"31" січня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3270/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Чернюк С.В., розглянувши заяву (вх. № 2-49/22) ТОВ "Концерн "Ксімекс" про ухвалення додаткового рішення по справі № 916/3270/21:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Ксімекс" (код - 01295813; 65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-В )
Відповідач: Акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" (код - 00206539; 65481, м. Южне, вул. Заводська, 3)
про стягнення 10 772 584,65 грн.
з підстав порушення умов договору
Представники сторін:
від позивача: Молодецький Р.А.
від відповідача: Сімоненко І.О.
28.10.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Ксімекс" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (далі - Відповідач) про стягнення: 10 426 099, 9 гривень за договором поставки товарів № 11/ВГЕ від 12.04.2021 року, з яких 9912000 гривень боргу; 351 672, 33 гривні пені; 63 545, 43 гривень сплати 3% річних та 98882,11 гривні інфляційних.
13.12.2021 року Позивач надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог: стягнути 10 722 584, 65 гривень за договором поставки товарів № 11/ВГЕ від 12.04.2021 року, з яких - 9 912 000 гривень сума основного боргу; 527 101,15 гривень - пеня; 94 503,45 гривень - 3% річних та 188 980,05 гривні - інфляційні нарахування на суму боргу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 року вказаний позов було задоволено повністю.
18.01.2022 року суд отримав клопотання ТОВ "Концерн "Ксімекс" про ухвалення додаткового рішення по справі в якому заявник просить суд ухвалити додаткове рішення по справі № 916/3270/21 про стягнення з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 148 680 грн.
Суд призначив заяву до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
28.01.2022 року судом отримано заперечення - Відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/3270/21 виходячи із загальних засад господарського законодавства, принципів справедливості і критеріїв такого відшкодування, та покласти їх на обидві сторони пропорційно.
Представник позивача заяву підтримав, представник відповідача просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ТОВ „Концерн Ксімекс” підлягає частковому задоволенню, з огляду н наступне.
У позовній заяві по цій справі, ТОВ „Концерн Ксімекс”, на виконання вимог ч. 3 п. 9 ст. 162 ГПК України, зазначило орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу - 99120 грн. до 495600 грн.
У судовому засіданні 13.01.2022 року до закінчення судових дебатів у справі представником Позивача адвокатом Молодецьким Р.А. було подано заяву щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог та надання строку на подання Акта про надання правової допомоги, складення якого передбачено п. 4 Доручення.
До заяви додано копію акту про надання правової допомоги за Дорученням № 1 від 01.10.2022р. на суму 148 000грн. та копію договору про надання правової допомоги № 1-01/01/21а від 01.01.2021 року.
Крім того, в матеріалах справи судом досліджено копію Доручення № 1 (а.с. 69) від 01.10.2021 року, яким визначено, що вартість послуг за правовою допомогою, в залежності від витрат часу, обсягу наданої допомоги, строку розгляду справи (кількості судових засідань), результатів розгляду складає від 99120,00 грн. до 495600 грн.
Згідно п. 3 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, крім іншого: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У частині третій статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами першою-другою статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».
Крім того, стала судова практика Верховного Суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінюючи доводи Відповідача та надані Позивачем розрахунки суми витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу на те, що в даному випадку умовами, укладеного між ТОВ „Концерн Ксімекс” та Адвокатським об'єднанням „ФРАНКЛІН САЙРОС”, договору №01-01/01/21 про надання правової (правничої) допомоги від 01.01.2021р. та Доручення №1 від 01.10.2021р. до вказаного договору встановлено, що вартість послуг на правничу допомогу становить від 1% до 5% від суми основного боргу відповідача по справі перед позивачем - в залежності від витрат часу на правову допомогу, обсягу наданої допомоги, строку розгляду справи (кількості судових засідань), а також результатів розгляду справи, що відповідно складає від 99 200грн. до 495 600грн.
При цьому, умовами договору не передбачено погодинної вартості послуг адвокатів. Тому, зазначення в Акті про надання правової допомоги від 14.01.2022р. кількості витрачених годин роботи адвокатів Адвокатського об'єднання - не є основним критерієм для визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення з відповідача по справі.
Крім того, судові засідання по справі не були тривалими (два підготовчих засідання: 23.11.2021 року - тривалістю близько 10 хв. та 09.12.2021 року - тривалістю близько 15 хв., а також два засідання під час розгляду справи по суті 24.12.2021р. та 13.01.2022р. загальною тривалістю близько 30 хв.).
Фактично відповідач не заперечував проти існування у нього боргу перед позивачем і обґрунтовував ці обставини скрутним матеріальним становищем АТ „Одеський припортовий завод”. При цьому, обґрунтовуючи в описовій частині відзиву на позов підстави для зменшення заявленої до стягнення неустойки, у прохальній частині відзиву відповідач навіть не просив суд зменшити цю неустойку.
За таких обставин, суд вважає, що ціна позову, також, не може мати істотного значення при визначенні вартості адвокатських послуг, оскільки за умов фактичного визнання відповідачем позову у ТОВ „Концерн Ксімекс” не було об'єктивних підстав вважати настання негативних для нього наслідків вирішення спору. Тобто, вирішення спору, за відсутності заперечень відповідача проти існування у нього боргу перед позивачем, - не залежало і не могло залежати від розміру позовних вимог.
Виходячи з вищевикладених обставин щодо фактичного визнання позову відповідачем та доданих до матеріалів справи доказів існування у останнього боргу перед позивачем, на думку суду справу не можна вважати складною.
Тому, складність справи, також, не є визначальним фактором при встановленні розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19 відмічається, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові по справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 148 680 грн. - не відповідають складності справи та обсягу фактично наданих послуг.
Тому, приймаючи до уваги, що Договором про надання правової допомоги № 1-01/01/21а від 01.01.2021 року та Дорученням № 1 від 01.10.2021 року до цього договору вартість послуг з правової допомоги була встановлена від 99120 грн. до 495600 грн., суд задовольняє клопотання про відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі мінімально визначеної договірної вартості таких послуг на суму 99 120грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 233, 238, 240 ГПК України, суд
1. Клопотання ТОВ "Концерн "Ксімекс" (вх. № 2-49/22 від 18.01.2022р.) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на надання професійної правничої допомоги по справі № 916/3270/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (код - 00206539; 65481, м. Южне, вул. Заводська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Ксімекс" (код - 01295813; 65114, м. Одеса, Люстдорфська дорога, 140-В): 99 120 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті клопотання відмовити
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України
та може бути оскаржено в порядку ст.ст. 253-259 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 02.02.2022р.
Суддя О.А. Демешин