Справа № 182/6764/20
Провадження № 2/0182/39/2022
Іменем України
31.01.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності.
На підтвердження своїх позовних вимог посилається на наступне.
Їй належить 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу від 16.01.1991 року, посвідченого нотаріусом Першої нікопольської державної нотаріальної контори Пахомовською Ж.М. 16.01.1991 року за реєстровим номером 1-84. Право власності на 11/24 часток вказаного домоволодіння зареєстровано нею у Нікопольському міжміському бюро технічної інвентаризації 23.09.1991 року, право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.09.2020 року (індексний номер витягу з ДРРП на нерухоме майно 223999447 від 15.09.2020р., номер запису про право власності 38177752, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2168031012116). Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.07.2020 року за номером 214709790, право власності на інші частини домоволодіння зареєстровані за: ОСОБА_2 - 13/48 часток; ОСОБА_3 - 13/48 часток. Але ОСОБА_3 померла. Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , а, отже, є правонаступником всіх прав та обов'язків померлої, які не припинилися внаслідок її смерті, а саме: прав на нерухоме майно, що перебуває у нашій спільній частковій власності. Відповідач ОСОБА_2 на даний час не реалізував своє право на спадщину та не оформив право власності на спадкове майно. Згідно із технічним паспортом, виданим 07.07.2020 року ФОП ОСОБА_4 - експертом із технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, та, відповідно до Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна за № 8, виданого 16.09.2020 року ФОП ОСОБА_4 - експертом із технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складаються з: житлового будинку (літ.«Б»), загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м.; вбиральні (літ.«Д»); споруд - № 1,3,1. Вказані 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що належать їй, розташовані на земельній ділянці, площею 0,0875 га, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1211600000:03:053:0185, та за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена земельна ділянка належить на праві приватної власності позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 29.07.1997 року, серії ДП, дата державної реєстрації земельної ділянки - 13.01.2020 року, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ- 1212636512020 від 28.01.2020 року, виданого Відділом у м.Нікополі міськрайонного управління у Нікопольському районі та в м.Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. Відповідно до частини 4 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на будівлі або споруди. Так, їй належить відповідна пропорційна частина земельної ділянки (за адресою: АДРЕСА_2 ), однак, її адреса відрізняється від адреси належної їй частини домоволодіння (за адресою: АДРЕСА_1 ). Вказана невідповідність призводить до того, що вона, згідно вимог ст.358 ЦК України, не має можливості вільно розпоряджатися власним житловим будинком, який розташований на власній земельній ділянці, позбавлений можливості провести реконструкцію власного будинку без згоди відповідача-сусіда, та дійти згоди з відповідачем не може з об'єктивних причин (смерті одного із співвласників). Для забезпечення вільної реалізації права власності на власне житло шляхом проведення його реконструкції вона має виділити свою частку із права спільної часткової власності на домоволодіння в окреме майно з окремою адресою ( АДРЕСА_2 ). До виділу належної їй частки в нерухомому майні в окреме майно вона не має права самостійно здійснити реконструкцію та добудову належного їй будинку, що є перепоною у здійсненні нею свого права власності та суперечить її інтересам. Тому вирішила виділити частку у житловому будинку, що знаходиться в її володінні та користуванні, в окреме майно. Відповідно до ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Між співвласниками будинку спору щодо порядку користування самим будинком та спорудами не існує. У її володінні та користуванні знаходяться: житловий будинок (літ.«Б»), загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м.; вбиральня (літ.«Д»); споруди - № 1,3, І., про що свідчить експлікація з технічного паспорту та Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна за № 8, виданого 16.09.2020 року ФОП ОСОБА_4 . Згідно ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається, згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу 2 співвласником в натурі частки із спільного майна, для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і, у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна за № 8, виданого 16.09.2020 року ФОП ОСОБА_4 - експертом із технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, технічними показниками 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є відокремленими, мають окремий вхід, комунікації і можуть бути виділені у натурі. Таким чином, нею були підготовлені документи, необхідні для укладення договору про виділ у натурі частки зі спільного нерухомого майна. Але, оскільки фактично відсутня можливість укласти таку угоду, змушена звернутися з цим позовом до суду. Тобто, склалася ситуація, за якої вона має ускладнення щодо здійснення власних речових прав на належне майно, що суперечить її інтересам. За таких підстав звернулась до суду.
В судове засідання позивач не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягала (а.с.58).
Відповідачі до суду не з'явились також, представник Нікопольської міської ради В.В.Гречишникова надала до суду заяву про розгляд справи у свою відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с.70). ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи належним чином судовою повісткою з поштовим повідомленням, які повернулись без вручення з відміткою «адресат відмовився» від отримання (а.с.69), та оголошенням на офіційному веб-порталі Судової влади (а.с.57).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Згідно ч.1 ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Відповідно до ч.3 ст.357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачці належить 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу від 16.01.1991 року, посвідченого нотаріусом Першої нікопольської державної нотаріальної контори Пахомовською Ж.М. 16.01.1991 року за реєстровим номером 1-84 (а.с.6-7). Право власності на 11/24 часток вказаного домоволодіння зареєстровано позивачкою у Нікопольському міжміському бюро технічної інвентаризації 23.09.1991 року, право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.09.2020 року (індексний номер витягу з ДРРП на нерухоме майно 223999447 від 15.09.2020 року (а.с.8), номер запису про право власності 38177752, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2168031012116) (а.с.10-11). Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.07.2020 року за номером 214709790, право власності на інші частини домоволодіння зареєстровані за: ОСОБА_2 - 13/48 часток; ОСОБА_3 - 13/48 часток (а.с.9-11). ОСОБА_3 померла. Відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 та правонаступником всіх прав та обов'язків померлої, які не припинилися внаслідок її смерті, а саме: прав на нерухоме майно, що перебуває у їх спільній частковій власності. Відповідач ОСОБА_2 на даний час не реалізував своє право на спадщину та не оформив право власності на спадкове майно. Згідно із технічним паспортом, виданим 07.07.2020 року ФОП ОСОБА_4 - експертом із технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (а.с.12-20), та, відповідно до Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна за № 8, виданого 16.09.2020 року ФОП ОСОБА_4 - експертом із технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , складаються з: житлового будинку (літ.«Б»), загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м.; вбиральні (літ.«Д»); споруд - № 1,3,1 (а.с.22). Вказані 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що належать позивачці, розташовані на земельній ділянці, площею 0,0875 га, із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 1211600000:03:053:0185, та за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23-26). Зазначена земельна ділянка належить на праві приватної власності позивачу на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 29.07.1997 року, серії ДП, дата державної реєстрації земельної ділянки - 13.01.2020 року, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-1212636512020 від 28.01.2020 року, виданого Відділом у м.Нікополі міськрайонного управління у Нікопольському районі та в м.Нікополі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Відповідно до ч.4 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності на будівлі або споруди.
В судовому засіданні встановлено, що позивачці по справі належить відповідна пропорційна частина земельної ділянки (за адресою: АДРЕСА_2 ), однак, її адреса відрізняється від адреси належної їй частини домоволодіння (за адресою: АДРЕСА_1 ). Вказана невідповідність призводить до того, що позивачка не має можливості вільно розпоряджатися власним житловим будинком, який розташований на власній земельній ділянці, позбавлена можливості провести реконструкцію власного будинку без згоди відповідача-сусіда, а дійти згоди з відповідачем не може з об'єктивних причин (смерті одного із співвласників). Для забезпечення вільної реалізації права власності на власне житло шляхом проведення його реконструкції позивачка має виділити свою частку із права спільної часткової власності на домоволодіння в окреме майно з окремою адресою ( АДРЕСА_2 ). До виділу належної їй частки в нерухомому майні в окреме майно позивачка не має права самостійно здійснити реконструкцію та добудову належного їй будинку, що є перепоною у здійсненні нею свого права власності та суперечить її інтересам.
Відповідно до ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Судом встановлено, що між співвласниками будинку спору щодо порядку користування самим будинком та спорудами не існує. У володінні та користуванні позивачки знаходяться: житловий будинок (літ.«Б»), загальною площею 103,4 кв.м., житловою площею 50,2 кв.м.; вбиральня (літ.«Д»); споруди - № 1,3, І., про що свідчить експлікація з технічного паспорту та Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна за № 8, виданого 16.09.2020 року ФОП ОСОБА_4 .
Відповідно до ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна не допускається, згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу 2 співвласником в натурі частки із спільного майна, для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і, у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ в натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна за № 8, виданого 16.09.2020 року ФОП ОСОБА_4 - експертом із технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, технічними показниками 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є відокремленими, мають окремий вхід, комунікації і можуть бути виділені у натурі. Таким чином, погзивачкою підготовлені документи, необхідні для укладення договору про виділ у натурі частки зі спільного нерухомого майна. Але, оскільки фактично відсутня можливість укласти таку угоду через смерть співвласника, позивачка має ускладнення щодо здійснення власних речових прав на належне майно, що суперечить її інтересам.
Відповідно до ч.3 ст.319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
За таких обставин суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст.3-10, 30, 57-60, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про виділ майна, що перебуває у спільній частковій власності - задовольнити в повному обсязі.
Виділити в натурі належні ОСОБА_1 11/24 часток у праві спільної часткової власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна: житловий будинок (літ.«Б»), загальною площею 103,4 кв.м., житловою пложею 50,2 кв.м.; вбиральню (літ.«Д»); споруди - № 1,3, І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції можна оскаржити до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення (або отримання) рішення суду.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал