Провадження №1-в/447/29/22
Справа №447/440/13-к
02.02.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві Львівської області заяву ОСОБА_3 про вирішення питання пов'язаного з виконанням вироку суду в частині скасування арешту на нерухоме майно,
встановив:
До Миколаївського районного суду Львівської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про вирішення питання пов'язаного з виконанням вироку суду в частині скасування арешту на нерухоме майно, в якому він просить скасувати арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_3 , який був накладений відповідно до постанови старшого слідчого СУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 № 122-0791 від 01.10.2009. Дане клопотання обгрунтоване тим, що вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 23.05.2016 по справі № 447\440\13-к ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 122 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 121 КК України - виправдано. Згідно ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_3 строк перебування його у Львівському слідчому ізоляторі з 17.06.2010 по 16.01.2012 у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. На підставі ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності. Вирок набрав законної сили.
В межах проведення досудового розслідування даного кримінального провадження 01.10.2009 старшим слідчим СУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 було винесено постанову №122-0791 про накладення арешту на усе нерухоме майно ОСОБА_3 та зареєстровано 20.11.2009 за № 9269311 Першою Львівською державною нотаріальною конторою. Вироком суду від 23.05.2016 питання про зняття арешту з майна ОСОБА_3 не вирішено. Підстав для подальшого застосування арешту на все нерухоме майно ОСОБА_3 немає, оскільки останнім виконано майнові зобов'язання, покладені на нього вироком суду. У зв'язку з наведеним, просить суд заяву задоволити.
02.02.2022 представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 надіслав на адресу суду заяву, згідно якої просив розгляд справи проводити у їх відсутності, заяву підтримав.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали кримінальної справи № 447/440/13к приходить до наступного висновку.
Постановою старшого слідчого СУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 від 01.10.2009 про накладення арешту на майно обвинуваченого накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 .
Вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 23.05.2016 ОСОБА_3 засуджено за ч.1 ст. 122 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 121 КК України - виправдано. Згідно ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_3 строк перебування його у Львівському слідчому ізоляторі з 17.06.2010 по 16.01.2012 у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. На підставі ст. 74 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Вирок набрав законної сили 06.10.2016.
Відповідно до п. 9 розділу XI «Перехідні Положення» КПК України, який набрав чинності з 20 листопада 2012 року, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, скасування прийнятих по справі відповідно до КПК України в редакції 1960 року арештів, повинно відбуватись відповідно до вимог КПК України 1960 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року) накладення арешту на майно скасовується , коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Статтею 409 КПК України 1960 року передбачено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.
З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а саме з відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що постановою про накладення арешту старшого слідчого СУ ГУМВСУ у Л/о ОСОБА_4 від 01.10.2009 накладено арешт на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_3 .
Оскільки, станом на час розгляду вказаного клопотання, відпала потреба в арешті всього нерухомого майна, на яке було накладено арешт під час досудового слідства у даній справі, а незаконне перебування будь якого майна під арештом обмежує права ОСОБА_3 , як власника майна щодо вільного володіння, користування й розпорядження власним майном, суд дійшов висновку, що клопотання є законним, доведеним належними та допустимими доказами, а відтак підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання засудженого ОСОБА_3 про зняття арешту з майна задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 126, 404, 409 КПК України (в редакції 1960 року); п. 9 розділу 11 «Перехідні положення» КПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_3 про вирішення питання пов'язаного з виконанням вироку суду в частині скасування арешту на нерухоме майно - задовольнити.
Скасувати арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_3 , який був накладений постановою старшого слідчого СУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 01.10.2009 та зареєстрований в Першій Львівській державній нотаріальній конторі 20.11.2009 року за № 9269311.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1