Справа № 643/878/21
Провадження № 2/643/769/22
02.02.2022 року Московський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів в порядку реституції,-
ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом в якому, після зменшення позовних вимог, просить суд стягнути на її користь з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках 575 000, 00 грн. у доларовому еквіваленті становить 21527,51 доларів США, а з кожної по 287 500 грн., що в еквіваленті становить 10 763,75 доларів США в порядку застосування наслідків часткової недійсності договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 04.12.2012року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ; стягнути з відповідачів на її користь в рівних частках судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що 04.12.2012 року між нею та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 за суму 54000 дол. США. 17.06.2015року відповідачі, як доньки ОСОБА_5 звернулися до Московського районного суду м. Харкова з позовом про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу квартири. Позов поданий з тих підстав, що їх батько ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждав на життя психічним захворюванням. Відповідачі прийняли спадщину шляхом подачі заяви приватному нотаріусу Бакумовій А.В. Відповідачі під час продажу квартири приховали від неї психічне захворювання свого батька ОСОБА_5 01.02.2017року Московський районний суд м. Харкова ухвалив рішення яким відмовив в позові, проте рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.07.2017року позов задоволено частково та угоду визнано недійсною в частині належної ОСОБА_5 Ѕ частини. Касаційним судом було зупинено виконання рішення суду апеляційної інстанції, проте 11.10.2019 року касаційний суд виніс постанову про залишення рішення апеляційної інстанції без змін. 29.04.2020року нею була надіслана до нотаріуса в спадкову справу заяву з проханням постановити до відома спадкоємців (відповідачів) претензію про повернення 27 000 дол. США, проте відповідь не отримала. 18.01.2021року з Реєстру прав на нерухоме майно вона довідалася про те, що право власності колишнього співвласника ОСОБА_5 на Ѕ спірної квартири поновлене на підставі рішення суду від 13.11.2020р. Таким чином, спадкоємці померлого співвласника, сторони за договором купівлі-продажу вжили заходи по застосуванню реституції, яка, однак, носить односторонній характер, оскільки Ѕ коштів, від сплаченої неї вартості спірної квартири їй не повернута. Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 26.08.2021року вартість квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 1 150 000 грн., відповідно Ѕ цієї квартири становить 575 000грн. Курс долара на дату проведення оцінки становив 26,71 грн. за 1 долар, тому оцінка спірної квартири у доларовому еквіваленті становить 21527, 51 дол. США., яку вона і просить стягнути з відповідачів.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.01.2021року, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.01.2021року, в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення кошів в порядку реституції відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 05.04.2021року, ухвалу судді Московського районного суду м. Харкова від 25.01.2021року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам відчужувати зареєстровану за ОСОБА_5 Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03.02.2021року, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 18.05.2021року, витребувано докази від приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської область Бакумової А.В.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.09.2021року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у ньому. Крім того, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановлений законом порядок, про причини неявки суд не сповістили, правом на подання відзиву на позов не скористалися.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 04.12.2012 року між ОСОБА_2 (покупець) та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (продавці) укладено договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шуть О.Г. за реєстровим № 10730.
Відповідно до умов зазначеного договору продавці передали у власність ОСОБА_2 , трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності.
Як вбачається з п. 3 договору, продаж квартири вчинюється сторонами за суму 431 622,00 гривень, що еквівалентно 54000,00 доларам США, які продавці отримали від покупця повністю до підписання цього договору. Підписання договору продавцями є підтвердженням факту повного розрахунку за продану квартиру та свідчить про відсутність у них по відношенню до покупця матеріальних претензій.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
17.06.2015року відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як доньки ОСОБА_5 звернулися до Московського районного суду м. Харкова з позовом про визнання недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу квартири. Позов поданий з тих підстав, що їх батько ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждав на життя психічним захворюванням.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01.12.2017року в задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , треті особи - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції приватний нотаріус ХМНО Шуть О.Г., ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.07.2017року, рішення Московського районного суду м. Харкова від 01.02.2017року скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано недійсним укладений 04.12.2012року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Шуть О.Г.
За положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Отже, статтею 216 ЦК України законодавчо встановлено обов'язок однієї сторони відшкодувати іншій стороні збитки, завдані недійсним правочином.
За інформацією, що надана приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В. від 20.07.2021, вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена на підставі заяви про прийняття спадщини від імені дочок померлого: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . До теперішнього часу ніяких відомостей про склад наявного спадкового майна від спадкоємців не надавалося, і як наслідок оцінка спадкового майна не проводилась. Від імені ОСОБА_2 надійшла заява - претензія до спадкоємців померлого, яка зареєстрована у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №19, про що 08.02.2021року належним чином повідомлені спадкоємці.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Правовідносини, які виникли між сторонами, допускають матеріальне правонаступництво в межах вартості майна, прийнятого у спадщину, оскільки зі смертю ОСОБА_5 зобов'язання з повернення отриманого за недійсним правочином включаються до складу спадщини та підлягають поверненню на підставі статей 1281, 1282 ЦК України ( п. 26 постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними'").
Ефективним способом захисту права позивача у випадку визнання недійсним оспорюваного правочину за його участі є застосування реституції, яка полягає, зокрема, у поверненні конкретної речі (предмета угоди) первинному власнику.
Реституцію можна вважати окремим способом захисту цивільних прав, які порушуються у зв'язку з недійсністю правочину, оскільки стаття 16 Цивільного кодексу України не містить вичерпного переліку способів захисту цивільних прав.
Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена.
Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути заявлена як самостійно, так і бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним право чином.
Обов'язок повернути ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 27 000 дол. США (54000 : 2), одержані на виконання договору купівлі-продажу квартири від 04.12.2012року, виник у відповідачів після ухвалення Апеляційним судом Харківської області постанови від 25.07.2017року.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів у меншому розмірі - 21527, 51 дол. США.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно із пунктом 3 договору, продаж квартири вчинюється сторонами за суму 431 622,00 гривень, що еквівалентно 54000,00 доларам США, які продавці отримали від покупця повністю до підписання цього договору.
Отже, згідно з умовами цього договору покупна ціна, тобто грошові зобов'язання покупця за цим договором, виражена в національній валюті України - гривні з визначенням грошового еквівалента - долара США за його комерційним курсом.
Вищевикладені обставини у їх сукупності свідчать про те, що сторонами був встановлений порядок визначення суми, що підлягає сплаті за укладеним сторонами договором, за офіційним курсом долара США, встановленим Національним банком України по відношенню до гривні на день платежу.
Тобто, належним виконанням зобов'язань за договором, укладеним сторонами, є внесення грошових коштів у національній валюті України, яка розраховується виходячи з еквіваленту долара США, перерахованого у гривню за курсом долара США до гривні на день здійснення платежу.
Отже, позивач ОСОБА_2 , укладаючи договір купівлі-продажу квартири та визначаючи ціну в еквіваленті до долара США, як до стабільної та твердої валюти, мала правомірні сподівання отримати грошові кошти (гривні) відповідно до еквівалента у доларах США на день ухвалення судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-2134цс15 та від 08 лютого 2017 року у справі № 6-1905цс16 та Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 61-3275зпв18.
З огляду на частину грошових коштів, що відповідали долі кожного з продавців у праві власності на квартиру та були одержані ними від ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в межах позовних вимог, та зі спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підлягає стягненню -21 527,51 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 02.02.2022року - 609 616 грн.03.коп., в рівних частках по 304 808,02 коп. з кожної в порядку застосування наслідків часткової недійсності договору купівлі продажу квартири від 04.12.2012року.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 5750 грн.00коп., судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі - 7800грн.00коп.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 259, 264, 265, 280-282 ЦПК України,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення коштів в порядку реституції - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі -21 527,51 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 02.02.2022року - 609 616 грн.03.коп., в рівних частках по 304 808,02 коп. з кожної, в порядку застосування наслідків часткової недійсності договору купівлі продажу квартири від 04.12.2012року.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі - 6204грн.00коп., судові витрати на правничу допомогу у розмірі - 7800грн.00коп., а всього: 14004грн.00коп., в рівних частках по 7002грн.00коп. з кожної.
В іншій частині відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03.02.2022року.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя - Т.М. Довготько