61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
02.02.2022 Справа № 905/255/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Евріс» про забезпечення позову
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Евріс» (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52, ідентифікаційний код 41521136; електронна адреса: office@evris.law)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком», (місцезнаходження: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд.2, ідентифікаційний код 32794511; електронна адреса:ds@altcom.ua)
про стягнення 13 500 804,93 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” та просить стягнути 13 500 804,93 грн з яких: 11 307 052,01 грн - заборгованість по сплаті гонорару успіху; 705 374,16 грн - пеня; 355 939,79 грн - 3 % річних; 1 132438,97 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови додаткової угоди № 1 від 12.12.2018 до Генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 від 12.12.2018, а саме пункт 9.
31.01.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про приєднання заяви до матеріалів справи, а саме: заяви про забезпечення позову від 31.01.2022.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову і застосування вказаного у заяві заходу забезпечення позову заявник зазначає про несплату Товариством з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком” заборгованості протягом тривалого часу, звернення з вимогами до останнього про сплату заборгованості, залишені без задоволення. Крім того заявник посилається на те, що ТОВ «Шляхове будівництво «Альтком» перебуває в процесуальному статусі відповідача у справах про стягнення грошових коштів на загальну суму більш ніж 40 000 000 грн.
Також позивачу стало відомо, що протягом 2021 року, відповідач став переможцем у процедурах державних закупівель, проте отриманий прибуток відповідач не направляє на погашення заборгованості та уникає від обов'язку виконання своїх зобов'язань.
Вказані обставини на думку заявника свідчать про недобросовісність відповідача та його систематичне ухилення від виконання зобов'язань, а також про реальну можливість визнання ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” банкрутом, що буде мати своїм наслідком неможливість подальшого виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем.
Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви про забезпечення позову, наведених заявником обґрунтувань вимоги, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність виклику сторін.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Стаття 136 ГПК України визначає підстави для забезпечення позову, так зокрема, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.
На обґрунтування вказаної заяви позивач посилається, зокрема, на наступне:
- відповідно до умов Генерального договору про надання юридичних послуг №15-05/18 та Додаткової угоди №1 до Договору у відповідача як замовника виникло зобов'язання оплатити вартість гонорару успіху;
- відповідач протягом тривалого строку ігноруючи положення договору та Додаткової угоди та приписи чинного законодавства не виконує взяті на себе зобов'язання та ухиляється від сплати коштів, а розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача мають значний характер;
- відповідач перебуває у статусі відповідача у багатьої інших справах про стягнення з нього грошових коштів більш ніж на 40 000 000 грн;
-відповідач систематично ухиляється від виконання своїх грошових зобов'язань перед іншими контрагентами, які виступають кредиторами у відповідних правовідносинах;
- відповідач може вчиняти дії щодо виведення коштів та реалізації наявного майна, укласти договори поруки чи застави і тим самим ухилятися від виконання зобов'язання перед позивачем
У відповідності до п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.11. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.
Можливість обмеження права розпоряджання рахунком установлено ст. 1074 Цивільного кодексу України.
За приписами ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду. Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження. З огляду на викладене, суд вважає, що співмірним та адекватним заходом із позовними вимогами, направленим на ефективне поновлення в правах, є саме накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.
Дослідивши наведені заявником обставини та докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача під час розгляду справи істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду, виходячи з того, що предметом спору між сторонами є сума заборгованості та платежі за несвоєчасне виконання зобов'язання у значному розмірі.
За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Згідно з ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Крім того, положеннями статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.
Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом:
накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» у розмірі 13 500 804 (тринадцять мільйонів п'ятсот тисяч вісімсот чотири) гривні 93 копійки, які знаходяться на рахунках:
- НОМЕР_1 відкритому в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», МФО 300465;
- НОМЕР_2 відкритому в Акціонерному товаристві «Європейський промисловий банк», МФО 377090;
- НОМЕР_3 відкритому в Акціонерному товаристві «Державний експортно- імпортний банк України» МФО: 322313;
- НОМЕР_4 відкритому в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «ГЛОБУС», МФО:380526;
- НОМЕР_5 відкритому в Акціонерному товаристві «АЛЬФАБАНК», МФО:300346;
- НОМЕР_6 відкритому в Акціонерному товаристві «МОТОР-БАНК», МФО: 313009;
- НОМЕР_7 відкритому в Акціонерному банку «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478;
- НОМЕР_8 відкритому в Акціонерному товаристві «РВС БАНК», МФО: 339072;
- НОМЕР_9 відкритому в Акціонерному товаристві «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК», МФО: 322540;
- НОМЕР_10 відкритому в Акціонерному товаристві Акціонерний банк «РАДАБАНК», МФО: 306500;
- НОМЕР_11 відкритому в Акціонерному банку «ПІВДЕННИЙ», МФО: 328209;
а також інших рахунках виявлених виконавцем в процесі виконання ухвали суду.
3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 02.02.2022, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.
4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю “Юридична фірма “Евріс” (місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 52, ідентифікаційний код 41521136).
5. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю “Шляхове будівництво “Альтком”, (місцезнаходження: 87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, буд.2, ідентифікаційний код 32794511)
6. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 02.02.2022.
Суддя Ю.С. Зельман