Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" січня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/4587/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Каменєвої Тетяни Валеріївни, м. Харків
про стягнення коштів в розмірі 10800,00 грн.
за участю представників:
не з'явились
Позивач - Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав", м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Каменєвої Тетяни Валеріївни, м. Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 10800,00 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № КБР-98/12/20-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.12.2020 в частині здійснення 50% винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав, з посиланням на ст.ст.526, 610, 612, 625 ЦК України та ст.ст.193, 230-232 ГК України.
Ухвалою господарського суду від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4587/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22.12.2021 о 10:45 год.
Протокольною ухвалою від 22.12.2021 у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 216 ГПК України.
У судове засідання 26.01.2022 представник позивача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, через канцелярію суду надав клопотання про розподіл та відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (вх. № 175 від 05.01.2022).
Представник відповідача у судове засідання 26.01.2022 не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, заборгованість не спростував. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Втім, судова кореспонденція по справі адресована відповідачу була повернута ПАТ "Укрпошта" на адресу суду у зв'язку з тим, що відповідач за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою відсутній.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
У відповідності до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 26.01.2022, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Між Фізичною особою-підприємцем Каменєвою Тетяною Валеріївною (користувач, відповідач) та ГС "УЛАСП" (суміжна організація), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторська організація) та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП) був укладений Договір забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах від 01.12.2020 №КБР-98/12/20-Н (далі - договір). Відповідно до предмету якого користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно, як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (пункти 3.1., 3.2. договору).
На виконання умов договору між відповідачем (від імені якого діє ПО УЛАСП) та ГС "УЛАСП" був укладений договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав від 01.12.2020 (додаток №1)
Також, на виконання умов договору між відповідачем (від імені якого діє ПО УЛАСП) та Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" був укладений договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (додаток №2).
Як зазначає позивач у відповідача наявна заборгованість за договором за період з серпня 2021 року по листопад 2021 року в розмірі 21600,00 грн., з яких йому належить 50%.
Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми основного боргу, що складає 10800,00 грн., а також судових витрат.
Юридичними підставами позову є ст. ст. 612, 625 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232 ГК України.
Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині своєчасної оплати єдиного сукупного платежу за майнові права.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?
У відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
Позивач зазначає, що відповідачем були порушені умови договору в частині своєчасної сплати єдиного сукупного платежу за майнові права та наявність заборгованості станом на листопад 2021 року.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Умовами п. 3.3. договору передбачено, що за договорами, зазначеними в п.3.1 та 3.2, користувач здійснює оплату за весь строк дії договору шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату періодами, які встановлені у додатку № 3 до цього договору. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем, як за авторські, так і за суміжні права (єдиний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку № 3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) в строк для сплати роялті, що визначений в додатку № 3 до цього договору на рахунок ПО УЛАСП.
Отриманий ПО УЛАСП від користувача єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок суміжної організації та на рахунок авторської організації. Пропорції щодо перерахування на суміжну організацію та на авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частинах (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати суміжна організація, а інші 50% авторська організація (п. 3.5 договору).
В додатку №3 до договору сторонами погоджено розмір єдиного сукупного платежу за майнові права в розмірі 1800,00 грн.
З матеріалів справи судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором по внесенню єдиного сукупного платежу за майнові права та наявність заборгованості станом на листопад 2021 у розмірі 10800,00 грн. (50% від 21600,00 грн).
Всупереч вимог ст. 13 та ст. 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 10800,00 грн.
Поряд із тим, позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
В якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: договір про надання професійної правничої допомоги від 06.11.2021 №14.686, укладений між Адвокатським об'єднанням "Інтелкрафст" та ГС "УЛАСП"; наказ Адвокатського об'єднання "Інтелкрафст" від 06.11.2021 №14.686 про доручення судового представництва адвокатам; довіреність від 01.07.2021 №б/н; акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 17.12.2021 на суму 5000,00грн.
Матеріали справи також свідчать, що у позовній заяві позивачем також було наведено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Суд приймає до уваги, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За висновками суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджується відповідними доказами. Клопотань від відповідача щодо зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.
При цьому суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
З урахуванням вищенаведеного, перевіривши подані позивачем докази, враховуючи співмірність заявленої позивачем суми із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за можливе покласти на відповідача витрати позивача на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Каменєвої Тетяни Валеріївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , відомості про дату народження відсутні) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група прм. 57, оф. 7, код ЄДРПОУ 42502769) суму основного боргу в розмірі 10800,00 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Позивач - Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, група приміщень 57, оф. 7, код ЄДРПОУ 42502769)
Відповідач - Фізична особа-підприємець Каменєва Тетяна Валеріївна ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено 31.01.2022.
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/4587/21