2/754/3139/22
Справа № 754/1482/22
02 лютого 2022 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Лісовська О.В., перевіривши дотримання вимог ст. 175, 177, 293 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» по позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рубльова Катерина Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання заповіту недійсним, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання заповіту недійсним.
Вивчивши матеріали позову, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства, як визначено ч.1ст.2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Крім того, відповідно до абзацу 3 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009, № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Як вбачається з поданої позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд:
1)встановити та визнати факт спільного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 2013 року по листопад 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ;
2)визнати заповіт від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , що був нібито посвідчений 30.09.2020 року в приміщенні Чернинської сільської ради за адресою: с. Чернин, вул.. Ювілейна, 22, ОСОБА_4 , секретарем Чернинської сільської ради, зі слів ОСОБА_3 , та зареєстрований у низі - реєстрі для реєстрації заповітів та реєстрації нотаріальних дій за реєстровим номером 16 «а», недійсним.
З наведених позовних вимог вбачається, що при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо спільного проживання однією сім'єю позивача та померлої ОСОБА_3 , а також відповідність посвідченого останньою заповіту вимогам діючого законодавства. Тобто за поданим позовом фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин є спадкові правовідносини, кожен з яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, стосуються окремих предметів.
Таким чином, спільний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового розгляду судового процесу вирішення спору по суті.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Враховуючи те, що зазначені позивачем вимоги не можуть бути об'єднаними в одне провадження, суддя приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рубльова Катерина Олександрівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання заповіту недійсним - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя О.В.Лісовська