(заочне)
Справа № 646/7989/21>
№ провадження 2/646/2949/2021>
03.02.2022 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Власової Ю.Ю.
секретар судового засідання - Літвінова А.С.
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
02 грудня 2021 року позивач, комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (далі - КП «ХТМ»), звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення на свою користь заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01 листопада 2014 року по 31 жовтня 2021 року в розмірі 71919,11 грн., трьох процентів річних у розмірі 1755,81 грн., інфляційних втрат у розмірі 4140,81 грн.
Також, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат.
Аргументи учасників справи.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких інших клопотань до суду не надав.
Рух справи.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник КП «ХТМ», належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився, в матеріалах справи наявна заява останнього про розгляд справи за його відсутності, яким він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, повторно не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності не надала, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 03 лютого 2022 року, враховуючи наявність в матеріалах справи достатніх даних про права і взаємовідносини сторін та належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, суд вирішує справу за відсутності ОСОБА_1 та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Вимоги позову КП «ХТМ» обґрунтовує тим, що станом на 01 листопада 2021 року внаслідок неповної та несвоєчасної оплати відповідачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01 листопада 2014 року по 31 жовтня 2021 року утворилась заборгованість в розмірі 71919,11 грн., яка підлягає стягненню на користь підприємства відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII). Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідачів на користь КП «ХТМ» підлягає стягненню три проценти річних у розмірі 1755,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 4140,81 грн.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову КП «ХТМ», об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного.
Так, за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані положеннями Закону № 2189-VIII.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За визначенням термінів, наведеним у частині 1 статті 1 Закону № 2189-VIII:
2) виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
10) норми споживання комунальних послуг - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, окрім іншого, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону № 2189-VIII).
Позивач у справі КП «ХТМ», як виконавець комунальних послуг, надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з положеннями Закону № 2189-VIII та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п. 2 Правил № 630 централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання; централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.
Послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону № 2189-VIII (п. 3 Правил № 630).
Відповідно до п. 6 цих Правил послуги повинні відповідати:
з централізованого постачання холодної та гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору;
з централізованого опалення - нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку;
з централізованого водовідведення - нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.
Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають право тимчасово визначати інші норми споживання, кількісні та якісні показники та режими надання послуг в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік послуг, що надаються споживачеві, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (п. 7 Порядку № 630).
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (п. 18 Порядку № 630).
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Порядку № 630).
Відповідно до п. 21 Порядку № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:
з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;
з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Підпунктом 1 п. 30 Порядку № 630 унормований обов'язок споживача оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 1 ст. 68 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які надає позивач КП «ХТМ».
За вказаною адресою КП «ХТМ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я відповідача ОСОБА_1 .
Як убачається з наданої позивачем відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, заборгованість відповідачів за послуги, які надає КП «ХТМ», за період з 01 листопада 2014 року по 31 жовтня 2021 року становить 71919,11 грн.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідачу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 4140,81 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1755,81 грн.
За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову КП «ХТМ» як такого, що ґрунтується на вимогах закону.
Матеріали справи означених висновків суду не спростовують.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Водночас, пунктами 3 та 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
На виконання вимог цієї норми закону, судом роз'яснюється відповідачам, що за приписами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Частиною третьою статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання і тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо втратили свою достовірність і повноту зі плином часу (пункт 51 рішення від 21 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Матеріали справи не містять заяв відповідачів про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.
Щодо судових витрат
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, окрім іншого, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням задоволення позовних вимог КП «ХТМ» у повному обсязі, здійснюючи розподіл судових витрат у справі, що розглядається, суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн., стягнувши їх з відповідача.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд -
Позов комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31557119, МФО 351823, р/р НОМЕР_3 в ФХОУ АТ «ОЩАДБАНК», заборгованість за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01 листопада 2014 року по 31 жовтня 2021 року в розмірі 71919 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять) гривень 11 копійок, три проценти річних у розмірі 1755 (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 81 копійка, інфляційні втрати у розмірі 4140 (чотири тисячі сто сорок) гривень 81 копійка.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі», місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31557119, МФО 351823, НОМЕР_3 в ФХОУ АТ «ОЩАДБАНК», судовий у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Роз'яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення складено і підписано без проголошення 03 лютого 2022 року.
Суддя - Ю.Ю. Власова