ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.01.2022Справа № 910/16994/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури Ужгородської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" про визнання недійсними додаткових угод,
за участю представників:
прокурори: не з'явився;
позивача: не з'явився;
відповідача: Перетятька В.Є.;
У жовтні 2021 року керівник Ужгородської окружної прокуратури Ужгородської обласної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 15 Ужгородської міської ради Закарпатської області (далі - Школа) та Західного офісу Державної аудиторської служби (далі - Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (далі - Товариство) про визнання недійсними додаткових угод до договору від 15 січня 2021 року № 2-ТГ: від 22 січня 2021 року № 1, від 25 січня 2021 року № 2, від 27 січня 2021 року № 3, від 29 січня 2021 року № 4, від 31 березня 2021 року № 5, та стягнення з відповідача на користь Школи 381 948,30 грн надмірно сплачених коштів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року позовну заяву Прокурора в частині вимог, поданих в інтересах держави в особі Школи до Товариства про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 381 948,30 грн повернуто заявнику, прийнято позовну заяву Прокурора в інтересах держави в особі Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" про визнання недійсними додаткових угод до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 листопада 2021 року.
23 листопада 2021 року від Товариства надійшов відзив на позовну заяву від 22 листопада 2021 року, в якому відповідач проти задоволення позову заперечив.
У підготовче засідання 25 листопада 2021 року прокурор та представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2021 року підготовче засідання відкладено на 23 грудня 2021 року.
23 грудня 2021 року через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження.
У підготовчому засіданні 23 грудня 2021 року відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без руху.
У підготовчому засіданні 23 грудня 2021 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали про відмову у залишені позову без руху з мотивів, викладених у клопотанні відповідача, та про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголосив перерву в підготовчому засіданні до 20 січня 2022 року.
29 грудня 2021 року через загальний відділ діловодства суду від Західного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказав, що не підтримує вищевказаний позов Прокурора.
17 січня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.
19 січня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення та клопотання про залишення позову без розгляду.
У підготовчому засіданні 20 січня 2022 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 27 січня 2022 року.
26 січня 2022 року через загальний відділ діловодства суду від Київської міської прокуратури надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
27 січня 2022 року на електронну адресу суду від Закарпатської обласної прокуратури Ужгородської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення та заперечення на клопотання про призначення судової експертизи.
Позивач та прокуратура про дату, час і місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином (представник прокуратури був присутнім в минулому підготовчому засіданні 20 січня 2022 року), проте явку своїх уповноважених представників у підготовче засідання, призначене на 27 січня 2022 року, не забезпечили, жодних клопотань від позивача про проведення підготовчого засідання без участі його представників до суду не надходило. Водночас від Київської міської прокуратури надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до частини 4 цієї статті Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Зі змісту вищенаведених законодавчих положень вбачається, що прокурор вправі звертатися до суду з позовом в інтересах держави в особі органу державної влади виключно у випадку, якщо такий орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів держави самостійно.
Суд звертає увагу на те, що встановлення наявності чи відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі певного органу державної влади віднесено законодавцем до виключної компетенції суду, який в кожному конкретному випадку досліджує та встановлює відповідні обставини.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон України № 922-VIII) рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.
Як встановлено частиною 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон України 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до "Положення про Державну аудиторську службу України", що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 (далі - Положення) Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктами 4, 7, 8, 10 частини 1 статті 10 Закон України 2939-XII передбачено випадки, у яких Держаудитслужба має право звертатися до суду з позовом, зокрема, щодо спонукання про проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків шляхом таких інвентаризацій у разі відмови керівників підконтрольних установ у їх проведенні, вилучення до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, укладених із порушенням законодавства, стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства, а також звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Держаудитслужба також має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів.
Суд звертає увагу, що оскільки ухвалою суду від 25 жовтня 2021 року позовну заяву Прокурора в інтересах держави в особі Школи до Товариства про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 381 948,30 грн повернуто заявнику, тому предметом розгляду даної справи є лише вимога Прокурора в інтересах держави в особі Держаудитслужби до Товариства про визнання недійсними додаткових угод.
Враховуючи вищевикладене, у Держаудитслужби відсутні повноваження на безпосереднє звернення до суду з позовом про визнання недійсними договорів, оскільки даний орган має право лише порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання їх недійсними.
Згідно з положеннями статі 8 Закону України № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. У висновку обов'язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі та зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи. У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
14 травня 2021 року, у межах своїх повноважень, Держаудитслужбою зроблено висновок № UA-2020-12-03-013255-d, яким встановлено порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України № 922-VIII щодо внесення змін до істотних умов договору та зобов'язано вжити заходів для усунення порушення шляхом приведення істотних умов спірного договору до положень чинного законодавства та/або у разі неможливості - розглянути питання щодо припинення зобов'язань за укладеним договором.
Відповідно до інформації про моніторинг № UA-M-2021-05-05-000027 за результатами вказаного висновку вищевказані порушення було усунуто шляхом укладення 20 травня 2021 року додаткової угоди № 6, якою припинено дію основного договору з додатками, які є його невід'ємною частиною.
Таким чином, з метою усунення порушень, виявлених під час моніторингу закупівлі, Держаудитслужба вчинила необхідні заходи в межах своїх повноважень, наданих законодавством України.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно зі статтею 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Слід зауважити, що строк підготовчого провадження у даній справі (враховуючи його продовження на 30 днів) сплив, водночас у суду (з урахуванням поданих позивачем клопотань) залишилось ряд невирішених питань щодо остаточного визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин.
За змістом пунктів 1, 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в зв'язку з неявкою у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, або у зв'язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
З огляду на вищенаведені нормативні приписи чинного законодавства, зважаючи на сплив встановленого законом граничного строку підготовчого провадження, а також беручи до уваги факт неявки в призначене засідання представника позивача та прокурора, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неявкою уповноважених представників вищезазначених осіб.
Разом із тим за умовами частини 4 статті 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Зі змісту положень статей 202, 226 ГПК України вбачається, що вказані норми не пов'язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 13 вересня 2019 року в справі № 916/3616/15.
Слід також зазначити, що наведеними нормами не передбачено й необхідності у повторності чи систематичності невчинення позивачем (його представником) зазначених дій.
Вказане підтверджується також і змістом частин 1, 2 статті 202 ГПК України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Крім того, згадані приписи стосуються дій саме позивача, а не відповідача, що цілком відповідає принципам змагальності та диспозитивності господарського процесу, оскільки кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 13 листопада 2019 року в справі № 910/5187/19.
Суд також звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 6 листопада 2019 року в справі № 904/2423/18, за яким норми статті 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження.
Враховуючи відсутність, передбачених законодавством повноважень Держаудитслужби на безпосереднє звернення до суду з позовом про визнання недійсними спірних правочинів, вчинення нею необхідних заходів у межах своїх повноважень з метою усунення порушень, виявлених під час моніторингу закупівлі, не підтримання вищевказаного позову прокуратури, а також те, що прокуратура та позивач, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, не забезпечили явку своїх представників у призначене засідання, закінчення строків підготовчого провадження та наявність ряду невирішених питань щодо остаточного визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що даний позов на підставі пунктів 2, 4 частини 1 статті 226 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 202, 226, 233-234 Господарського процесуального кодексу України,
Позов керівника Ужгородської окружної прокуратури Ужгородської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" про визнання недійсними додаткових угод залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали: 1 лютого 2022 року.
СуддяЄ.В. Павленко