Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2987/21
25.01.2022 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Осадчій А.Ю.,
за участю представника
третьої особи
за довіреністю Молчанович Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката - Сівова Ю.Ю., звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддею встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, у зв'язку з чим, ухвалою від 04.06.2021, позовну заяву залишено без руху.
29.06.2021, на виконання ухвали від 04.06.2021, на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Сівова Ю.Ю., з додатком, яку прийнято судом.
Ухвалою суду від 01.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. Проти такого порядку розгляду справи сторони заперечень не надали. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
Відзив на позов не подано. Третьою особою письмові пояснення по суті позову не надано. Проте, надано лист-відповідь від 28.10.2021р. в якому, крім іншого, також повідомляється про неможливість підготувати висновок відповідно до ст.19 СК України, який ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 17.11.2021р., приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою від 16.12.2021 закрито підготовче провадження по справі, призначено дану цивільну справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
У судове засідання позивач та його представник адвокат Сівов Ю.Ю. повторно не з'явилися, хоча судом неодноразово повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Стороною позивача не надано до суду жодних заяв/клопотань про можливість розгляду справи за їх відсутності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча неодноразово судом повідомлявся про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Черкаської міської ради Молчанович Н.О. в судовому засіданні вказала, що є ряд питань до позивача, проте вона жодного разу не з'являлася у судові засідання. Служба у справах дітей Черкаської міської ради не має можливості надати висновок, у відповідності до ст.19 СК України.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позов слід залишити без розгляду, виходячи з наступного:
згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивач ОСОБА_1 неодноразово, завчасно повідомлялася про призначені судові засідання на 11.01.2022р., 25.01.2022р. по даній справі судовими повістками. Судова повістка на 11.01.2022р. на ім'я ОСОБА_1 (позивача) вручена 06.01.2022р. через батька позивача, про що наявна відповідна відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (ШКІ 1801507521149). Крім того, 18.01.2022р. вручена позивачу судова повістка щодо судового засідання, яке призначалось на 25.01.2022р., про що свідчить повідомлення рекомендованого листа №1801507538599.
При цьому, про поважність причин неявки не повідомлено і не надано заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Представник позивача адвокат Сівов Ю.Ю. судом повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, дату та час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про доставку смс-повідомлень від 26.12.2021р. та 12.01.2022р.. Крім того, ним отримано судову повістку про судове засідання на 25.01.2022р. 14.01.2022р., про що свідчить повідомлення рекомендованого листа №1801507538580. Поважність причин неявки суду не повідомив, жодних клопотань/заяв про оголошення перерви чи відкладення розгляду справи з поважних причин чи про можливість розгляду справи за його відсутності та відсутності позивача суду не надавав.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 , а також її представник адвокат Сівов Ю.Ю., неодноразово та завчасно повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак, у судові засідання по справі у вказаний день і час не з'явилися, жодних клопотань/заяв про оголошення перерви чи відкладення розгляду справи з поважних причин чи про можливість розгляду справи за відсутності позивача (представника позивача), не надано.
Крім того, не було подано й клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції, відповідно до ч.4 ст. 212 ЦПК.
За таких обставин, судом визнано факти неявки у судові засідання по справі позивача, як такі, що відбулися без поважних причин.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом. (ч.ч.1, 2, п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 ст. 6 даної Конвенції.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019р. (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19 вказала, що удотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
У розумінні процесуального законодавства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.
Загальнообов'язкові процесуальні правила, зокрема, викладені у ст. 223 ЦПК України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п'ята статті 223 ЦПК України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому не з'являється в призначене судове засідання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач (його представник), будучи завчасно неодноразово повідомлений про судові засідання по справі, не є заінтересованим у судовому вирішенні справи за його позовом, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 198, 200, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про позбавлення батьківських прав, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст ухвали складено 01.02.2022.
Головуючий: С. М. Позарецька