61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
02.02.2022р. Справа №905/2085/21
за позовом: Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Театральна, 18а, код ЄДРПОУ 38034476)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129)
про стягнення 49024,48 грн
Суддя Паляниця Ю.О.
Позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області, м.Костянтинівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь про стягнення збитків в загальній сумі 49024,48 грн до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 14707,34 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 9804,90 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської територіальної громади в сумі 24512,24 грн, що становить 50% загальної суми збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним була проведена позапланова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства. В результаті цієї перевірки були встановлені порушення, складені відповідні акти та розраховано розмір збитків, які підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
Ухвалою суду від 08.11.2021р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2085/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
10.01.2022р. на адресу суду надійшло клопотання б/н від 31.12.2022р. про долучення до матеріалів справи копії дозволу №246/ДН/49д-19 від 11.07.2019р. Державного агентства водних ресурсів України на спеціальне водокористування, який видано Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
Враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд враховує наведений документ при вирішенні цього спору.
У відзиві №09/166 від 05.01.2022р., який надійшов на електронну адресу суду 11.01.2022р. Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» проти задоволення позовних вимог заперечувало з посиланням на те, що представлений позивачем розрахунок збитків в загальній сумі 49024,48 грн не є належним та допустимим доказом у розглядуваному спорі, оскільки здійснений позивачем з порушенням вимог п.7.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
За приписами ч.ч.1, 2, 3, 5 ст.161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Відзив №09/166 від 05.01.2022р. Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на позовну заяву надійшов до суду з порушенням строку, встановленого ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 08.11.2021р.
Однак, враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі, застосовуючи принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд враховує представлену заяву по суті спору відповідача при вирішенні цього спору та розглядає справу з урахуванням її змісту.
Відповідь на відзив, подання якої в силу норм ч.4 ст.161 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком позивача, до господарського суду не надходила.
Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 08.11.2021р. та її розгляд здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Приймаючи до уваги вищенаведене, розгляд справи здійснюється судом у строк, який перевищує встановлений ст.248 Господарського процесуального кодексу України, проте, відповідає критеріям розумності строку розгляду справи судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Державна екологічна інспекція у Донецькій області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженого наказом №129 від 28.04.2020р. Державної екологічної інспекції України (далі - Положення).
Державна екологічна інспекція у Донецькій області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Донецької області.
Відповідно до п.2 розділу II Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установам та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин тощо.
Для виконання покладених завдань, Інспекція має право розраховувати розміри збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, пред'являти претензії, вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, виступати позивачем, відповідачем у судах (п.п.6, 9 розділу II Положення).
Як вказує позивач, Державною екологічною інспекцією України відповідно до наказу №10 від 15.01.2020р. у період з 20.01.2020р. по 31.01.2020р. та наказу №17 від 04.02.2020р. у період з 05.01.2020р. по 10.01.2020р. проведено позапланові заходи державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», за результатами яких відповідачу надано приписи про усунення порушень №1 від 31.01.2020р. та №2 від 10.02.2020р.
22.09.2020р. на адресу Державної екологічної інспекції у Донецькій області надійшло доручення №7999/2.1/8-20 від 22.09.2020р. голови Державної екологічної інспекції України щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо виконання відповідачем вищезазначених приписів.
На виконання вказаного доручення, Інспекцією було видано направлення №452/20 від 29.09.2020р. та наказ №553 від 29.09.2020р. про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «ММК ім. Ілліча» у період з 01.10.2020р. по 15.10.2020р.
За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) Інспекцією складно акт №70 від 15.10.2020р., за змістом якого державним органом було виявлено порушення суб'єктом господарювання п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України (за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах на водовипусках №№1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р.Кальчик, р.Кальміус на водовипусках №№1, 2, 3, 4 зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, фосфатам, азоту амонійному, нітритам, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю, БСК5.
Акт підписаний з боку Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» без зауважень, а саме: директором з ОП, ПБ та Е Астаф'євим О.П., начальником відділу ОНС Колодочкою В.В., начальником лабораторії відділу ОНС Гавриленко Ю.М.
