Справа №:755/20240/21
Провадження №: 2/755/787/22
"02" лютого 2022 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за участю третіх осіб Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка Сергія Олексійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 30 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 253080; зняття арешту з банківського рахунку № IBAN НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Ощадбанк»; зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк».
За правилом частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
На підставі частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Так, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що 23 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лисенко Сергієм Олексійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 30 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 253080.
Враховуючи викладене та те, що приватним виконавцем може бути здійснене стягнення з доходів за виконавчим документом (виконавчим написом нотаріуса), який оскаржується в судовому порядку, що може порушити права позивача, суд вважає заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 30 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 253080, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить забезпечити позов шляхом зняття арешту з банківського рахунку № IBAN НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Ощадбанк»; зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк».
Проте, норми вище зазначених вище статей ЦПК України не містять такого виду забезпечення, як скасування арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Таким чином, суд вважає за неможливе забезпечення позову у визначений позивачем спосіб, оскільки це не передбачено чинним цивільно-процесуальним законодавством.
Заходи забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.
Отже арешт рахунків боржника є заходом забезпечення державного виконавця здійснений ним під час виконавчого провадження, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Таке зобов'язання, як зняття арешту з коштів боржника у виконавчому провадженні не можна вважати способом забезпечення позову, яке передбачено нормами ЦПК України.
Тому з урахуванням викладеного суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зняття арешту з банківського рахунку № IBAN НОМЕР_1 , відкритого в Акціонерному товаристві «Ощадбанк»; зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в Акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк».
Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 293, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 30 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 253080.
В решті заяви відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі - для відома.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя Н.Є.Арапіна