту, та Публічне Акціонерне Товариство «Мотор Січ» (Виконавець) (далі Відповідач 2) в особі Директора авіакомпанії Маслова Г.Е., діючого на підставі довіреності №197юр від 19.07.2018, уклали Договір №35/19 (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується виконати авіарейси за розкладом повітряними судами, в подальшому «ПС», по маршруту: Ужгород-Київ-Ужгород (Київ-Ужгород-Київ). Частота виконання рейсів та графік руху ПС по узгодженню Сторін обумовлюються в додатку до дійсного Договору.
Замовник здійснює оплату Виконавцю за виконання авіарейсів згідно параграфу 4 даного Договору (п.1.2 Договору).
Попередня вартість одного рейсу без врахування обслуговування пасажирів, багажу і харчування, на дату підписання Договору, ПС ЯК-40 (резерв Ан-24, Ан-140, Ан-74) складає 7985 доларів США (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять доларів США 00 центів), без урахування ПДВ 20%. При цьому у попередній вартості рейсу та при розрахунку фактичних витрат врахована та буде враховуватися вартість одної блок-години (час роботи літака з моменту запуску двигунів на землі в аеропорту вильоту і до їх повної зупинки після зарулювання на стоянку в аеропорту призначення) в розмірі 650 доларів США (шістсот п'ятдесят доларів США 00 центів), без врахування ПДВ 20%. В розрахунку фактичної вартості застосовується фактично відпрацьований час, згідно польотного завдання, помножене на вартість блок - часу (п.4.2 Договору).
01 червня 2019 року Сторони підписали Додаткову угоду №1 (далі Додаткова угода), згідно з якою виклали Договір №35/19 від 24.05.2019 у новій редакції.
На виконання Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" на 2017 - 2020 роки (надалі-Програма), що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22 грудня 2016 року № 608, керуючись ст. 96 Повітряного кодексу України та Наказом Державіаслужби від 15.05.2019 року про визнання повітряної лінії «Ужгород-Київ-Ужгород» з незначним повітряним рухом такою, що є суспільно важливою для міста Ужгород та Закарпатської області, Сторони уклали цей Договір про наступне: Виконавець на умовах регулярності та безперервності зобов'язується виконувати рейси (авіарейси) повітряними суднами (надалі - ПС) за повітряною лінією: Ужгород-Київ-Ужгород, а Замовник зобов'язується оплатити виконання таких авіарейсів в порядку та на умовах, що визначені цим Договором. Частота виконання рейсів, графік руку визначаються сторонами в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (п.п. 1.1., 1.1.1, 1.1.2 Договору згідно Додаткової угоди).
За надання послуг за цим Договором Замовник сплачує 243 797 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ 20%, за один виконаний Виконавцем рейс за вирахуванням фактичної виручки від продажу авіаквитків на рейс. Вартість одного рейсу визначена Сторонами Договору виходячи з фактичних фінансових витрат Виконавця за кожний виконаний авіарейс та може бути переглянута сторонами із укладенням додаткової угоди за умови виникнення додаткових фактичних фінансових витрат Виконавця. (п.п. 2.1, 2.2. Договору згідно Додаткової угоди).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2019 року. Строк дії вважається продовженим на один календарний рік, якщо жодна із Сторін Договору за один місяць до закінчення строку його дії письмово не повідомить іншу Сторону про припинення дії Договору (п. 10.1 Договору згідно Додаткової угоди).
Згідно графіку руху повітряних суден, що є додатком №1 до Договору Публічне Акціонерне Товариство «Мотор Січ» зобов'язувалось здійснювати виконання авіарейсів за маршрутом Ужгород-Київ-Ужгород тричі на тиждень.
Згідно положень пунктів 1.1. та 1.2. Статуту Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2019 № 1479 «Про затвердження Статуту Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» у новій редакції», що діяв на момент підписання Договору №35/19 від 24 травня 2019 року, ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» засновано на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальній власності Закарпатської області), а його засновником та власником є Закарпатська обласна рада.
Підприємство створено на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 340 від 07.11.2001 на базі цілісного майнового комплексу ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», що передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 297-р від 26.07.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» та Наказу Міністерства транспорту України № 658 від 01.10.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність».
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Статуту підприємство є юридичною особою та має закріплене за ним майно. Права та обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та законодавства.
В силу положень пункту 4. 1 .Статуту підприємство має право укладати договори, угоди, зобов'язання, вчиняти правочини з юридичними особами приватного та публічного права, суб'єктами господарювання, фізичними особами, здійснювати інші юридичні акти з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, цим Статутом та рішеннями Засновника.
Згідно з пунктом 7.4.2. Статуту, підприємство реалізовує свої права та виконує свої обов'язки (реалізовує свою правосуб'єктність) через директора підприємства.
Статутом визначено, що директор підприємства має право укладати договори, вчиняти правочини, підписувати їх, здійснювати інші юридично-значимі дії від імені Підприємства з урахуванням обмежень, вказаних у цьому Статуті та Контракті з керівником (пункт 7.4.7.3. Статуту).
Згідно з бухгалтерською документацією ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», станом на 31 грудня 2018 року, розмір активів підприємства становив 37 094 000 (тридцять сім мільйонів дев'яносто чотири тисячі) грн.
Згідно листів вих.№01-21/180 від 02.05.2019 р. Закарпатської обласної ради, вих.№АК-1029 від 03.05.2019 р., АК АТ «МОТОР СІЧ» вбачається, що позивачем крім іншого висловлювалась пропозиція відповідачу 2 розглянути можливість виконання авіакомпанією прямих авіарейсів з аеропорту «Ужгород» за маршрутом: Ужгород - Київ. На що у відповідь відповідачем 2 висловлено готовність та намір продовжувати співробітництво стосовно регулярних рейсів повітряним сполученням.
22.08.2019 року відповідачу 2 відправлено спільний лист Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради, вих.№06-7/3209, №01-26/277 від 22.08.2019 р. наступного змісту: «Закарпатська обласна адміністрація та Закарпатська обласна рада висловлюють Вам повагу та вдячність за відновлення авіакомпанією публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» авіаційного сполучення між Ужгородом та Києвом. Для Закарпатської області дане авіаційне сполучення є запорукою стабільного розвитку регіону як в соціальній сфері так і в економічній та політичній сферах.
Обласна рада, обласна державна адміністрація, керівництво аеропорту, мешканці нашої області, гості та ділові партнери регіону зацікавлені у сталому та регулярному авіаційному сполученні між Ужгородом і Києвом і розраховують на подальше його функціонування.
Досвід співпраці з обслуговування протягом 2013 - 2016 років авіарейсів за маршрутом Ужгород - Київ, який виконувався 5 (п'ять) разів на тиждень, зарекомендували Вашу авіакомпанію як надійного партнера з бездоганною репутацією, які завжди виконують взяті на себе зобов'язання.
Також повідомляємо Вас, що Закарпатська обласна рада, облдержадміністрація та керівництво ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» зацікавлені в підтриманні рентабельності авіасполучення Ужгород - Київ -Ужгород.
Закарпатською обласною радою та ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» вживаються заходи щодо збереження та розширення взаємовигідної співпраці із АТ «Мотор Січ».
Так, згідно з рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2019 р. №1471 «Про внесення змін до напрямків діяльності та заходів на 2019 рік із виконання Програм підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017 - 2020 роки (за змінами)» для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ - Ужгород- Київ», яка визначена такою, що має суспільно важливий характер відповідно до статті 96 Повітряного кодексу України з обласного бюджету вже виділено 2 млн. грн. Однак повідомляємо, що на розгляд чергової сесії обласної ради, яка орієнтовно відбудеться 26 вересня 2019 року будуть підготовлені ряд проектів рішень, які врегулюють механізм компенсації збитків Вашої авіакомпанії, отриманих в результаті виконання авіарейсу за маршрутом: Ужгород - Київ- Ужгород.
Враховуючи потреби нашого регіону та взаємовигідну співпрацю, ми вкотре підтверджуємо готовність до відшкодування з обласного бюджету фінансових ризиків та витрат авіакомпанії публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», які виникли у зв'язку із виконанням авіакомпанією прямих авіарейсів з аеропорту «Ужгород» за маршрутом: Ужгород - Київ - Ужгород.»
За доводами позивача, наявні обставини для визнання недійсним з моменту укладення Договору від 24.05.2019 року №35/19 (з додатками та доповненнями).
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 Кодексу встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Згідно статті 204 Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).
Згідно ч.1-ч.3, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 205 Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Предметом спору в даній справі є вимога позивача про визнання недійсним з моменту укладення договору від 24.05.2019 №35/19 (з додатками та доповненнями).
Згідно положень пунктів 1.1. та 1.2. Статуту Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2019 № 1479 «Про затвердження Статуту Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» у новій редакції», що діяв на момент підписання Договору №35/19 від 24 травня 2019 року, ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» засновано на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальній власності Закарпатської області), а його засновником та власником є Закарпатська обласна рада.
Підприємство створено на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 340 від 07.11.2001 на базі цілісного майнового комплексу ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», що передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 297-р від 26.07.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» та Наказу Міністерства транспорту України № 658 від 01.10.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність».
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Статуту підприємство є юридичною особою та має закріплене за ним майно. Права та обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та законодавства.
В силу положень пункту 4.1. Статуту підприємство має право укладати договори, угоди, зобов'язання, вчиняти правочини з юридичними особами приватного та публічного права, суб'єктами господарювання, фізичними особами, здійснювати інші юридичні акти з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, цим Статутом та рішеннями Засновника.
Згідно з пунктом 7.4.2. Статуту, підприємство реалізовує свої права та виконує свої обов'язки (реалізовує свою правосуб'єктність) через директора підприємства.
Статутом визначено, що директор підприємства має право укладати договори, вчиняти правочини, підписувати їх, здійснювати інші юридично-значимі дії від імені Підприємства з урахуванням обмежень, вказаних у цьому Статуті та Контракті з керівником (пункт 7.4.7.3. Статуту).
При цьому, у відповідності до вимог положень ст. 7.2 Статуту передбачено повноваження Засновника підприємства щодо погодження певних правочинів, які укладені керівником підприємства, до яких у свою чергу, не віднесено погодження угод про надання послуг.
За надання послуг за цим Договором Замовник сплачує 243 797 грн. 94 коп., у тому числі ПДВ 20%, за один виконаний Виконавцем рейс за вирахуванням фактичної виручки від продажу авіаквитків на рейс. Вартість одного рейсу визначена Сторонами Договору виходячи з фактичних фінансових витрат Виконавця за кожний виконаний авіарейс та може бути переглянута сторонами із укладенням додаткової угоди за умови виникнення додаткових фактичних фінансових витрат Виконавця. (п.п. 2.1, 2.2. Договору згідно Додаткової угоди).
Згідно з бухгалтерською документацією ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород», станом на 31 грудня 2018 року, розмір активів підприємства становив 37 094 000 (тридцять сім мільйонів дев'яносто чотири тисячі) грн.
Дослідивши спірний договір, судом встановлено, що сторони при його підписанні домовилися про предмет договору, свої права та обов'язки, щодо відповідальності, ціни, строку дії та інших умов. Договір підписано обома сторонами, їх підписи скріплено печатками.
Відповідно до пунктів 1 та 10 статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Комунальне унітарне підприємство це вид підприємства, що засноване на базі відокремленої частини комунальної власності одним власником - територіальною громадою в особі компетентного органу місцевого самоврядування у розпорядчому порядку. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Комунальні підприємства, що перебувають у віданні районної чи обласної ради, становлять спільну власність територіальних громад.
Статтею 732Господарського кодексу України врегульовано питання значних господарських зобов'язань державного унітарного підприємства.
Так, відповідно до частини 1 статті 732Господарського кодексу України визначено, що значним господарським зобов'язанням державного унітарного підприємства визнається господарське зобов'язання, що вчиняється державним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.
При цьому рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов'язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, приймається органом, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство (частина 3 статті 732 Господарського кодексу України).
Частиною 5 статті 732 Господарського кодексу України передбачено, що значне господарське зобов'язання, вчинене з порушенням порядку, передбаченого частинами першою - четвертою цієї статті, може бути визнане судом недійсним за позовом державного унітарного підприємства або органу, до сфери управління якого належить державне унітарне підприємство.
У свою чергу визначення термінів державне комерційне підприємство та державне унітарне підприємство наведені у статтях 74 та 73 Господарського кодексу України відповідно, не є тотожними.
Отже, норма частини 3 статті 732 Господарського кодексу України, яка регулює питання діяльності державного унітарного підприємства, не може бути застосована до правовідносин, що склалися з огляду на те, що норма частини 10 статті 78 Господарського кодексу України містить посилання на державне комерційне підприємство.
Разом з тим, згідно Статуту підприємство має право укладати договори, угоди, зобов'язання, вчиняти правочини з юридичними особами приватного та публічного права, суб'єктами господарювання, фізичними особами, здійснювати інші юридичні акти з урахуванням обмежень, встановлених законодавством, цим Статутом та рішеннями Засновника, а ціна спірного договору не перевищує
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підписання договору особою з перевищенням своїх повноважень не завжди є підставою для визнання його недійсним.
Відповідно до ч.3 ст. 92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Суди мають встановити або реальну обізнаність третьої особи про наявність обмежень або виходити із правової презумпції, що за всіма обставинами контрагент за договором не міг про них не знати.
За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені у постановах від 20.02.2018 у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, від 26.02.2019 у справі № 925/1453/16, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 02.10.2019 у справі № 910/22198/17 якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, наведене свідчить про обізнаність іншої сторони договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 ЦК України зобов'язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України, повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
Зокрема, згідно з положеннями статей 203, 215 ЦК України підставою недійсності правочину може бути вчинення його особою за відсутністю необхідного обсягу цивільної дієздатності та невідповідність волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі. При цьому дієздатність юридичної особи реалізується відповідно до статті 92 ЦК України через її органи у межах визначених законом та статутом повноважень.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).
На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №904/2178/18).
При цьому, при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 зі справи № 910/8794/16).
Послідовна та стала правова позиція щодо застосування цих норм права у їх взаємозв'язку викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 02.04.2019 у справі №904/2178/18, від 19.06.2019 у справі №904/9795/16, від 01.10.2019 у справі №910/8287/18, від 24.02.2021 у справі № 926/2308/19, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20, від 18.02.2021 у справі №924/658/20, в ухвалі від 11.06.2020 у справі 915/1602/19.
Верховний Суд також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц зробила такий правовий висновок: "Для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому, тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання".
В даному випадку, жодних доказів в підтвердження того, що спірний правочин не був схвалений Закарпатською обласною радою позивач суду не надав. Навпаки, в матеріалах справи міститься спільний лист Закарпатської обласної державної адміністрації та Закарпатської обласної ради, вих.№06-7/3209, №01-26/277 датований 22.08.2019 р. тобто після укладення спірного договору, за змістом якого Закарпатська обласна адміністрація та Закарпатська обласна рада підтверджує обізнаність про відновлення авіакомпанією публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» авіаційного сполучення між Ужгородом та Києвом та підтверджує готовність до відшкодування з обласного бюджету фінансових ризиків та витрат авіакомпанії публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», які виникли у зв'язку із виконанням авіакомпанією прямих авіарейсів з аеропорту «Ужгород» за маршрутом: Ужгород - Київ - Ужгород.
Таким чином, позивач, вчинив юридично значимі дії, спрямовані на схвалення спірного договору.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що ним не встановлено наявність визначених законом, підстав визнання недійсним спірного договору від 24.05.2019 №35/19 в момент його вчинення. При цьому, решта доводів позивача стосовно неукладення договору та доповнень до нього сторонами такого правочину не підтверджується фактичним обставинами справи та не можуть бути взяті судом до уваги.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Закарпатської обласної ради, м. Ужгород до Закарпатського обласного комунального підприємства “Міжнародний аеропорт Ужгород”, м. Ужгород та до публічного акціонерного товариства “Мотор Січ”, м. Запоріжжя про визнання недійсним з моменту укладення договору від 24.05.2019 №35/19 задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 191, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 03.02.2022
Суддя О. Ф. Ремецькі