Справа № 464/6541/21
пр.№ 2-а/464/13/22
02.02.2022 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
суддя Тімченко О.В.
справа № 464/6541/21
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області в особі територіального відокремленого підрозділу Яворівський районний відділ поліції ГУНП у Львівській області
вимоги: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі
представники учасників справи:
представник позивача - адвокат Зелінка В.В.
Обставини справи
Адвокат Зелінка В.В. звернувся до Сихівського районного суду м.Львова в порядку адміністративного судочинства із позовною заявою, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 442684 від 06 вересня 2021 року. Покликається, що позивач правил дорожнього руху не порушував та адміністративного правопорушення не вчиняв.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Ухвалою суду від 17 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом). Сторони проти такого порядку розгляду справи не заперечили. Строк звернення до адміністративного суду не є пропущеним.
Отримавши, з дотриманням вимог ст.268 КАС України, ухвалу про відкриття провадження у справі з додатками, відповідач як суб'єкт владних повноважень до даного часу своїми процесуальними правами не скористався та відзиву не подав.
На підставі п.10 ч.1 ст.4 та ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України.
Мотиви та висновки суду
У ч.1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Інспектором ГРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ст.лейтенантом поліції Легою С.А. 06 вересня 2021 року винесено постанову серії БАВ № 442684, якою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУАП.
Даною постановою встановлено, що позивач 06 вересня 2021 року о 16.40 год в с.Лозино керував автомобілем марки «Мерседес-Бенц» номерний знак НОМЕР_1 повною масою 5600 кг категорії С1, не будучи пристебнутим ременем безпеки, не маючи права керування такими видом транспорту, так як немає відповідної категорії, чим порушив п.п.2.1, 2.13 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ст.ст.72-76 КАС України визначено поняття доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність.
Незважаючи на зазначене, суб'єктом владних повноважень - поліцією не було подано в порядку, визначеному ст.ст.162, 269 КАС України, жодних доказів порушення позивачем правил дорожнього руху.
Позиція щодо застосування норм права при розгляді справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а. За ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .
У даній постанові встановлено, що, оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п.3 ч.2 ст.2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху. Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо). Наявність лише постанови про притягнення до відповідальності не дає підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування під час розгляду справи. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З урахуванням викладеного при розгляді даної справи суб'єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов'язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачем Правил дорожнього руху України, а відповідно судом факту вчинення ним правопорушення за ч.2 ст.126 КУАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь особи (ст.62 Конституції України), не встановлено.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийняте без повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Вимоги позову в частині визнання незаконною постанови поліції не підлягають до задоволення з огляду на положення ч.3 ст.286 КАС України, якими передбачено конкретний перелік рішень, які може прийняти суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Установлені обставини справи свідчать про необхідність часткового задоволення позову. Відомості, які б спростували даний висновок суду, відсутні, а інші доводи не впливають на таке вирішення справи.
Розподіл судових витрат
Сплачений останнім судовий збір за подання до суду адміністративного позову у розмірі 454,00 грн за наслідками ч.1 ст.139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати (складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи - ч.1 ст.132 КАС України), які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо клопотання про стягнення витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, у розмірі 1500,00 грн, суд вказує таке.
До клопотання додано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги, акт про надані послуги, детальний опис наданих послуг адвокатом, довідку про підтвердження отримання винагороди (гонорару).
За положеннями ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
До клопотання з доданими до нього документами представником позивачам не надано доказів їх направлення іншим учасникам справи.
Таким чином, з урахуванням положень ч.9 ст.79 КАС України суд не бере до уваги відповідні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
За вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Не направлення клопотання з доданими до нього документами на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позбавляє відповідача скористатись правом на подання до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок відповідає таким принципам адміністративного судочинства як рівність усіх учасників судового процесу та змагальності сторін .
Таким чином, з урахуванням викладених вище обставин подане клопотання про стягнення витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд
Позов задоволити частково.
Постанову серії БАБ № 442684 від 06 вересня 2021 року скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУАП закрити.
Відмовити у задоволенні вимог про визнання незаконною постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом.
Рішення може бути оскаржено згідно з ч.4 ст.286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.272 КАС України.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1
відповідач Головне управління Національної поліції у Львівській області (код за ЄДРПОУ 40108833, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3) в особі територіального відокремленого підрозділу Яворівський районний відділ поліції ГУНП у Львівській області (Львівська область, м.Яворів, вул.І.Франка, 16)
Повне судове рішення складено та підписано 02 лютого 2022 року, що є датою його ухвалення в порядку письмового провадження - ч.5 ст.250 КАС України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО