вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відкладення розгляду питання про прийняття
заяви кредитора у справі про неплатоспроможність
03.02.2022м. ДніпроСправа № 904/9158/21
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до боржника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
про визнання грошових вимог в розмірі 25 000,00 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Без участі (виклику) представників сторін;
25.11.2021 до Господарського суду Дніпропетровської області звернувся гр. ОСОБА_2 (Заявник) із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2021 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, призначено підготовче засідання на 21.12.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ). Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 20.04.2022. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) арбітражного керуючого Савченко Вячеслава Анатолійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 05.02.2018 №1862; адреса: 53201, Дніпропетровська область, місто Нікополь, проспект Трубників, 56, приміщення ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ", офіс 29, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ). Призначено попереднє засідання на 15.02.2022.
25.01.2022 до відділу канцелярії суду надійшла заява громадянина ОСОБА_1 (вх. №80/22) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 25 000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути (частина 1 статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути (частина 1 статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства).
Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви (частина 2 статті 46 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви в обов'язковому порядку додаються докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. №270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з пунктами 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Так, судом встановлено, що до заяви про визнання грошових вимог в якості доказів направлення на адреси учасників провадження заяви з кредиторськими вимогами надано:
- фіскальний чек №ФН3000435176 від 20.01.2022, поштову накладну за №4900095376652 від 20.01.2022 та опис вкладення у цінний лист про направлення на адресу боржника - ОСОБА_2 копії заяви з доданими документами;
- фіскальний чек №ФН3000435176 від 20.01.2022, поштову накладну за №4900095376644 від 20.01.2022 та опис вкладення у цінний лист про направлення на адресу керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича копії заяви з доданими документами.
Дослідивши описи вкладення з поіменним переліком документів, судом встановлено, що кредитором здійснено направлення копій заяв про грошові вимоги до боржника від 19.01.2021 по справі №904/9158/21 на адреси боржника та керуючого реструктуризацією, в той час як оригінал заяви про грошові вимоги до боржника, що було подано Заявником до суду, датовано 19.01.2022.
З огляду на викладене, у суду відсутня можливість встановити, якого змісту заяву було направлено на адреси боржника та керуючого реструктуризацією.
Отже, у наданих до суду матеріалах заяви відсутні належні та допустимі докази надсилання боржнику та керуючому реструктуризацією копії заяви з кредиторськими вимогами, що є порушенням вимог частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Способом усунення недоліків заяви є надання до суду документів, які б підтверджували направлення на адреси сторін копії заяви з кредиторськими вимогами від 19.01.2022.
Відповідно до частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено сплату 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2022р." установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2 481,00 гривень.
Таким чином, сума судового збору за подання до господарського суду заяви про визнання грошових вимог громадянина ОСОБА_1 до боржника має складати 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 4 962,00 грн. (2481,00х2).
Заявником не додано до своєї заяви доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Разом з тим, у своїй заяві ОСОБА_1 просить відстрочити йому сплату судового збору до прийняття рішення по суті.
Розглянувши клопотання, викладене у резолютивній частині заяви про визнання грошових вимог до боржника, яким Заявник просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.
Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.
У розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов'язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для відстрочення від такої сплати.
Однак, ОСОБА_1 не довів його приналежність до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема, щодо відстрочення сплати судового збору. До заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог не надано доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати заявником судового збору.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в постановах від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 01.04.2020 по справі №910/5257/19.
У зв'язку з наведеним, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору підлягає відхиленню.
Способом усунення недоліків заяви є надання до суду платіжного документу, що підтверджує сплату заявником судового збору у розмірі 4 962,00 грн.
Враховуючи невідповідність заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) вимогам частини 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку залишити заяву кредитора - ОСОБА_1 без руху, з наданням заявнику 5-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись статтями 45-46 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі - відхилити.
2. Заяву ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на суму 25 000,00 грн. - залишити без руху.
3. Запропонувати ОСОБА_1 протягом 5- ти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме:
- надати докази направлення на адреси боржника та керуючого реструктуризацією копії заяви з кредиторськими вимогами від 19.01.2022;
- надати докази сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання грошових вимог у розмірі 4 962,00 грн.
4. Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з заявою.
Ухвала набирає законної сили 03.02.2022 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.Ю. Первушин