печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2363/22-к
Примірник № ___
28 січня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва судове провадження за клопотанням сторони захисту адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42020000000001046 від 11.06.2020, про тимчасовий доступ до речей і документів,-
17 січня 2022 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва - ОСОБА_1 , надійшло клопотання сторони захисту адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42020000000001046 від 11.06.2020, про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи подане до суду клопотання, сторона захисту зазначає, що інкримінуючи підозрюваному вчинення дій щодо прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становище, сторона обвинувачення керується, зокрема, протоколом негласних слідчих-розшукових дій (аудіо- відеоконтроль особи) від 17.11.2016, яким зафіксовано розмову між підозрюваним ОСОБА_4 та громадянином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також протоколом допиту останнього від 22.06.2020, який є свідком у цьому кримінальному провадженні.
Зі змісту стенограми до вказано протоколу НСРД, на думку сторони обвинувачення йдеться, що ОСОБА_4 , будучи слідчим правоохоронного органу, здійснив прохання щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_5 , яка полягала у задоволенні підозрюваним клопотань сторони захисту, в тому числі про проведення допиту свідків та зміну кваліфікації закінченого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на незакінчений злочин, а саме: замах на вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Не вдаючись у семантико-текстуальні особливості зафіксованої розмови з ОСОБА_5 13.11.2016 зазначимо, що НСРД (аудіо- відеоконтроль особи) відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснювались неодноразово в межах іншого кримінального провадження №52016000000000407 від 01.11.2016 та містив ознаки провокації злочину з боку останнього.
Правова оцінка вказаним доводам була надана Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду в тексті ухвали від 27.04.2021 у справі №758/5744/17.
Як вбачається із тексту ухвали: «Отже Суд констатує суттєву роль ОСОБА_5 в підбурюванні ОСОБА_4 на розмову із службовими особами прокуратури Київської області з метою поновлення переговорів щодо вирішення питання по зміні кваліфікації його дій в бік пом'якшення на етапі судового розгляду, тобто вмовляннями ОСОБА_5 ОСОБА_4 було піддано підбурюванню до продовження вчинення злочину, якого він вірогідно не продовжив би вчиняти сам (абз. 100 Ухвали від 27.04.2021). Таким чином, відомості (фактичні дані), що були зібрані стороною обвинувачення з 14.11.2016 в результаті проведення НСРД за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , Суд визнає недопустимими доказами сторони обвинувачення в частині обвинувачення ОСОБА_4 як такі, що зібрані в результаті провокації з боку ОСОБА_5 , який співпрацював з органом досудового розслідування, а саме відомості, що містяться в: (1) протоколах за результатами проведення ІНФОРМАЦІЯ_3 : від 17.11.2016 та додатках до нього… (абз. 105 Ухвали від 27.04.2021)».
Таким чином, судом апеляційної інстанції було встановлено факт провокації з боку ОСОБА_5 щодо підозрюваного, в тому числі під час зустрічі, яка відбувалась 13.11.2016 та зафіксована протоколом НСРД від 17.11.2016.
Водночас, дослідивши відкриті джерела та засоби масової інформації, сторона захисту звернула увагу на одіозність особи ОСОБА_5 як «агента держави» у кримінальному провадження № 52016000000000407 від 01.11.2016 та свідка у кримінальному провадженні № 42020000000001046 від 11.06.2020.
Так, ОСОБА_6 є фігурантом багатьох кримінальних проваджень за обвинуваченням, зокрема, у шахрайстві, що висвітлювалось на новинному ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 та в інших ЗМІ ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ІНФОРМАЦІЯ_7 тощо.
Як йдеться із відкритих джерел, 03.02.1998 вироком ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 86-1, ч. 2 ст. 165, ч. 2 ст. 172 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього належного йому майна та з позбавленням на 5 років права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків. Постановою ІНФОРМАЦІЯ_9 від 10.10.2021 вказаний вирок приведено у відповідність до КК України 2001 року з перекваліфікацією дій на ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України та зі зменшенням призначеного покарання до 7 років позбавлення волі.
Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру судових рішень, вироком ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2013 у справі №1-302/11 ОСОБА_5 був визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 07 квітня 2011 року), ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року).
Більше того, ОСОБА_5 є обвинуваченим й в інших справах, зокрема, у кримінальному провадженні №42014100000000146 від 08.02.2014, що розглядається ІНФОРМАЦІЯ_10 в межах справи № 369/5568/15-к (у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України); у кримінальному провадженні №12020100060001522 від 14.04.2020, що розглядається ІНФОРМАЦІЯ_11 в межах справи №757/32804/20-к (у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України); у кримінальному провадженні № 42016100000000448, що розглядається ІНФОРМАЦІЯ_12 в межах справи №758/10095/17 (у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України).
На думку сторони захисту, роль ОСОБА_5 як провокатора (підбурювача) повинна стати предметом кропіткого правового аналізу зі сторони суду (слідчого судді) з огляду на приписи ч. 3 ст. 271 КПК України в епізоді, що розслідується у кримінальному провадженні № 42020000000001046. У прецедентній практиці ЄСПЛ неодноразово вказувалося на неприпустимість провокацій правоохоронних органів, наприклад, класична у подібній категорії справа - «Раманаускас проти Литви».
Отже, викладені вище факти та обставини викликають обґрунтовані сумніви в достовірності показань свідка ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42020000000001046 від 11.06.2020, а також його дії під час проведення НСРД, з огляду на його на кримінальне теперішнє та минуле.
28 січня 2022 року, до початку розгляду клопотання адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, також, адвокатом у клопотанні зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.
Разом з цим, адвокатом ОСОБА_3 через канцелярію суду було подано уточнення до клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, заяв, клопотань, заперечень до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
За наведених обставин, слідчий суддя вирішив за можливе розглядати дане клопотання без участі сторони захисту.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів клопотання, сторона захисту зазначає, що доступ до матеріалів кримінальної справи №1-302/11 (судове провадження №1/761/67/2013), що розглядалась ІНФОРМАЦІЯ_13 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 07 квітня 2011 року), ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року), та їх кропіткий аналіз є важливою умовою виконання вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України про всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження №42020000000001046 від 11.06.2020.
В інший спосіб довести вказані обставини не вбачається за можливе.
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Як вбачається із змісту п. 4, 8 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься у речах і документах, належить конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю, та персональні дані особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, що стосуються розгляду клопотання, дійшов висновку, що речі і документи, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, з урахуванням наведених обґрунтувань та поданих документів мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 160, 162-164, 166, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання сторони захисту адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42020000000001046 від 11.06.2020, про тимчасовий доступ до речей і документів - задовольнити.
Надати стороні захисту в кримінальному провадженні № 42020000000001046 від 11.06.2020 адвокатам: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та/або ОСОБА_8 - тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) з можливістю ознайомлення і отримання копій матеріалів кримінальної справи №1-302/11 (судове провадження №1/761/67/2013) за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 07 квітня 2011 року), ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції Закону від 11 червня 2009 року); належним чином завірену копію вироку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2013 у справі №№1-302/11 (судове провадження №1/761/67/2013).
Службовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 , надати /забезпечити/ тимчасовий доступ до речей і документів зазначеним в ухвалі особам та надати можливість ознайомитись з ними та зробити їх копії.
Визначити строк дії ухвали тривалістю два місяці, який обраховувати з дня постановлення ухвали слідчим суддею.
У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей та документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього Кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей та документів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Ухвала виготовлена в 2-х примірниках:
Примірник № 1 - знаходиться в матеріалах судового провадження № 757/2363/22-к
Примірник № 2 - наданий адвокату ОСОБА_3 .
Слідчий суддя: ОСОБА_1