31 січня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/5622/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Кібенко О.Р., Мамалуй О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Служби безпеки України
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Коткова О.В.
від 13.07.2021
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Грека Б.М., Верховця А.А., Хрипуна О.О.
від 20.10.2021
за позовом Служби безпеки України
до Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма «Укрінмаш»
про стягнення грошових коштів,
Служба безпеки України 12.11.2021 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (повний текст складено 22.10.2021) у справі № 910/5622/21.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.01.2021.
Перевіривши касаційну скаргу Служби безпеки України судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України, у зв?язку з чим ухвалою від 06.12.2021 касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення зазначених у ній недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 у справі № 910/5622/21; надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України; надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Заявнику роз?яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала Верховного Суду від 06.12.2021 про залишення касаційної скарги Служби безпеки України без руху надіслана заявнику для виконання на адресу: вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01601 та вручено адресату 10.12.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0101616896017, а тому строк на усунення недоліків касаційної скарги закінчився 20.12.2021 (включно).
Крім того, електронний варіант ухвали Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 910/5622/21 розміщено 09.12.2021 в мережі Інтернет за адресою http://www.reyestr.court.gov.ua /Review/101736869.
Водночас тільки 28.12.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Службою безпеки України до Суду направлено заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано уточнену касаційну скаргу, докази сплати судового збору в розмірі 29 507,76 грн (платіжне доручення № 1002 від 26.11.2021), а також клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги Служба безпеки України зазначила, що ухвала Верховного Суду від 06.12.2021 отримана Управлінням режиму та документального забезпечення службової діяльності Служби безпеки України 10.12.2021, після чого 13.12.2021 зазначену вище ухвалу суду передано до Управління правового забезпечення Служби безпеки України та 17.12.2021 помилково надіслано до Штабу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України. В подальшому ухвалу Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 910/5622/21 передано до відповідного структурного підрозділу, яке здійснює представництво Служби безпеки України у судах 22.12.2021 та отримана для опрацювання представником по справі для організації відповідної роботи лише 23.12.2021. А тому, на думку скаржника, з об'єктивних причин представник Служби безпеки України не мав змоги усунути недоліки у встановлений строк.
Так, частина перша статті 119 Господарського процесуального кодексу України вказує, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі клопотанням про усунення недоліків, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Частина друга статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Суд також, враховує, що Служба безпеки України є ініціатором касаційного провадження, касаційна скарга подана ним ще 12.11.2011. Вжиття заходів для своєчасного розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Нормами статті 7 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Посилання скаржника на неможливість вчасно опрацювати ухвалу Верховного Суду від 06.12.2021, отриману скаржником 10.12.2021 (що не заперечується скаржником), у зв'язку із подальшим її скеруванням та отриманням відповідним відділом 23.12.2021 - не є беззаперечним та абсолютним свідченням поважності причин пропуску строку на усунення недоліків, оскільки наведене відноситься до організаційних питань внутрішньої діяльності Служби безпеки України та носить суб'єктивний характер.
За таких обставин, колегія суддів визнає зазначені в клопотанні підстави пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги неповажними, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні цього клопотання з наведених у ньому підстав.
Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
При цьому суд касаційної інстанції враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішеннях від 23.10.1996 у справі «Леваж Престейшинз Сервісиз проти Франції», від 19.12.1997 у справі «Бруалла Гомес де ла Торре проти Іспанії» зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною.
Частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо заявник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений судом строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Положеннями частини п'ятої статті 292 цього Кодексу передбачено, що питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, оскільки заявником не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 06.12.2021 у встановлений строк, а клопотання заявника про поновлення строку для усунення недоліків задоволенню не підлягає, тому касаційна скарга Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (повний текст складено 22.10.2021) у справі № 910/5622/21 підлягає поверненню.
На підставі частини сьомої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу належить залишити у суді касаційної інстанції разом із копією клопотання про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання Служби безпеки України про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги - відмовити.
2. Касаційну скаргу Служби безпеки України на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 (повний текст складено 22.10.2021) у справі № 910/5622/21 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 Господарського процесуального кодексу України. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами, а касаційну скаргзалишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кібенко
О. Мамалуй