Справа №:755/16510/21
Провадження №: 4-с/755/25/22
"12" січня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Гончарука В.П.,
за участю секретаря: Гриценка О.І.
за участі представника скаржника ОСОБА_1
представника стягувача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_3 , суб'єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Михайло Андрійович, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-кредо» на дії приватного виконавця, суд-
Скаржник ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Корольова М.А., що були вчинені останнім в рамках виконавчого провадження №6348901.
Відповідно до вимог скаржник просить суд :Скасувати повідомлення від 30.08.2021 р. приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича в рамках виконавчого провадження № 63481901 про визначення ринкової вартість майна станом на 20.08.2021 згідно висновку про вартість майна в розмірі - 9404129,00 грн. без ПДВ.
Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича в рамках виконавчого провадження № 63481901 щодо використання звіту вих. № 1493 дата оцінки 20.08.2021 р.та висновку про вартість майна № 3237/01-17 від 30.08.2021 р. для передачі майна на реалізацію шляхом проведення електронного аукціону, а саме: земельної ділянки, площею 0.1000 га, кадастровий номер: 8000000000:90:054:0028, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 ; - житлового будинку (літера А), цегла, загальною площею 753,50 кв.м., нежитловою площею 576,30 кв.м., житловою площею 177,20 кв.м., навіс (літера Б), сауна (літера В), будинок охорони (літера Г), спорудження (№1-6), за адресою: АДРЕСА_1 - протиправними.
Визнати дії приватного виконавця Корольова Михайла Андрійовича в рамках виконавчого провадження №63481901 щодо подання заяви на реалізацію арештованого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:90:054:0028, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 ; - житлового будинку (літера А . цегла, загальною площею 753,50 кв.м., нежитловою площею 576,30 кв.м., житловою площею "".20 кв.м., навіс (літера Б), сауна (літера В), будинок охорони (літера Г), спорудження (№1-6), за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення електронних торгів - протиправними.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Корольова М.А. перебуває виконавче провадження № 63481901, що було відкрито 30 листопада 2020 року на підставі дублікату виконавчого листа виданого Дніпровським районним судом м.Києва , виданого 30.10.2020 року за результатами розгляду справи №2-238/1-11.
9.12.2020 року приватним виконавцем Корольовим А.О. в рамках вказаного виконавчого провадження винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадження, якою призначено суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Експертна служба України», для надання звіту про оцінку наступного майна боржника: земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 8000000000:90:054:0028, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку ( літ.А), загальною площею 753,5 м.кв., нежитловою площею 576,30 м.кв., житловою площею 177,20 м.кв., навіс ( літ.Б), сауна (літ.Г), спорудження ( 1-6), за адресою: АДРЕСА_1 .
16.08.2021 р. на адресу боржника приватним виконавцем надіслано вимогу про надання доступу до майна боржника приватному виконавцю та оцінювачу з метою його огляду та подальшого складання звіту на 09 год. 15 хв. 20.08.2021 р.
Дана вимога була отримана боржником тільки 30.08.2021 р.
У вересні 2021 боржником було отримано повідомлення приватного виконавця від 30.08.2021 про результати визначення вартості майна, за яким було повідомлено, що згідно висновку ринкова вартість вказаного майна станом на 20.08.2021 становить 9404129,00 грн. (дев'ять мільйонів чотириста чотири тисячі сто двадцять дев'ять грн.) без ПДВ.
06.09.2021 р. вказане нерухоме майно було виставлено на реалізацію шляхом продажу на аукціоні. Дата проведення аукціону була визначена 06.10.2021р., крок аукціону - 94 041,29 грн.
Під час здійснення примусової реалізації майна боржника в рамках даного виконавчого провадження суб'єктом оскарження були порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме статті 11,18, 20 даного Закону.
А саме проведення оцінки було здійснено без відповідної постанови приватного виконавця , крім того оцінювач не здійснив огляду об'єктів, що підлягли оцінці, чим також були порушені вимоги Закону України «Про оцінку майна», також суб'єктом оскарження не було завчасно повідомлено боржника про проведення вказаної оцінки, а також, коли суб'єкт оскарження не було зазначено, що спірне майно перебуває під обтяженням.
