2-з/754/46/22
Справа № 754/1541/22
Іменем України
02 лютого 2022 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, до подачі позовної заяви, -
01.02.2022 заявниця ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви. Обґрунтовуючи тим, що 28 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, строком на 90 днів, за яким ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 кошти у розмірі 19000,00 доларів США, про що остання написала особисто розписку. Однак, на даний момент ОСОБА_2 не повернула кошти, а тому ОСОБА_1 найближчим часом буде подано позовну заяву про стягнення боргу за договором позики.
Тому просить суд забезпечити позов, а саме: накласти арешт на майно ОСОБА_2 , а саме на об'єкт нерухомого майна: група нежитлових приміщень № 4, об'єкт житлової нерухомості: Ні, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1873068480000, загальною площею (кв.м):22, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в межах суми боргу.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У заяві про забезпечення позову, зокрема, повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, а також чи не перешкоджає такий вид забезпечення здійсненню господарської діяльності юридичної особи чи фізичної особи-підприємця.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна/закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 932/14900/19.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявниця ОСОБА_1 як на підставу необхідності вжиття заходів забезпечення посилається на побоювання щодо неповернення грошових коштів.
Разом із тим, заявником не надано достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна або закриття рахунків чи підготовчі дії до його реалізації або закриття старих рахунків та відкриття нових, що унеможливить чи утруднить виконання судового рішення.
Отже, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Також, ОСОБА_1 не надала доказів оцінки майна на момент подачі до суду заяви про забезпечення позову, що унеможливлює суд встановити співмірність з ціною позову.
Отже з урахуванням ст. 150 ЦПК України, суд вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , а саме на об'єкт нерухомого майна: група нежитлових приміщень № 4, об'єкт житлової нерухомості: Ні, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1873068480000, загальною площею (кв.м):22, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в межах суми боргу є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149-153 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, до подачі позовної заяви - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення через Деснянський районний суд міста Києва.
Ухвала складена та підписана 02.02.2022.
Суддя В.В. Бабко