03.02.2022 року м. Дніпро Справа № 803/117/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді
Кощеєва І.М.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 18.06.2020 р. у справі № 75/2020
за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі плюс",
м. Сміла Черкаської області
відповідача-2: ОСОБА_1 ,
м. Хацьки Черкаської області
про стягнення заборгованості,
У вересні 2020 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Дніпровського апеляційного суду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 18.06.2020 р. у справі № 75/2020, посилаючись на те, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 18 червня 2020 року у справі №75/2020 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Біоенерджі плюс», ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості було стягнуто солідарно з ТОВ «Біоенерджі плюс», ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором №б/н від 30.01.2015 року в розмірі 57184,95 грн., що є тілом кредиту. Стягнуто солідарно з ТОВ «Біоенерджі плюс», ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» третейський збір у розмірі 1360,00 грн. Зазначене рішення третейського суду боржниками в добровільному порядку так і не виконано. Тому заявник, уточнивши свої вимоги, просить видати виконавчі листи на виконання зазначеного вище рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Дніпровський Банківський Союз» від 18 червня 2020 року №75/2020 та стягнути з відповідачів судовий збір, в сумі 1051,00 грн.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2020 р. у задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21.10.2021 р. апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2020 р. скасовано. Провадження у справі за заявою АТ КБ "ПриватБанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 18.06.2020 р. у справі № 75/2020 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Біоенерджі плюс", ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості закрито. Повідомлено АТ КБ "ПриватБанк", що розгляд справи за його заявою віднесено до юрисдикції господарських судів. Роз'яснено йому право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
10.11.2021 р. АТ КБ "ПриватБанк" відправило на адресу Верховного Суду заяву представника Кирилової О.Л. , про направлення цієї справи за встановленою юрисдикцією до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої чсудової палати Касаційного цивільного суду від 03.12.2021 р. заяву представника акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" Крилової Олени Леонідівни, про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу 803/117/20 за заявою акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 18.06.2020р. у справі № 75/2020 за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі плюс", ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості передано для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду.
20.12.2021р. справа №803/117/20 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №803/117/20 визначено головуючого суддю (суддю - доповідача) Кощеєва І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.12.2021р. прийнято до розгляду заяву акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 18.06.2020р. у справі № 75/2020. Розгляд заяви призначено в судове засідання на 13.01.2022р..
Від акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" електронною поштою до суду надійшла заява про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": ІНФОРМАЦІЯ_1 № тел. НОМЕР_1 .
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.12.2021р. судове засідання у справі №803/117/20, призначене на 13.01.2022р. на 17:30 год., з акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", вирішено провести в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
12.01.2022р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв'язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Кощеєва І.М., розгляд справи № 803/117/20 в судовому засіданні не відбувся.
У зв'язку з виходом на роботу головуючого судді Кощеєва І.М., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2022р. розгляд заяви призначено в судове засідання на 03.02.2022р. на 15:00 год.. Разом з тим, судове засідання з акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", за заявою Позивача, вирішено провести в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
03.02.2022р. секретарем судового засідання Пінчук Є.С. було встановлено неможливість проведення відеоконференції з представником акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» за допомогою програми EasyCon. В призначений час представник акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» вийшов на зв'язок, але був відсутній звук та зображення, про що складений відповідний акт.
В судовому засіданні 03.02.2022р. оголошено вступну та резолютивну частину ухвали Центрального апеляційного господарського суду.
Дослідивши заяву про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду та додані до неї матеріали Центральний апеляційний господарський суд вважає, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Предметом розгляду у цій справі є заява АТ КБ "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 25.06.2020 у справі № 75/2020 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі плюс", ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 352 ГПК України, заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України, при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 355 цього Кодексу.
За приписами ст. 355 ГПК України, суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви (ч. 1 ст. 56 Закону України "Про третейські суди").
Частиною 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 355 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019р. у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019р. у справі № 873/8/19, від 27.06.2019р. у справі № 873/19/19, від 11.07.2019р. у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019р. у справі №873/51/19, від 24.12.2019р. у справі № 870/45/19, від 13.07.2021р. у справі № 876/33/21, від 05.10.2021р. у справі № 876/79/20.
Водночас, аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що з'ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється господарським судом, зокрема і на підставі третейської угоди, обов'язок подання якої одночасно із вказаною заявою передбачений п. 2 ч. 4 ст. 353 ГПК України.
Таким чином, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до ст. 355 ГПК України, ст. 56 Закону України "Про третейські суди".
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
У п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 - 6 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія додається до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду (п. 2 ч. 4 ст. 353 ГПК України).
Звертаючись до суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, АТ КБ "Приватбанк" посилалося на те, що третейське застереження міститься в п. 1.1.7.29 "Умов та правил надання банківських послуг"; третейське застереження не визнано недійсним; склад третейського суду відповідає вимогам закону; рішення третейського суду не містить способів захисту прав і охоронюваних законом інтересів, не передбачених законом; питання про права та обов'язки третіх осіб третейським судом не вирішувалося.
Між тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі плюс") та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, в якій міститься про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку, а також того, що вказаний документ взагалі містив умови, зокрема, й щодо третейського застереження.
Роздруківка із сайту Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" не може бути належним доказом такого ознайомлення відповідача, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила надання банківських послуг, що підтверджено й в постанові Верховного Суду України від 11.03.2015р. у справі №6-16цс15 та постановах Верховного Суду від 25.09.2019р. у справі №704/1023/16-ц, від 02.10.2019р. у справі №322/1220/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №342/180/17.
Апеляційний господарський суд вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово ним змінювалися, тобто, позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у будь-якій редакції, яка найбільш сприятлива для задоволення позову.
У такий спосіб та за відсутності підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг (наявність), останні не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до правовідносин між сторонами, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
В матеріалах справи відсутнє погодження Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі плюс" зі змістом Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, який міститься у матеріалах цієї справи, не міститься підпису представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі плюс", тому його не можна розцінювати як частину договору про відкриття поточного рахунку, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви, а відтак відсутні підстави стверджувати, що сторони погодили у письмовому вигляді третейське застереження в порядку, передбаченому Законом України "Про третейські суди", що, за змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди", є обов'язковою умовою для передачі на розгляд третейського суду спору, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019р. у справі №342/180/17 відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24.09.2014р. (провадження № 6-144цс14) щодо форми кредитного договору, зазначивши, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатися договором приєднання.
За висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Наявність між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди", є першочерговою, обов'язковою та безумовною підставою для віднесення справи до підвідомчості третейських судів, а відсутність такої угоди між сторонами спору, як і не підтвердження її укладення, виключає можливість розгляду такої спору третейським судом, тобто засвідчує непідвідомчість справи цьому суду.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019р. у справі №591/4633/16-ц, від 18.12.2019р. у справі №205/2825/18, від 06.10.2021р. у справі№ 876/55/21.
За таких обставин Центральний апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що дана справа не підвідомча третейському суду, відповідно, наявні підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського на підставі п. 2 ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та п. 2 ч.1 ст. 355 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2020р. у справі №876/68/19, від 13.07.2021р. у справі № 876/33/21, від 06.10.2021р. у справі № 876/55/21.
Враховуючи наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, що передбачені ст. 355 ГПК України, ч. 6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 18.06.2020р. у справі №75/2020.
Керуючись статтями 253, 352, 354, 355, 356 Господарського процесуального кодексу, Центральний апеляційний господарський суд,-
У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 18.06.2020 р. у справі № 75/2020 - відмовити.
Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Дніпровський Банківський Союз" від 18.06.2020р. у справі №75/2020 покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк".
Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено - 03.02.2022р.
Суддя І.М. Кощеєв