Справа № 752/14008/21
Провадження № 2/752/7387/21
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 листопада 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Бондар І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
04 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Банк Форвард» (далі - АТ «Банк Форвард», відповідач), в якому просив визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. від 14.05.2021 року і зареєстрований в реєстрі за № 5152, таким що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2021 року приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 5152 про стягнення з позивача заборгованості в розмірі 42 911,71 грн на користь АТ «Банк Форвард».
На підставі цього виконавчого напису 20.05.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Овсієнко А.О. відкрито виконавче провадження № 65514320 та накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на його відкритих рахунках.
Вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Є.Ю. з порушеннями порядку вчинення виконавчих написів, зокрема, кредитний договір нотаріально не посвідчувався, а також нотаріусом не перевірено безспірність вимог Банку. Натомість зазначив, що не погоджується з нарахованим розміром заборгованості. Письмової вимоги від банку про усунення порушень зобов'язання позивач не отримував.
З огляду на це, просить виконавчий напис визнати таким, що не підлягає виконанню та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме завіреної належним чином копії виконавчого напису за № 5152 вчиненого приватним нотаріусом Буждиганчук Є.Ю., а також документів на підставі яких був вчинений виконавчий напис.
11 червня 2021 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю належним чином завірену копію виконавчого напису № 5152 від 14.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 42 911,71 грн. та копії всіх документів, які були подані АТ «Банк Форвард» нотаріусу для вчинення даного виконавчого напису (а.с. 29-30).
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву, третій особі для подання до суду письмових пояснень.
Одночасно зі зверненням до суду з позовом, позивач подав заяву, якою просив його забезпечити шляхом зупинення примусового стягнення у межах виконавчого провадження № 65514320 з виконання виконавчого напису нотаріуса від 14.05.2021 року.
Ухвалою від 11 червня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено (а.с. 31-32).
18 червня 2021 року до провадження судді повторно надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення у межах виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса.
Ухвалою від 22 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 повернуто (а.с. 38-39).
29 червня 2021 року до провадження судді в черговий раз надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову і ухвалою від 14 липня 2021 року цю заяву задоволено. Зупинено стягнення у межах виконавчого провадження № 65514320 на підставі виконавчого напису нотаріуса від 14.05.2021 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 42 911,71 грн (а.с. 65-66).
На виконання ухвали від 11 червня 2021 року приватний нотаріус КМНО Буждиганчук Є.Ю. 15 листопада 2021 року надіслала на адресу суду копію виконавчого напису від 14 травня 2021 року за реєстровим № 5152 та копії документів на підставі яких було видано виконавчий напис.
Пояснень до позову не направила, просила слухати справу у її відсутності.
У судове засідання, призначене на 17.11.2021 сторони у справі не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник відповідача АТ «Банк Форвард» будучи належним чином обізнаним про перебування справи за позовними вимогами ОСОБА_1 у провадженні суду, правом на подання письмового відзиву на позов не скористався, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, які не містять відзиву, що позбавляє суд можливості перевірити зазначені позивачкою підстави для позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що 14 травня 2021 року приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 5152 про стягнення з ОСОБА_1 , який є Боржником за кредитним договором № 200233398 від 26.11.2019 року, укладеним ним із ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», на підставі підписаного позивачем інформаційного блоку оферти, за заявою АТ «Банк Форвард». Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.01.2021 по 22.02.2021. Сума повної заборгованості складає 41811,71 грн в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 32835,73 грн; заборгованість за процентами становить 8975,97 грн; плата за пропуск мінімальних платежів становить 0,00 грн. За вчинення виконавчого запису нотаріусом отримано плату зі стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 1100 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» складає 42911,71 грн (а.с. 48, 52-54).
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Овсієнко А.В. 20.05.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65514320 з виконання з примусовому виконанні виконавчого напису № 5152 від 14.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 42911,71 грн, а також постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника, що містяться на його відкритих рахунках, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 49702,88 грн (а.с. 18, 19-20).
Звертаючись у суд з даним позовом ОСОБА_1 зазначає, що оспорюваний виконавчий напис був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки вказану в написі суму боргу не можна вважати безспірною, напис вчинений за відсутності нотаріально посвідченого договору.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
У пункті 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, визначено, що нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язань.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року до зазначеного Переліку внесено зміни, відповідно до яких, серед іншого, Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та п.2 такого змісту: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2 змін, що вносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 14.05.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. оспорюваного виконавчого напису норма чинного законодавства про можливість вчинення виконавчих написів в безспірному порядку на підставі кредитних договорів, що не посвідчені нотаріально, була скасована.
В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду № 158/2157/17 від 15 квітня 2020 року, № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису № 5152 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п.п. 61, 62 Постанови Правління НБУ № 75 від 4 липня 2018 року «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України» виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.
При зверненні до приватного нотаріуса, банк надав виписку з рахунку ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 200233398 від 26.11.2019, яка не відповідає зазначеним вище вимогам.
Доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримав від банку первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), відповідачем не надано, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми процентів, зазначені у написі, є безспірними.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Із матеріалів нотаріальної справи встановлено, що матеріали справи не містять даних про те, що повідомлення АТ «Банк Форвард» боржнику ОСОБА_1 було надіслане та/або ним отримане.
Слід звернути увагу на те, що не отримання позивачем вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавило його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги банку.
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.
З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
З наданої суду позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 заперечує безспірність суми заборгованості, що підлягає до стягнення за виконавчим написом. Зазначила, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
За таких обставин, між сторонами існував та існує невирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач АТ «Банк Форвард», не подавши відзив на позов, не довів свого права стягувати заборгованість з позивача за укладеним з фінансовою установою договором, та саму суму заборгованості.
Крім того, відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку при зверненні за вчиненням виконавчого напису, і твердження позивача в цій частині ним не спростовані.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, недоведеності безспірності вимог стягувача, відтак позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, знайшов своє підтвердження під час розгляду та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з АТ «Банк Форвард» необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового зборц, при зверненні до суду з поовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76 - 82, 109, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -
вирішив:
позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 14 травня 2021 року за реєстровим номером 5152, вчинений приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Євдокією Юріївною про звернення стягнення за Кредитним договором № 200233398 від 26.112019 в розмірі 42911,71 грн на користь АТ «Банк Форвард» таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з акціонерного товариства «Банк Форвард» (місцезнаходження 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105, код ЄДРПОУ 34186061) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк