Ухвала від 01.02.2022 по справі 18/257

УХВАЛА

01 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 18/257

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В.Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 16.12.2021

та на ухвалу Господарського суду Полтавської області

від 03.08.2021

у справі 18/257

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у справі 18/257 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2022.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (пункт 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Згідно пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

В обґрунтування касаційної скарги Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області наводить обставини справи відповідно до яких не погоджується з оскаржуваною постановою.

Однак, в касаційній скарзі на постанову суду Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі 18/257 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) нею подається касаційна скарга, а саме: виходячи із вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не було зазначено належним чином та не обґрунтовано підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга.

Також, із змісту касаційної скарги убачається про зазначення аргументів щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення скарги Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на дії керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос".

Тоді як в прохальній частині касаційної скарги скаржник просить, зокрема, скасувати оскаржувані судові рішення в цілому, при цьому, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, окрім розгляду вказаної скарги на дії керуючого санацією, було розглянуто й інші заяви.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції не має можливості визначити, в якій саме частині судові рішення оскаржує скаржник в касаційному порядку, адже мотивувальна частина касаційної скарги не узгоджується із прохальною частиною цієї ж касаційної скарги.

Окрім того, пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 встановлений у розмірі 2 481 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 2 481 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Проте, матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано тим, що бюджетні установи утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджетів та є неприбутковими, при цьому, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Суд касаційної інстанції зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Виходячи з положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору:

1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або

2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257, а відтак, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257 слід відмовити.

Згідно статті 174, частин другої, п'ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України та у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Враховуючи викладене, скаржнику - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області необхідно:

1. Уточнити вимоги касаційної скарги, а саме: чітко зазначити в якій саме частині скаржник оскаржує судові рішення в касаційному порядку та в якій частині він просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257;

2. Зазначити підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав);

3. Сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 481 грн та надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.

З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257 без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257.

2. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257 залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для усунення недоліків касаційної скарги до 16 лютого 2022 року.

4. Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області усунути недоліки касаційної скарги у такий спосіб:

- чітко зазначивши в якій саме частині скаржник оскаржує судові рішення в касаційному порядку та в якій частині він просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257;

- зазначивши підставу (підстави), на якій (яких) ним подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з відповідним обґрунтуванням такої (таких) підстави (підстав);

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 481 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2021 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 у справі № 18/257.

5. Документи про усунення недоліків касаційної скарги направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

6. У разі неусунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк