Єдиний унікальний номер 725/9186/21
Номер провадження 3/725/4909/21
31.01.2022 року Суддя Першотравневого районного суду м.Чернівці Іщенко І. В., за участю прокурора Кукурудзяк В.С., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 КпАП України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , заступник начальника управління - начальник відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернівецькій області, -
20.12.2021 року Національне агентство з питань запобігання корупції було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбачених за ч.4 ст.172-6 КпАП України.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування як заступник начальника управління -начальник відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Чернівецькій області, на порушення вимог, визначених пп. З, 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), зазначив завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 536 277,22 гривні.
Своїми діями ОСОБА_1 , на думку Національного агентства з питань запобігання корупції, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КпАП України.
Прокурор просив суд притягнути до відповідальності за ч. 4 ст.172-6 КУпАП ОСОБА_1 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодився, просив закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення..
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, дослідивши письмові матеріали вказаної вище адміністративної справи, суд приходить до наступного:
Згідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом та інше.
Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інше.
Відповідно до частини 1 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон №1700-VII), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з частиною 1 статті 46 Закону №1700-VII у декларації зазначаються відомості про: зареєстроване місце проживання, а також місце фактичного проживання (п.1); об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право (п.2); дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості (пп. "б" п. 3).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації підлягають відображенню відомості про цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб'єкту декларування або членам його сім'ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Згідно з підпунктом «б» зазначеної норми Закону такі відомості включають дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності).
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються також відомості про об'єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, що є об'єктами права власності третьої особи, якщо суб'єкт декларування або член його сім'ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об'єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об'єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.
При цьому, враховуючи зміст абзацу третього частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» дані про об'єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Враховуючи викладене, декларуванню підлягають лише транспортні засоби, які фактично перебувають у користуванні суб'єкта декларування станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Статтею 48 Закону №1700-VII встановлено, що національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.
Повна перевірка декларації на предмет достовірності задекларованих відомостей проводиться НАЗК шляхом аналізу відомостей про об'єкти декларування, зазначені в декларації суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів місцевого самоврядування.
В свою чергу, при прийнятті рішення за результатами повної перевірки декларації мають враховуватись, як відомості, отримані із реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів та, отримані від державних органів щодо предмета перевірки, так і відомості, надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей. Рішення НАЗК про результати повної перевірки декларації повинно бути об'єктивним, ґрунтуватись на достовірній і повній інформації та прийматись на підставі всебічного аналізу.
Відповідно до матеріалів справи, Національним агентством з питань запобігання корупції встановлено факт користування ОСОБА_1 транспортним засобом MERCEDES-BENZ, ML 250 CDI, 2015 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_2 , в період з 20 серпня 2020 року по 24 серпня 2020 року, а також 04 та 13 вересня 2020 року.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що під час повної перевірки декларації ним було надано пояснення, які долучені до матеріалів справи, в яких ним було повідомлено, що зазначений транспортний засіб не підлягав відображенню в декларації з огляду на те, що він не користувався ним станом на 31 грудня 2021 року, а також більше половини днів 2020 року сукупно.
Зазначає, що дійсно ним у 2019 та 2020 роках кілька разів для виїзду за кордон використовувався транспортний засіб MERCEDES-BENZ, ML 250 CDI, 2015 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_2 .
У зв'язку з цим ОСОБА_2 було оформлено ОСОБА_1 довіреність від 02.01.2019 (серія - ННМ 018923) на зазначений транспортний засіб.
Для виїзду на зазначеному транспортному засобі за кордон ОСОБА_1 було з ПАТ «Страхова група «ТАС» було оформлено договір Зелена карта № 15119271 терміном дії 20.08.2020-03.09.2020 та договір страхування № FO783538 терміном дії 20.08.2020-18.09.2020.
Для закордонної поїздки ОСОБА_1 також було укладено внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЕР/186527072 терміном дії 22.01.2020-21.01.2021.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.
Штрафи про адміністративні правопорушення, які були накладені на ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом MERCEDES-BENZ, ML 250 CDI, 2015 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , були накладені 04.09.2020 та 13.09.2020.
Встановлено, що ОСОБА_2 , яка є власником транспортного засобу MERCEDES-BENZ, ML 250 CDI, 2015 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , до Національного агентства з питань запобігання корупції було надано пояснення, що зазначений транспортний засіб у 2020 році перебував у користуванні ОСОБА_1 значно менше половини днів звітного періоду.
В поясненнях ОСОБА_1 вказує, що одночасно з поверненням транспортного засобу ОСОБА_2 на її вимогу ним було повернуто також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та довіреність від 02.01.2019 (серія - ННМ 018923), що виключило можливість подальшого користування останнім транспортним засобом. При цьому зазначає, що ОСОБА_2 повідомила його, що скасує довіреність. Тому, оскільки ОСОБА_1 вважав, що довіреність скасована ще у 2019 році, відповідно нею не користувався і не знав, і не міг знати, що вона не скасована, в нього її не було, тому останній не міг вчиняти жодних дій.
Так, згідно зі статтею 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Відповідно до пункту 6 глави 6 Порядку особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність.
Суд зауважує, що ні норми Цивільного кодексу України, ні норми Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в редакції чинній на час посвідчення вказаних довіреностей, не містять вимоги про обов'язкову присутність (участь) представника при видачі довіреності, якою таку особу уповноважують розпоряджатися визначеним майном. Не передбачено законодавчо і вимоги та процедури повідомлення особи, яку уповноважують на вчинення тих чи інших дій, про видачу такої довіреності. Обов'язковою є лише участь довірителя, як особи яка видає довіреність, оскільки він своїм підписом завіряє таку довіреність.
Довіреність є односторонніми правочинами, наявність не доводить факту обізнаності ОСОБА_1 про його існування чи скасування, так само як і факт користування позивачем вказаними автомобілями.
Довіреність є одностороннім правочином, отже з моменту повернення ОСОБА_2 довіреності ОСОБА_1 втратив право розпоряджатися належним їй транспортним засобом.
Судом встановлено, що даний період користування транспортним засобом MERCEDES-BENZ, ML 250 CDI, 2015 року випуску, VIN - НОМЕР_1 є меншим, ніж 183 дні протягом звітного періоду.
Суд враховує, що у пункті 11 Роз'яснень НАЗК від 03.02.2021 року щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно заходів фінансового контролю (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено: "більшість об'єктів декларування (а саме: нерухомість, об'єкти незавершеного будівництва, цінне рухоме майно, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї, нематеріальні активи, грошові активи, фінансові зобов'язання, членство в громадських об'єднаннях або входження до їхніх органів) декларується відповідно до їх наявності станом на останній день звітного періоду. Наприклад, при поданні щорічної декларації, якщо зазначені об'єкти станом на 31 грудня попереднього року не перебувають у володінні, користуванні або власності (для різних об'єктів передбачено різні права - див. відповідні розділи декларації) суб'єкта декларування або членів його сім'ї, то вони не повинні відображатися в декларації, навіть якщо вони перебували на такому праві упродовж певного часу у звітному періоді".
Факту користування зазначеним транспортним засобом 31 грудня 2020 року Національним агентством з питань запобігання корупції не встановлено.
Суд вважає, що при констатації вказаних обставин, як порушення, управління проведення обов'язкових повних перевірок НАЗК надав їм формальну оцінку та не врахував, що, згідно з роз'ясненнями НАЗК щодо порядку заповнення декларацій (https://nazk.gov.ua) у випадку відсутності об'єкта декларування станом на 31 грудня поточного року, незважаючи на користування ним впродовж року, суб'єкт декларування не зобов'язаний включати дані про такий об'єкт (транспортні засоби) у свою щорічну декларацію.
Враховуючи викладене, а також вимоги статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 54 Роз'яснень ОСОБА_1 не мав обов'язку зазначати в декларації за 2020 рік відомості про користування транспортним засобом MERCEDES-BENZ, ML 250 CDI, 2015 року випуску, VIN - НОМЕР_1 .
Також, в протоколі зазначено, що вартість транспортного засобу MERCEDES-BENZ, ML 250 CDI, 2015 року випуску, VIN - НОМЕР_1 на дату набуття права становила 500 703, 55 грн.
Так, відповідно до пункту 57 Роз'яснень за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватися на дату набуття права власності, володіння чи користування суб'єктом декларування.
Уповноваженою особою встановлено вартість транспортного засобу на дату набуття права власності на нього ОСОБА_2 .
У документах (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та довіреність), на підставі яких ОСОБА_1 користувався зазначеним транспортним засобом відсутні відомості про його вартість.
Дата набуття права власності ОСОБА_2 на транспортний засіб MERCEDES-BENZ, ML 250 CDI, 2015 року випуску, VIN - НОМЕР_1 (19 жовтня 2018 року) та дата набуття ОСОБА_1 права користування (02 січня 2019 року) ним не є тотожними.
Враховуючи викладене, уповноваженою особою не встановлено вартості транспортного засобу на дату набуття ОСОБА_1 права користування.
Щодо відомостей про залишки коштів на рахунках ОСОБА_1 в АТ КБ «Приват Банк» та АТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 35 349, 51 грн та 147, 30 грн.
Загальний розмір незазначених у декларації коштів становить 35 496, 81 грн, що є менше, ніж 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (227 000 грн для декларацій за 2020 рік, враховуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
З урахуванням наведеного, а також того, що в силу ст.251 КпАП України наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється на підставі даних, які містяться в першу чергу у протоколі про адміністративне правопорушення, суд приходить до переконливого висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КпАП України.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП- провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти закриття адміністративної справи, адмінпритягуваного, дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що справу слід закрити, в зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст.247ч. 1, 284 КУпАП ,
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.172-6 КпАП України - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складів адміністративних правопорушень.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти діб з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці І. В. Іщенко