Справа №:755/147/22
Провадження №: 1-кс/755/95/22
"26" січня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданнні в залі суду в м. Києві перевіривши прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2021 за № 12021100040003692, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, установив :
до даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання прокурора, яке обґрунтоване тим, що майно вказане у клопотанні, а саме ТЗ Мазда, н.з. НОМЕР_1 , слід арештувати, у порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, так як воно відповідає критеріям ст. 98 КПК, адже саме кримінальне провадження розслідується за ст. 289 КК.
В судове засідання сторони неприбули, однак слідчий суддя ураховуючи вимоги ст.ст. 22, 26, 172 КПК, уважає що їх неявка не перешкоджає розгляду звернення по суті.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), приходить до наступного.
У клопотанні про арешт майна заявником зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу в редакції без урахування змін, внесених згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020.
Тобто, у цій ситуації, заявник умотивовує своє звернення з посиланням на положення частини 1 ст. 170 КПК не у редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020, тобто мотивує зверненням з посиланням на норму права, яка не є чинною, на момент його розгляду.
З рішення ВСУ у справі № 5-205кс15 випливає, що Кримінальним процесуальним законом України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень.
Адже, на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.
Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 5 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії, апріорі, зРішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 рокуубачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому у світлі положень статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є в т.ч. те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Тим самим, у справі є дійсними обставини визначені ч. 1 ст. 173 КПК як підстава для відмови у задоволенні клопотання, а саме установленість факту не доведеності необхідності такого арешту з дотриманням вимог ст. 170 КПК у редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020.
У той час, як застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань.
Дотримання встановленої правової процедури здійснення процесуальної дії означає, що дії процесуальних суб'єктів мають відповідати вимогам закону.
Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед прокурором у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.
Дотримання належної правової процедури здійснення процесуальної дії визначеної людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
Порушення порядку визначеного ст. 170 КПКу редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020 призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст. 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
Тим самим, у ключі наведеного слід констатувати, що завданням слідчого судді відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, частини п'ятої статті 21 Закону України № 1402-VIII є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи наведені обставини уважає за слушне відхилити дане клопотання, так як не доведено саму необхідність такого арешту з дотриманням вимог ст. 170 КПК у редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:
відмовити у задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2021 за № 12021100040003692, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, з урахуванням того, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК Українипостановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється, відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного у постанові від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18, з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_4