В судовому засіданні представник скаржника наполягав на задоволені скарги з обставин викладених в самій скарзі наполягаючи на тому, що оцінка майна була проведена не повно без огляду оцінювачем спірного майна, крім того божник не був завчасно повідомлений про проведення даної оцінки, що також є порушенням його права, при цьому в судовому засіданні представник скаржника фактично підтвердив той факт, що скаржник фактично не погоджується з визначеною сумою вартості спірного майна.
Суб'єкт оскарження в зал судового засідання не з'явився, але надав до суду свій відзив на скаргу в якій просив відмовити в задоволені скарги, мотивуючи це тим, що виконавчі дії в рамках даного виконавчого провадження були здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства надавши до суду копії виконавчого провадження .
Представник стягувача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення вказаної скарги, мотивуючи це тим, що дії суб'єкта оскарження відповідали вимогам чинного законодавства, а також підстав для задоволення скарги не має.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що 3.11.2011 р. приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Корольовим М.А. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого Дніпровським районним судом м.Києва 30.10.2020 р.
Статтею визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).
Пунктами 6, 15, 22 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною першою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження № 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України». Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція.
Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18).
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У частині п'ятій статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Аналіз статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Частиною третьою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Національний стандарт № 1), є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національним стандартом № 1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.
Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту № 2 та з урахуванням Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.
Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Разом із цим відповідно до пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Крім того, статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.
Пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 регламентовано, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об'єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
Визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки.
За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз'яснення та застереження.
При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об'єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.
Відповідно до статті 36 Національного стандарту № 1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.
Як убачається з наданих суб'єктом оскарження копії матеріалів виконавчого провадження, що 09.12.2020 р. в рамках вказаного виконавчого провадження №63481901 була винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні на підставі якої та було призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «Експертна служба України».
На підставі заяви представника скаржника від 5 січня 2021 р. суб'єктом оскарження була винесена постанова 21.01.2021 р. про зупинення вчинення виконавчих дій.
30.07.2021 р. суб'єктом оскарження була винесена постанова про поновлення вчинення виконавчих дій.
6 серпня 2021 р. між суб'єктом оскарження та ТОВ «Експертна служба України» було укладено договір про проведення оцінки.
13.08.2021 р. суб'єктом оскарження - приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Корольовим М.А. була скерована вимога на адресу реєстрації скаржника щодо забезпечення доступу приватному виконавцю та оцінювачу до об'єктів оцінки ( земельної ділянки та будинку) розташованих аз адресою: АДРЕСА_1 .
З БТІ м.Києва суб'єктом оскарження була витребувана технічна документація щодо нерухомого майна .
20.08.2021 р. суб'єктом оскарження - приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Корольовим М.А. було складено акт, відповідно до якого ні суб'єкт оскарження ні оцінювач не мали доступу до майна, що підлягало оцінці.
30.08.2021 р. відповідно до акту прийому - передачі наданих послуг згідно договору від 6.08.2021 р. про проведення оцінки було передано звіт про оцінку майна житлового будинку загальною площею 576,3 м.кв., житловою площею 177, 2 м.кв., навіс, сауна, будинок охорони, спорудження , що розміщуються на земельній ділянці площею 0.10 га та розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_3 .
В судовому засіданні представник скаржника не погоджувався саме з тим, що оцінювачем не було оглянуті об'єкти оцінки, але при цьому фактично не оспорював вартість, що була визначена вказаним вище звітом, при цьому зазначаючи, що його довіритель приживав на момент проведення оцінки за іншою адресою та вимогу суб'єкта оскарження - приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Корольова М.А. про забезпечення доступу від 13.08.2021 р. не отримував та вважає, що оцінка майна проведена не єб'єктивно.
Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На підставі вище викладеного, суд дійшов висновку, що обставини, які викладені в скарзі не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду .
За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , суб'єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Михайло Андрійович, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-кредо» на дії приватного виконавця - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала , якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено протягом 17 січня 2022 р.
Відомості щодо учасників справи:
скаржник - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суб'єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Корольов М.А місце знаходження: м. Київ, вул. Костельна, 7, оф.4;
Стягувач - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-кредо», адреса: м.Київ, вул. Я.Вал, буд. 13/2 літ.Б
Суддя: