Справа №760/17782/19
2/760/291/21
25 жовтня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Кушнір C.І.
за участю секретаря - Федоренко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедів квартал» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
Позивач ОСОБА_1 19.06.2019 р. звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33686 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір у розмірі 768, 40 грн.
Посилається в позові на те, що позивач є власниками квартири АДРЕСА_1 .
25.01.2019 року позивачем було виявлено залиття зазначеної квартири, про що комісією ОСББ «Лебедів квартал» було складено акт від 12.02.2019 року, відповідно до якого в квартирі АДРЕСА_5, яка розташована на 15-му поверсі над квартирою АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_2 виявлена поломка сантехнічного обладнання, що призвело до затоплення квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком експерта від 05.03.2019 року ПП «Аверті» вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 станом на час проведення дослідження складає: 31 186 грн. За проведення експертизи позивачем було сплачено 2500 грн., що підтверджується договором від 27.02.2019 р. та актом про виконання робіт-послуг від 05.03.2019.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з усними вимогами про відшкодування шкоди, однак відповідач добровільно не відшкодував шкоду, що стало підставою для судового спору.
Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 позивачу було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 33686 грн, а саме 31186 грн. витрати на ремонт +2500 гн. на оплату послуг експертів.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.
19.06.2019 р. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
24.07.2019 р. ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 16.12.2019 р., судом залучено до участі у справі в якості 3-ї особи- Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедів квартал».
11.12.2019 р. до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, посилається на те, що позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність заподіяної йому шкоди, протиправної поведінки відповідача, наявність причинного зв'язку між нібито заподіяною шкодою і протиправною поведінкою та її вини.
Посилається на те, що Акт обстеження від 12.02.2019 р. не відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, оскільки він не містить інформації щодо чітко визначених комісією причин виникнення залиття, підстав залиття, а також осіб винних у заподіянні шкоди. Відомостей щодо присутності відповідача під час обстеження квартири АДРЕСА_1 , характеру залиття та його причини; завданої матеріальної шкоди, відсутній висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Крім того, вважає, що відповідальність за залиття квартири позивача має бути покладена на Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедів Квартал», оскільки вони зобов'язанні проводити технічний та профілактичний огляд та планові та позапланові перевірки стану санітарно-технічного та інженерного обладнання, а також несуть відповідальність за результати своїх робіт та перевірок. Під час одного з таких оглядів працівниками ОСББ «Лебедів Квартал» не було виявленого жодних пошкоджень чи втручання в діяльність систем водопостачання. В свою чергу існує можливість, що прорив стався саме через навантаження на труби під час пуску гарячої води, що відповідачу неможливо було передбачити.
Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність її вини в заподіяння будь-якої шкоди Позивачу.
Отже, відповідач вважає, що позови заява є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення.
25.08.2020 р. до суду подано пояснення третьої особи, в якому представник третьої особи зазначає, що у відповідності до акту про залиття від 12.02.2019 причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є тріщина на з'єднувальній муфті рушникосушарки в квартирі АДРЕСА_5 . У свою чергу рушникосушарка є обладнанням, що перебуває у приватній вланості власника відповідної квартири і не є елементом загально будинкової системи водопостачання, обов'язок з обслуговування якого покладається на ОСББ. Отже, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам , тягне за собою відшкодування власником збитків.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні позов підтримали повністю та просили його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, просив відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи Грапенюк О.В. в судовому засіданні пояснив, що залиття квартири АДРЕСА_1 , трапилось 25.01.2019 через пошкодження рушникосушарки у квартирі АДРЕСА_5 на 15 поверсі у цьому ж будинку. Він особисто оглядав пошкодження рушникосушарки, також був присутній сантехнік з обслуговуючої організації.
Заслухавши пояснення учасників процесу, врахувавши їх доводи, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступного висновку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 11 червня 2007 року (реєстраційний напис на правовстановлюючому документі № НОМЕР_2 від 15.06.2007 р.).
Квартира АДРЕСА_1 загальною площею 51,5 кв.м., розташована на 14 поверсі 15-16 поверхового будинку та складається з однієї кімнати жилою площею 18,8 кв.м., кухні - 15,0 кв.м., вбиральні - 2,1 кв.м., санвузла 3,8 кв.м., коридору 10,5 кв.м., квартира обладнана балконом 1,3 кв.м., що підтверджується технічною характеристикою, зазначеної в технічному паспорті.
