Справа № 393/357/21
Провадження №1-кп/390/169/22
"02" лютого 2022 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження №12020120210000130 по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Каратау, Джамбульської області, Казахстан, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 14.06.2005 року Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за ст.ст.185 ч.5, 186 ч.5, 289 ч.3, 69, 70 КК України на 8 років позбавлення волі;
- 27.10.2011 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ст.289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 03.02.2016 року;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,
На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, а тому наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Представник потерпілого у судове засідання не з"явилась, проте подала суду заяву про розгляд без її участі.
Обвинувачений ОСОБА_6 залишив вирішення клопотання на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 і його захисник заперечили проти клопотання прокурора та зазначили, що доводи прокурора є безпідставними, а належну процесуальну поведінку обвинуваченого можливо забезпечити застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню та необхідно змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт, виходячи з таких підстав.
Відповідно ст.331 ч.ч.1-2 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Позиція сторони обвинувачення щодо необхідності залишення запобіжного заходу у виді тримання під вартою грунтується на тяжкості кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_5 , наявності попередніх судимостей, відсутності міцних соціальних зв'язків, що на думку прокурора може свідчити про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Згідно ст.6 ч.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерела права.
Відповідно ст.9 ч.5 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (п.80) при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також, відповідно правової позиції викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року по справі «Мамедов проти Росії», суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як на визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Попков проти Росії» від 06.12.2007 року визначено, що підозрюваний повинен бути звільнений на час розгляду справи, якщо державні органи не можуть надати достатньо підстав, які виправдовують його утримання під вартою. Влада зобов'язана надати переконливі підстави для будь-якого мінімального строку тримання під вартою.
Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, раніше судимий, не працює, проте має родину. Вказані обставини були враховані судом під час обрання та неодноразового продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Проте, на даний час докази, що свідчать про можливість уникнення обвинуваченого від суду, вчинення нових злочинів, можливість вплинути на представників потерпілої сторони та свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у разі застосування більш м"якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні. Доводи прокурора про можливість знищення, схову чи пошкодження речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, є необґрунтованими, оскільки матеріали кримінального провадження зібрано та надано до суду, яким їх досліджено у судовому засіданні.
На підставі викладеного та враховуючи, що розгляд кримінального провадження по суті не завершено, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, суд вважає, що наявні підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю, який може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та попередження можливості виникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 181, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці, а саме з 16.00 год. 02.02.2022 року до 16.00 год. 01.04.2022 року.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у залі судового засідання.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою;
- не залишати цілодобово місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- носити електронний засіб контролю;
- повідомляти суд про зміну місця проживання;
- утримуватися від спілкування з представниками потерпілих і свідками;
- надати можливість працівникам органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 з'являтися у вказане житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладене грошове стягнення.
Копію ухвали вручити учасникам провадження для відома та направити до ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор", Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1