За результатами проведеної перевірки та виявлених в її ході порушень, Інспекцією складений припис №70 від 20.10.2020р. про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, а саме: на підставі приписів розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків (п.1 припису), дотримуватись нормованих показників граничнодопустимих концентрацій, встановлених дозволом на спеціальне водокористування, забруднюючих речовин у стічних водах на випусках №№1, 2, 3, 4 підприємства; не припускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування, граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин (п.2 припису).
Вказаний припис прийнято до виконання відповідачем, що підтверджується підписом в.о. директора Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
З метою перевірки виконання припису №70 від 20.10.2020р. Державної екологічної інспекції у Донецькій області щодо дотримання нормованих показників граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випусках №№1, 2, 3, 4 Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», встановлених дозволом на спеціальне водокористування, на підставі наказу №45 від 22.01.2021р., направлення №57/21 від 22.01.2021р. у період з 02.02.2021р. по 12.02.2021р. Інспекцією було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю).
За результатами перевірки складено акт №7-05 віл 12.02.2021р., у якому встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, а саме: за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах, на водовипусках 1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р.Кальчик та р.Кальміус, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю; результати вимірювань складу та властивостей вод наведені в протоколах №2 від 08.02.2021р., №№3, 4 від 10.02.2021р.
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» здійснює свою водогосподарчу діяльність згідно з дозволом на спеціальне водокористування №246/ДН/49д-19 від 11.07.2019р., який видано Державним агентством водних ресурсів України на строк до 11.07.2022р., строк дії якого відповідно до ч.15 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» продовжується на період проведення антитерористичної операції.
Для очищення господарсько-побутових і виробничих стічних вод Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» має комплекс очисних споруд:
- випуски 1, 2, 3 (категорія зворотних (стічних) вод - виробничі; поверхневі (дощові та талі) - річка Кальчик/ басейн р.Кальміус/ басейн річок Приазов'я/ розташований у межах м.Маріуполь;
- випуск 4 (категорія зворотних (стічних) вод - виробничі; поверхневі (дощові та талі) - річка Кальміус/ басейн річок Приазов'я/ розташований у межах м.Маріуполь;
- випуски 5, 7 (категорія зворотних (стічних) вод - поверхневі (дощові та талі) - річка Кальчик/ басейн річки Кальміус/ басейн річок Приазов'я/ розташований у межах м.Маріуполь;
- випуски 6, 8 (категорія зворотних (стічних) вод - теплообмінні - річка Кальміус/ басейн річок Приазов'я/ розташований у межах м.Маріуполь.
Дозволом на спеціальне водокористування №246/ДН/49д-19 від 11.07.2019р. встановлені допустимі обсяги скиду забруднюючих речовин та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод (згідно з розробленими нормативами ГДС).
Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Донецькій області проведені відбори проб вод та складені акти відбору проб від №14 від 08.10.2020р., №15 від 02.10.2020р., №16 від 15.10.2020р., №2 від 03.02.2021р., №3 від 05.02.2021р., №4 від 05.02.2021р. та виконані вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та складені протоколи вимірювань №14 від 13.10.2020р., №15 від 13.10.2020р., №16 від 15.10.2020р., №2 від 08.02.2021р., №3 від 10.02.2021р., №4 від 10.02.2021р.
За результатами проведених вимірювань Інспекцією встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» допускався скид зворотних вод в річки Кальміус та Кальчик з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій.
Позивач стверджує, що в результаті порушень вказаних вимог природоохоронного законодавства державі заподіяний збиток у розмірі 49024,48 грн.
20.10.2020р. Державною екологічною інспекцією у Донецькій області стосовно робітників Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», а саме: старшого майстра виробничої дільниці ОСОБА_1 , енергетика участку Должникова Д.А., майстра виробничої ділянки ОСОБА_2 , енергетика цеху ЛПЦ - 1700 Маслова А.В. складені протоколи про адміністративні правопорушення №003842, №003903, №003840, №003887 та винесено постанови про накладення адміністративних стягнень від 20.10.2020р. №04/158, №04/157, №04/155, №04/156 за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначеними постановами громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на них адміністративні стягнення у вигляді штрафів у розмірі 680 грн.
У згаданих протоколах та постановах зазначено, що вищевказаними особами не виконано припис №2 від 10.02.2020р. щодо усунення встановлених порушень при проведенні заходу державного нагляду (контролю) 05.02.2020р. - 10.02.2020р., а саме: не виконано п.11 припису №2 від 10.02.2020р. (встановлено перевищення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин), що є порушенням ст.44 Водного кодексу України, ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
10.02.2021р. Державною екологічною інспекцією у Донецькій області стосовно робітників Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», а саме: старшого майстра виробничої дільниці ЦХП ОСОБА_5 , старшого фахівця з ремонту асп. уст. та вентиляції ДЦ ОСОБА_6 , майстра виробничої дільниці ТЕЦ ОСОБА_7 , заст. начальника ЛПЦ - 1700 Воробйова А.О. складені протоколи про адміністративні правопорушення №004680, №004681, №004682, №004686 та винесено постанови про накладення адміністративних стягнень від 10.02.2021р. №05/08, №05/09, №05/10, №05/07 за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначеними постановами громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на них адміністративні стягнення у вигляді штрафів.
У згаданих протоколах та постановах зазначено, що вищевказаними особами не виконано законні розпорядження чи приписи посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль у галузі ОНПС, а саме: за результатами інструментально-лабораторного контролю на водовипусках №1, 2, 3, 4 зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, чим не виконано припис №70 від 20.10.2020р., що є порушенням ст.44 Водного кодексу України.
Правопорушниками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адміністративний штраф сплачено до державного бюджету у повному обсязі, про що свідчать квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.1877287655.1 від 20.10.2020р., №0.0.1913484024.1 від 20.11.2020р.
22.03.2021р. Державною екологічною інспекцією у Донецькій області надіслано Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» претензію №12-17/21 від 22.03.2021р., за змістом якої позивач повідомив про порушення виявлені під час перевірок та просив перерахувати грошові кошти за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у сумі 49024,48 грн. Вказана претензія (вимога) органу державної влади залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Зважаючи на викладені вище обставини, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом про відшкодування збитків.
Сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до відшкодування збитків, завданих порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до преамбули Водного Кодексу України усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ (ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Відповідно до ст.34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
За змістом ст.ст.38, 44, 49, 70, 95 Водного кодексу України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів. Водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (пункт «б»); здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб (пункт «е») (ч.1 ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Пунктом «в» ст.41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
Згідно зі ст.33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами Міністерством охорони навколишнього природного середовища 15.12.1994р. затверджено Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами №116 (далі - Інструкція про встановлення ГДС).
Пунктами 2.1-2.3 Інструкції про встановлення ГДС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що скид зворотних вод у водні об'єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України.
Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об'єкти.
Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п.1.9 на основі нормативних документів, які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об'єктів.
Умови для визначення ГДС речовин є гарантія дотримання норм якості води у встановлених контрольних створах.
Відповідно до п.2.13 зазначеної Інструкції після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Статями 1, 6 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
У ч.ч.6, 7 ст.7 вказаного Закону України визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб'єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.
Так, згідно дозволу на спеціальне водокористування Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» №246/ДН/49д-19 від 11.07.2019р. гранично - допустимий скид (ГДС) речовин із зворотними водами у водний об'єкт (мг/дм3) складає:
1) випуск 1:
- завислі речовини - 10; хлориди - 350; сульфати - 968; азот амонійний - 2; залізо загальне - 0,3; нафтопродукти - 0,3; мідь - 0,03; цинк - 0,3; марганець - 0,1; БСК5 - 4;
2) випуск 2: завислі речовини - 10; хлориди - 350; сульфати - 968; азот амонійний - 1; залізо загальне - 0,3; нафтопродукти - 0,3; мідь - 0,03; цинк - 0,3; марганець - 0,1; БСК5 - 4;
3) випуск 3: завислі речовини - 15; хлориди - 350; сульфати - 968; азот амонійний - 1; залізо загальне - 0,3; нафтопродукти - 0,3; мідь - 0,03; цинк - 0,3; марганець - 0,1; БСК5 - 4;
4) випуск 4: завислі речовини - 10; хлориди - 350; сульфати - 968; азот амонійний - 1; залізо загальне - 0,3; нафтопродукти - 0,2; мідь - 0,03; цинк - 0,3; марганець - 0,1, БСК5 - 4.
Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень. Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів, у тому числі «Правилами охорони поверхневих вод», «Інструкцією з відбору проб для аналізу стічних вод». Вимірювання показників концентрацій нормованих речовин у зворотних водах для визначення їх маси виконуються шляхом аналізу змішаних проб, відібраних вручну або за допомогою пробовідбірників змішаних (середньогодинних, середньодобових) проб (п.4.1 Інструкції про встановлення ГДС).
Відповідно до наказів Інспекції №553 від 29.09.2020р., №45 від 22.01.2021р. Відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Донецькій області уповноважений на проведення вимірювань під час контролю стану навколишнього середовища.
Відбір проб води проведено Інспекцією відповідно до вимог до ДСТУ ISO 5667-6:2009, ДСТУ ISO 5667-10:2005, ДСТУ ISO 5667-2:2003, КНД 211.0.2.098-03, ДСТУ ISO 5667-3-2001, про що зазначено в актах відбору проб води.
Визначення показників складу та властивостей проб вод позивачем здійснено за відповідними методиками виконання вимірювань, якими для кожного показника надаються певні умови та термін виконання вимірювань.
Жодних доказів порушення позивачем порядку відбору відповідачем суду не надано.
Результати вимірювання наведені у відповідних протоколах.
З метою усунення виявлених порушень Інспекцією видавались приписи №70 від 20.10.2020р., №7-05 від 15.02.2021р. про усунення виявлених порушень та встановлювались терміни їх виконання.
Саме внаслідок невиконання відповідачем попередніх заходів державного нагляду (приписів), за результатами проведених з 01.10.2020р. по 15.10.2020р., з 02.02.2021р. по 12.02.2021р. відповідно позапланових перевірок Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» складено:
- акт №70 від 15.10.2020р., зі змісту якого слідує, що державним органом було виявлено порушення суб'єктом господарювання п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України (за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах на водовипусках №№1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р.Кальчик, р.Кальміус на водовипусках №№1, 2, 3, 4 зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, фосфатам, азоту амонійному, нітритам, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю, БСК5 (результати вимірювань складу та властивостей вод наведені в протоколах №14 від 13.10.2020р., №15 від 13.10.2020р., №16 від 15.10.2020р.) (а.с.30-39).
- акт №7-05 віл 12.02.2021р., у якому встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, а саме: за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах, на водовипусках 1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р.Кальчик та р.Кальміус, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю (результати вимірювань складу та властивостей вод наведені в протоколах №2 від 08.02.2021р., №№3, 4 від 10.02.2021р.) (а.с.59-68).
Зазначені акти підписані з боку відповідача без зауважень.
При цьому, дії Інспекції з проведення позапланових перевірок, за наслідками яких були складені акти перевірок не були предметом оскарження в суді та не були визнані в судовому порядку протиправними.
Вказані акти перевірок на час вирішення спору є чинними, зазначені в них відомості відповідачем не спростовані.
Таким чином, акти №70 від 15.10.2020р., №7-05 віл 12.02.2021р. є належними та допустимими доказами на підтвердження порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлювальних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ст.42 Водного кодексу України).
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є водокористувачем з правом скидання стічних вод у водні об'єкти на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
В силу вимог ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншим законодавством України.
Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи (стаття 70 Водного кодексу України).
Згідно зі ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до пункту «є» ч.2 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
Пунктом 8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 Цивільного кодексу України, згідно з частинами першою і другої якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст.ст.614, 1166 Цивільного кодексу України).
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Предмет доказування - коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
З врахуванням викладеного, до предмета доказування у даній справі входять такі факти: неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актами перевірок, актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. У такому акті зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань, які в свою чергу, містять інформацію, пов'язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю.
Акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 826/4278/14 та від 20.02.2018р. у справі № 803/1130/17.
Судом досліджені у сукупності зазначені вище документи, а саме: акти перевірок, акти відбору проб вод та протоколи вимірювань показників скиду та властивостей вод.
Матеріалами справи підтверджено, що акти перевірок №70 від 15.10.2020р., №7-05 віл 12.02.2021р. складались в присутності керівників та інших уповноважених працівників Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Акти перевірок підписані відповідними особами відповідача без пояснень, зауважень та заперечень. Доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, матеріали справи не містять. При цьому, не оскарженими в порядку адміністративного судочинства є і дії позивача щодо проведених перевірок, зокрема щодо складених Інспекцією актів перевірок, протоколів про вчинення адміністративного правопорушення та постанов про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що розмір заподіяних державі збитків в результаті порушення Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» підлягає розрахунку відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом №389 від 20.07.2009р. Міністерства охорони навколишнього природного середовища (зі змінами) (далі - Методика).
Так, Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із наднормативними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів; забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (п.1.2 розділу І Методики).
Пунктом 1.4 розділу І Методики визначено, що державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
За змістом п.п.2.1-2.3 розділу ІІ Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством. Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС на загальну суму 49024,48 грн позивачем здійснено за формулою 12 п.7.1 Методики, на підставі та у відповідності до результатів вимірювань показників складу та властивостей вод, здійснених відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Донецькій області (акти №70 від 15.10.2020р., №7-05 віл 12.02.2021р., протоколи вимірювань №14 від 13.10.2020р., №15 від 13.10.2020р., №16 від 15.10.2020р., №2 від 08.02.2021р., №№3, 4 від 10.02.2021р.).
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум збитків, що здійснені ним на основі відомостей первинної документації математичними методами із застосуванням вихідних даних, суд дійшов висновку по те, що вони (розрахунки) виконані згідно з встановленими нормативними вимогами, є арифметично вірними та такими що відповідають матеріалам справи.
При цьому, розрахунки спірної суми відповідачем не спростовано.
Покладені відповідачем в обґрунтування власної позиції по суті спору твердження не спростовують наявність у діях Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» складу правопорушення та факту недотримання останнім вимог природоохоронного законодавства. Посилання відповідача на невідповідність розрахунку позивача є безпідставними, оскільки такий розрахунок правомірно здійснений згідно із формулою 12 п.7.1 Методики, а не в порядку п.7.2 (формула 16) цієї Методики, як помилково зазначено відповідачем.
З урахуванням вищевикладеного, дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду), що підтверджується актами перевірок, приписами. При цьому, наявна шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики, і наявний причинний зв'язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача.
Наведене свідчить про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, які, в свою чергу, підлягають задоволенню за рахунок відповідача.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Виходячи з того, що позовні вимоги доведені та обґрунтовані матеріалами справи, враховуючи, що заперечення відповідача є безпідставними, позовні вимоги про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу у загальному розмірі 49024,48 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтями 42, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів. Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
За приписами пункту «г» ч.ч.4, 6 ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
У п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України зазначено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої ст.67 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
У п.п.1, 2 глави XI Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом №128 від 09.08.2013р. Державної казначейської служби України (у редакції наказу №342 від 05.12.2019р. Державної казначейської служби України) зазначено, що кошти, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Державній казначейській службі України на ім'я відповідного органу Державної казначейської служби України за субрахунком 3331 «Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами» Плану рахунків (далі - рахунок 3331) у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Кошти, які надійшли протягом дня (з урахуванням повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів) на рахунки 3331, у регламентований час розподіляються Державною казначейською службою України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації, фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської територіальної громади у відповідних сумах.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2270 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» збитки в загальній сумі 49024,48 грн до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 14707,34 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 9804,90 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської територіальної громади в сумі 24512,24 грн, що становить 50% загальної суми збитків.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області (85114, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Театральна, 18а, код ЄДРПОУ 38034476) судовий збір у розмірі 2270 грн.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 02.02.2022р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.О.Паляниця