Справа № 991/27/22
Провадження 1-кс/991/586/22
03 лютого 2022 року Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 про самовідвід та
1.У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 знаходиться судова справа № 991/27/22 (провадження № 1-кс/991/28/22) за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність детектива НАБ України, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
2.Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 27 січня 2022 року заявив про самовідвід у вищезгаданій справі. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2022 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя ОСОБА_1 .
3.Заява про самовідвід вмотивована тим, що слідчий суддя раніше розглядав чотири аналогічних за змістом скарги ОСОБА_4 , вимоги яких стосувалися бездіяльності уповноважених осіб НАБ України та САП, які полягали у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР після отримання ними заяви від 10 грудня 2021 року про вчинення тих самих кримінальних правопорушень, про які мова йде і в скарзі, що перебуває на розгляді слідчого судді ОСОБА_3 , та які були залишені залишені без розгляду (справи під номерами 991/8505/21, 991/8461/21, 991/8462/21, 991/8563/21). Слідчий суддя вважає, що факт розгляду ним чотирьох аналогічних за змістом скарг ОСОБА_4 та прийняття рішень про залишення їх без розгляду у зв'язку із зловживанням ОСОБА_4 своїми правами, обумовлює необхідність виключення в учасників цього кримінального провадження та у будь-якого іншого стороннього спостерігача будь-яких сумнівів щодо його безсторонності при прийнятті кінцевого рішення у цій судовій справі.
4.Слідчий суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
5.Дослідивши заяву про самовідвід, суддя робить такі висновки.
5.1.У пункті 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Згідно з ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
5.2.Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії», пункти 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», п. 42). Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43). Для оцінки наявності об'єктивного критерію особистої упередженості слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності (пункт 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»).
5.3.Обґрунтовуючи свою заяву, слідчий суддя ОСОБА_3 посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 80 КПК України та пункти 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, однак не вказує на існування суб'єктивного критерію упередженості, відтак, слід зосередитися на об'єктивних критеріях.
5.4.Відповідно до п. 2.1. Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Відповідно до п. 2.5 цього ж акту суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. До таких прикладів відноситься якщо: 1) у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається; 2) раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок; 3) суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
5.5.Суддя, вирішуючи питання про наявність підстав для самовідводу слідчого судді ОСОБА_3 враховує, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). Суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Надходження на розгляд слідчому судді (ч. 1 ст. 9 КПК України). Процес розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчим суддею регламентований, зокрема, § 1 Глави 26 КПК України.
5.6.Слідчий суддя ОСОБА_3 вказує, що постановляючи кінцеві судові рішення у справах під номерами 991/8505/21, 991/8461/21, 991/8462/21, 991/8563/21 він констатував, що ОСОБА_4 допустив зловживання процесуальними правами. Чинний кримінальний процесуальний закон не визначає поняття зловживання процесуальними правами, у тому числі правом на звернення до слідчого судді зі скаргами на бездіяльність органу досудового розслідування (прокуратури) щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак відсутність безпосередньої законодавчої регламентації дій слідчого судді щодо реагування на такі факти не повинна призводити до ригідності закону. Запобіжником цьому є, зокрема, можливість безпосереднього застосування принципів права, що і було здійснено слідчим суддею ОСОБА_3 при прийнятті вказаних вище рішень.
5.7.Суддя, приймаючи процесуальне рішення у цій справі (провадження: 1-кс/991/586/22) виходить із загальних принципів, які вказує ЄСПЛ, зокрема, у пункті 40 рішення у справі «Тесля проти України» (заява № 52095/11). У ньому зазначено, що сам факт того, що суддя першої інстанції приймав попередні рішення щодо того самого правопорушення, не може вважатись таким, що виправдовує побоювання щодо його неупередженості. Додатково слід зазначити, що особисті цінності, яких дотримується суддя, його світогляд чи уявлення про закон не можуть вважатися упередженістю. Той факт, що суддя має певну загальну думку щодо правового чи соціального питання, яке безпосередньо стосується справи, не позбавляє його/її права розглядати справу (коментарі щодо Бангалорських принципів поведінки суддів).
6.Суддя прийшов до висновку, що обставини, які наведені слідчим суддею ОСОБА_3 у його заяві про самовідвід, не свідчать про його упередженість.
7.Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, суддя не вбачає об'єктивних підстав для задоволення заяви про самовідвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність детектива НАБ України, що полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 35, 75, 81 КПК України суддя
1. Заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 про самовідвід від участі у розгляді судової справи № 991/27/22 (провадження № 1-кс/991/28/22) залишити без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6