Рішення від 02.02.2022 по справі 415/1185/21

Справа № 415/1185/21

Провадження № 2/415/266/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2022 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 25.08.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який був зареєстрований Лисичанським відділом РАГС, актовий запис № 506.

Від спільного подружнього життя народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області зроблено відповідний актовий запис № 888 та видано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 .

Спільне життя з Відповідачем не склалося, рішенням Лисичанського міського суду № 2-2047/11 від 04.11.2011 року шлюб - розірвано, з того часу Відповідач не бачив дитину та не спілкувався з нею жодного разу.

Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання, нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Батько дитини свідомо нехтує своїми обов'язками, з листопада 2011 року жодного разу не бачив та не спілкувався з дитиною, та не сплачував аліментів призначених за рішенням суду № 2-1908/2011 від 09.09.2011 року.

Відповідач, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дочки. Всі питанім щодо виховання вирішуються Позивачем самостійно без участі та підтримки з боку Відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні Позивача.

У зв'язку з вищенаведеним позивач просила суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути судові витрати.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

01.03.2021 року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/1185/21 було відкрито провадження у цій цивільній справі.

11.06.2021 року надійшов висновок Органу опіки та піклування та клопотання третьої особи щодо слухання справи у їх відсутність.

04.10.2021 року надійшло письмове клопотання представника третьої особи щодо слухання справи у їх відсутність.

05.10.2021 року надійшло письмове клопотання від представника позивача ОСОБА_4 щодо слухання справи у відсутність позивача та його представника.

24.01.2022 року надійшло клопотання третьої особи про залучення правонаступника.

02.02.2022 року надійшло письмове клопотання від представника позивача ОСОБА_4 щодо слухання справи у відсутність позивача та його представника та про залучення правонаступника.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач вважає відповідача таким, що не виконує належним чином свої батьківські права відносно своєї дитини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явися, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення справи від нього не надходило.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

З матеріалів справи встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , від 20.10.2009 року, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 888. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , матір'ю записана ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Лисичанського міського суду Луганської області №2-2047/11 від 04.11.2011 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, після розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Лисичанського міського суду Луганської області №2-1908/11 від 09.09.2011 року, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 у розмірі ј частини від всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 30.08.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів №9848/18.6 76 від 15.02.2021 року, станом на 15.02.2021 року наявна заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 , розмір заборгованості становить 121277,00 грн.

Згідно з довідкою № 13 від 01.02.2021 року, виданою ОСОБА_3 про те, що вона дійсно навчається в 5-А класі Лисичанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.. №14.

Згідно з характеристикою, складеною класним керівником ОСОБА_6 , ОСОБА_3 за час навчання зарекомендувала себе як старанна, наполеглива та цілеспрямована дівчина, на уроках уважна, завжди виконує домашнє завдання. З боку матері спостерігається постійний контроль.

Згідно з довідкою №32 від 04.02.2021 року, виданою КП «ЛЖЕК №3» ОСОБА_1 про те що, вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю донькою ОСОБА_3 . Батько дитини з колишньою родиною не мешкає з листопада 2011 року та спільного господарства не веде.

Згідно з висновком Органу опіки та піклування Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 1181/01-16 від 11.06.2021 року Орган опіки та піклування Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивувальна частина

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

У зв'язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст. 8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її сімейного життя.

Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне).

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язанні виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю ухилився від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню своєї дитини, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню. Позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав не суперечать закону та відповідають інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням №UA118999980313141206000012491 від 04.02.2021 року про сплату судового збору в сумі 908,00 грн.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280-283 ЦПК України, 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне, ст.ст. 150, 164-167 СК України, п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Служба у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України, копію рішення суду, після набрання законної сили, надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку в Луганському апеляційному суді шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , місце проживання: кв. АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Третя особа: Служба у справах дітей Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, місцезнаходження за адресою: буд. 62, вул. Сєвєродонецька, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100, ЄДРПОУ 34403661.

Суддя Ю. О. Калмикова

Попередній документ
102929343
Наступний документ
102929345
Інформація про рішення:
№ рішення: 102929344
№ справи: 415/1185/21
Дата рішення: 02.02.2022
Дата публікації: 04.02.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Лисичанський міський суд Луганської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства
Розклад засідань:
17.05.2021 08:30 Лисичанський міський суд Луганської області
21.06.2021 14:00 Лисичанський міський суд Луганської області
05.10.2021 14:00 Лисичанський міський суд Луганської області
06.12.2021 08:30 Лисичанський міський суд Луганської області
02.02.2022 11:30 Лисичанський міський суд Луганської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КАЛМИКОВА Ю О
суддя-доповідач:
КАЛМИКОВА Ю О
відповідач:
Євдокімов Олексій Геннадійович
позивач:
Євдокімова Оксана Павлівна
представник позивача:
Доброрез Віталій Вікторович
третя особа:
Служба у справах дітей м.Лисичанськ