Судом також встановлено, що ОСОБА_2 є власником, зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_5 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №281067216, довідкою Відділу обліку та моніторінгу інформації про реєстрацію місця поживання ЦМУ ДМС в м.Києві та Київській області.
З акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 12.02.2019 р., складеного комісією ОСББ «Лебедів квартал» в складі голови комісії Грапенюк О.В., управляючого ОСОБА_3 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_4 , вбачається, що 25 січня 2019 року в будинку АДРЕСА_1 трапилося залиття. Причиною залиття, аварії, що трапилась на системі ГВП є тріщина на з'єднувальній муфті рушникосушарці в кв. АДРЕСА_5 на 15 поверсі. Висновки і рекомендації комісії: усунути несправності в обладнанні в кв. АДРЕСА_5 , заміна в АДРЕСА_5 рушникосушарки та всіх з'єднувальних елементів.
Згідно додатку № 1 до акту про залиття: в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , що трапилось 25 січня 2019, комісія зареєструвала наступні пошкодження: санвузол - розбухли декоративні елементи на дверях, на стелі жовті плями в районі карнизу; гардеробна - відклеївся плінтус - 1 шт.; кухня - декоративні перегородки між кухнею і кімнатою, пошкодження декоративних елементів (пофарбування); кімната - пошкодження шпалер 30 м.2, розшарування та вздуття ламінату по площі всієї (кімнати) підлоги; лоджія - часткова руйнація шпалер в результаті випаровувань надмірної вологи; в результаті залиття килим було пошкоджено пліснявою.
Згідно звіту про оцінку майна та висновку про вартість майна Дата оцінки 27.02.2019, виконане Приватним підприємством «Аверті» вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 станом на час проведення оцінки складає: 31186 грн.
Вбачається, що за проведення послуги з належної оцінки позивачем було сплачено 2500 грн., що підтверджується копією договору про надання послуг з незалежної оцінки від 27.02.2019 р. та акту про виконання робіт -послуг від 05.03.2019 р.
Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.
Частиною 1 ст. 177 ЖК України встановлено обов'язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 179 ЖК України користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 (із змінами та доповненнями), власник квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Право на відшкодування матеріальних збитків серед способів захисту цивільних прав передбачене ст. 22 ЦК України.
Так, статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Закон покладає обов'язок доказування на сторони у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. З системного аналізу норм чинного цивільного законодавства України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок спростування презумпції вини шляхом доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачу.
Ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
З наведеного вбачається, що обов'язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 12.02.2019 р., складеного комісією ОСББ «Лебедів квартал» в складі голови комісії Грапенюк О.В., управляючого ОСОБА_3 , слюсаря - сантехніка ОСОБА_4 за участю власника квартири АДРЕСА_1 , звіт про оцінку майна, виконаний Приватним підприємством «Аверті» є належними і допустимими доказами в силу положень ст.ст. 77, 78 ЦПК України і містять відомості щодо майнової шкоди та вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна.
Відтак з урахуванням вищенаведених доказів судом встановлено, що відповідач, як власник квартири АДРЕСА_5 , внаслідок несправності обладнання в квартиру допустив залиття квартири АДРЕСА_1 , розташованої поверхом нижче.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована. то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких грунтуються його позовні вимоги.
Відповідач не спростувала належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, не надала інших доказів щодо розміру спричиненою позивачу шкоди, хоча це її процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.
Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивач зазнав матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири саме внаслідок неправомірних дій відповідача, як власника квартири поверхом вище, враховуючи, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились унаслідок залиття приміщень квартири підтверджена висновком експерта та становить 31186 грн., за проведення послуги з належної оцінки позивачем було сплачено 2500 грн., суд вбачає необхідним стягнути вказані грошові кошти з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 319, 322, 383, 386, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 151, 177, 179 Житлового кодексу Української РСР, Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-я особа Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лебедів квартал» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 ) матеріальну шкоду в сумі 33686 грн., судовий збір в сумі 768,40 грн., а всього стягнути 34454 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кушнір С.І.