Справа № 755/11058/21
"02" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12021105040002081 від 24.06.2021 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, із середньою освітою, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:- 14.09.2019 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80-ти годин громадських робіт; 21.11.2019 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 гривень, штраф не сплачено; 30.07.2020 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді арешту строком 31 доба; 26.11.2020 вироком Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту строком 31 доба; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
24.06.2021 року в невстановлений досудовим слідством час, ОСОБА_3 , перебував за адресою: м.Київ, вул.Малишка, 25/1, біля магазину «АТБ» де у нього виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення де останній об'єктом свого посягання обрав електросамокат марки «CitiBlitz CB 050» що належить ОСОБА_5 , вартістю 5500 грн.00 коп., що знаходився біля вказаного магазину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, ОСОБА_3 , переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав . електросамокат марки «CitiBlitz CB 050» що належить ОСОБА_6 , вартістю 5500 грн.00 коп., що знаходився біля магазину «АТБ».
Після цього, ОСОБА_3 утримуючи при собі викрадене майно, направився за кут магазину «АТБ» де з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 5500 грн.00 коп.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся показавши, що 24.06.2021 року у вечірній час , перебуваючи в біля магазину «АТБ», скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, викрав електросамокат.
Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно з ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.
Згідно ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, думку державного обвинувача, особу винуватого, який є особою молодого віку та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 185 КК України, у виді арешту.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов в кримінальному проваджені не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 /чотирьох/ місяців арешту.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
Речові докази: що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя: ОСОБА_1