ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3551/20
провадження № 2/753/3003/22
"02" лютого 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Вітомському О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: АТ „Альфа-Банк" про стягнення заборгованості,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про залишення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-тя особа: АТ „Альфа-Банк" про стягнення заборгованості без розгляду, оскільки позивач та/або її представник 15.09.2021 року та 2.02.2022 року повторно не з'явились у судові засідання, при цьому позивач та її представник були двічі повідомлені судом про дату і місце розгляду справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у її відсутність або у відсутність свого представника позивач не зверталась.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.
Згідно п.3, ч.1, ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч.5, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як зазначає ч.1; 3, ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.
Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 24.02.2020 року (а.с.1). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 6.04.2020 року було відкрито провадження у справі (а.с.37-38), а її підготовчий розгляд призначено на 18.01.2021 року на 9-15 годин,
18.01.2021 року в підготовче засідання учасники справи не з'явились (а.с.89), тому ухвалою суду було закрито підготовче провадження, а розгляд справи по суті було призначено на 15.09.2021 року на 9-15 годин (а.с.90), про що були повідомлені сторони по справі, включаючи позивача та її представника ОСОБА_5 (а.с.92-93). Позивач не отримала судове повідомлення у зв'язку з не проживанням адресату (а.с.98), однак представником позивача було отримано SMS-повідомлення на його мобільний телефон 18.01.2021 року о 14-35 годин (а.с.99).
Але в судове засідання 15.09.2021 року позивач та/або її представник(и) не з'явився (лись) (а.с.102), у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 2.02.2022 року на 14-45 годин, про що були повідомлені позивач та її представник повторно (а.с.103-104). Позивач повторно не отримала судові повідомлення за обома адресами місця проживання (а.с.112-113), а її представник ОСОБА_5 отримав і судове повідомлення 27.12.2021 року (а.с.108), і SMS-повідомлення на свій мобільний телефон 23.09.2021 року об 11-33 годин (а.с.114).
Однак в судове засідання 2.02.2022 року позивач та/або її представник(и) не з'явився (лись) повторно.
Суд розцінює обидві неявки до суду позивача та/або її представника (ків) 15.09.2021 року та 2.02.2022 року без поважних підстав, оскільки позивач не надала будь-яких доказів поважності її неявки до суду та/або свого представника на вказані дати, при цьому, приймаючи до уваги предмет позову та тривалість розгляду справи, вона мала можливість і достатній обсяг часу передати свої повноваження будь-якому іншому представнику на представлення інтересів позивача в суді по даній цивільній справі.
За змістом ч.1, ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між вказаними судовими засіданнями, тобто між 15.09.2021 року та 2.02.2022 року пройшов майже п'ятимісячний термін, однак вказані процесуальні особи, позивач та/або її представник не поцікавились у відкритих джерелах інформації про дату призначеного судового розгляду на 2.02.2022 року або на дати, які передували вказаній.
Як регламентовано ч.5, ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Таким чином, оскільки позивач та/або представник (представники) позивача 15.09.2021 року та 2.02.2022 року повторно не з'явились до суду без поважних підстав, при цьому позивач та її представник були двічі повідомлені судом про розгляд справи належним чином за адресою місця реєстрації та проживання, вказаної в позові, та шляхом направлення SMS-повідомлення на його мобільний телефон, з заявами до суду про підтримку позовних вимог та розгляд справи по суті у її відсутність або у відсутність свого представника перед початком даного розгляду справи позивач не зверталась, враховуючи розумний строк розгляду справи, що включає термін не більше 60 днів, а справа в провадженні суду перебуває майже 24 місяці, що значно перевищує розумний строк розгляду справи, тому суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду. При цьому позивач не позбавлена права звернутись до суду з аналогічним позовом у будь-який час.
Керуючись ст.44; 130, 210; 222; 223; п.3, ч.1, ст.257 ЦПК України, ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , 3-тя особа: АТ „Альфа-Банк" про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення.
Суддя :