ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.01.2022Справа № 910/14078/21
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши заяву Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" про відстрочення виконання рішення
у справі № 910/14078/21
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет"
про стягнення 58 726,03 грн,
Представники учасників процесу згідно протоколу від 10.01.2022,
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" про стягнення 541.238,84 грн, з яких: 482 512,81 грн основного боргу, 26 919,21 грн пені, 25 322,82 грн інфляційних втрат, 6 484,00 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/14078/21 та постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25.10.2021 відповідачем подано заяву, в якій він вказує на те, що ним сплачено суму основної заборгованості.
10.11.2021 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 26 919,21 грн пені, 25 322,82 грн інфляційних втрат, 6 484,00 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 позов задоволено частково, а саме стягнуто Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 25 322 грн 82 коп. інфляційних втрат, 6 484 грн 00 коп. 3% річних, 26 774 грн 60 коп. пені, 2 264 грн 41 коп. судового збору.
21.12.2021 на виконання вищевказаного рішення судом був виданий відповідний наказ.
28.12.2021 через відділ документообігу Господарського суду міста Києва від Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/14078/21.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану заяву передано для розгляду судді Джарти В. В.
Ухвалою суду від 30.12.2021 розгляд вищевказаної заяви був призначений на 10.01.2022.
У судове засідання 10.01.2022 прибули представники обох сторін. Представник заявника просив задовольнити подану заяву, а представник позивача у свою чергу залишив вирішення питання на розсуд суду.
Розглянувши подану заяву Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" про відстрочення виконання рішення, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 237 Господарського кодексу України).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009 Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до змісту рішення від 20.07.2004 Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/14078/21, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Як вказує заявник, відповідач протягом серпня 2021 року повністю погасив основну заборгованість за Договором. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/14078/21 стягнуто інфляційні втрати, пеню, три проценти річних та судовий збір на загальну суму 60 845,83 грн.
Однак, на даний час, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем виконання вказаного рішення суду суттєво впливає на матеріальний стан відповідача.
У жовтні 2021 року ПВНЗ «Європейський університет» отримав повідомлення про збільшення ціни на природний газ у п'ять разів в порівнянні з попереднім опалювальним періодом. ПВНЗ «Європейський університет» є неприбутковою організацією та використовує всі обігові кошти виключно для забезпечення освітнього процесу, в тому числі для розрахунків з Позивачем. Відповідач, як заклад вищої освіти, у своєму фінансовому плані на 2021-2022 навчальні роки, не закладав видатки на купівлю природнього газу за такою ціною. Також у відповідача відсутня будь-яка можливість компенсувати ці витрати за рахунок збільшення вартості навчання: по-перше, для компенсації такого різкого зростання вартості природного газу для ПВНЗ «Європейський університет» необхідно збільшити ціну навчання мінімум у 1,5 рази. Така зміна вартості навчання не прийнятна для осіб, які отримують освітні послуги в приватних закладах освіти; по-друге, відповідно до частини 7 статті 73 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти має право змінювати плату за навчання у порядку, передбаченому договором, не частіше одного разу на рік і не більш, як на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік, але така зміна вартості послуг не компенсує збільшення вартості природного газу. Відтак, чинним законодавством встановлені обмеження для закладів вищої освіти щодо зміни вартості навчання. З іншого боку, приватні заклади освіти не можуть повністю припинити закупівлю природнього газу, оскільки він використовується, зокрема, для опалення гуртожитків, де постійно проживає значна кількість студентів, у тому числі іноземних. Відсутність можливості забезпечити фінансування своїх видатків на належному рівні спричинить формування заборгованості по сплаті за спожитий природний газ та теплову енергію. Оскільки вже зараз зрозуміло, що грошові кошти для оплати вказаної заборгованості будуть відсутні, виникнення такої заборгованості невідворотно призведе до її стягнення шляхом звернення постачальників відповідних послуг, в тому числі й КП «Київтеплоенерго», до суду з позовами про стягнення заборгованості. Така ситуація може спричинити припинення діяльності ПВНЗ «Європейський університет»
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Приписами частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 7.2 постанови № 9 від 17.10.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.
Враховуючи вищевикладене, оскільки обставини, на які посилається заявник у своїй заяві про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва ускладнюють його виконання та той факт, що позивач залишив вирішення вказаного питання на розсуд суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/14078/21.
Керуючись 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного вищого навчального закладу "Європейський університет" про відстрочення виконання рішення у справі № 910/14078/21 задовольнити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2021 у справі № 910/14078/21, яке набрало законної сили 21.12.2021, на 3 (три) місяці.
3. Ухвала набирає законної сили 10.01.2022 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.