про залишення позовної заяви без руху
02.02.2022 р. Справа № 914/241/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Яворського Б.І., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , м. Львів,
до відповідача: правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-320» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , м.Львів,
про визнання недійсними рішення установчих зборів та загальних зборів ОСББ «Мрія-320»,
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-320» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 про визнання недійсними рішення установчих зборів ОСББ «Мрія-320», оформленого протоколом від 27.01.2019 та загальних зборів ОСББ «Мрія-320», оформлених протоколами від 04.04.2019 (питання 3 порядку денного); від 16.01.2020 (питання 4 порядку денного) та від 29.11.2020 (питання 5 порядку денного).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28 січня 2022 року справу № 914/241/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Позивачі у вступній частині позовної заяви не зазначили своїх реєстраційних номерів облікової картки платника податків (за наявності таких) або номер і серію паспорта, що є порушенням вимог чинного законодавства.
За приписами ч.1 ст.47 ГПК України позов може бути пред'явлено спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 ГПК України. Так, відповідно до п.3 наведеної статті, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону. У позовній заяві позивачами зазначено «Відповідач» в однині, однак далі зазначається: правління ОСББ «Мрія-320», члени правління ОСББ та співвласники щодо яких також не вказано реєстраційних номерів облікової картки платника податків (за наявності таких) або номер і серію паспорта. Отже, позивачам необхідно конкретизувати до кого саме ними пред'являються позовні вимоги, тобто чітко визначити відповідача чи відповідачів.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (4 ст. 164 ГПК України).
У позовній заяві позивачі просять визнати недійсним, зокрема, рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 16.01.2020, однак до поданого позову такого не долучено. Натомість долучено протокол від 16.02.2020. Крім того, позивачі обґрунтовуючи позовні вимоги покликаються на статут ОСББ та відповідь депутата ВРУ ОСОБА_18 , яких також не додано до позову. Відтак, відсутні докази виконання позивачем вимог ст. 164 ГПК України.
Частиною 2 ст.91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Порядок засвідчення копій документів передбачений пунктом 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144.
У даному випадку на копії документів, додані до позовної заяви, не засвідчені жодним чином.
Крім того, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч.3 ст. 162 ГПК України). Однак, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Також, у п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не містить підтвердження про те, що позивачами не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують надіслання іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається позовом в інтересах іншої особи, зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Суд інформує позивачів, що таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову. Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є бланк опису вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві та третій особі, яку позивачі бажають залучити до участі у справі є документ, що підтверджує факт надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення в поштовий конверт, надані в оригіналі. У даному випадку позивачі не виконали таких вимог закону.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 2'481,00 гривні.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч.2 ст.9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У прохальній частині позовної заяви позивачами заявлено чотири вимоги немайнового характеру: 1) визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ «Мрія-320», оформленого протоколом від 27.01.2019; 2) визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Мрія-320», оформлених протоколом від 04.04.2019 (питання 3 порядку денного); 3) визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Мрія-320», оформлених протоколом від 16.01.2020 (питання 4 порядку денного) та 4) визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Мрія-320», оформлених протоколом від 29.11.2020 (питання 5 порядку денного).
Відтак, за подання до суду позовної заяви необхідно було сплатити по 2'481,00 грн. судового збору за кожну вимогу немайнового характеру (разом - 9'924,00 грн.), а належні докази сплати надати суду.
Разом з тим, згідно ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Отже, при зверненні із даною позовною заявою необхідно було оплатити судовий збір виходячи із ставок заявлених вимог немайнового характеру, встановлених законом, при цьому врахувати кількість позивачів та заявлених ними позовних вимог немайнового характеру. Оскільки два позивачі заявили чотири позовні вимоги немайнового характеру, і кожна така вимога стосується обидвох позивачів, то кожен з них повинен був сплатити судових збір за чотири заявлені ними немайнові вимоги по 9'924,00 грн., а належні докази сплати надати суду. Позивачами не дотримано зазначених вимог та не додано доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачам 7-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом подання до суду:
- зазначенням реєстраційних номерів облікової картки платника податків (за наявності таких) або паспортних даних позивачів;
- конкретизувати до кого саме ними пред'являються позовні вимоги, тобто чітко визначити відповідача чи відповідачів;
- надати докази, що підтверджують викладені у позові обставини (протокол загальних зборів ОСББ від 16.01.2020, статут ОСББ «Мрія-320» та копію відповіді депутата ВРУ О.Сенютки), докази скерування їх копій відповідачу/відповідачам надати суду;
- належним чином засвідчених копій документів, долучених до позовної заяви;
- доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі кожним з позивачів;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які кожен позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- доказів направлення позовної заяви з усіма додатками (квитанція та опис вкладеного у цінний лист) відповідачу/відповідачам.
У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Яворський Б.І.