61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
01.02.2022 Справа №905/2375/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовною заявою: Акціонерного товариства “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, Дніпропетровська область
до відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область
про стягнення штрафу в сумі 45475,00грн.
без виклику представників сторін
Суть справи:
Позивач, Акціонерне товариство “Українська залізниця” м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Дніпро, Дніпропетровська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар, Донецька область про стягнення штрафу в сумі 45475,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладній №49401094 маси вантажу у вагоні №67642652, про що було складено комерційний акт №463003/133 від 14.07.2021.
Ухвалою від 20.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
13.01.2022 на електронну адресу суду з накладанням кваліфікованого електронного підпису від відповідача надійшов відзив (з додатками) на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечує та просить суд зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.
При цьому у тексті відзиву відповідач не погоджується із вимогами позивача зазначаючи про те, що:
- комерційний акт №463003/133 від 14.07.2021 позивачем на адресу відповідача не надсилався;
- позивачем не наданий документ, який підтверджує результати зважування в порядку п.3.4. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, зареєстрованої Міністерством юстиції України 11.10.2012 за №1716/22028, у зв'язку із чим, на думку відповідача, результати зважування є недоведеними;
- зважування та завантаження вугілля у вагони на підприємстві відповідача здійснювалось на 200 тонних вагонних вагах справних і минулих державну повірку, в той час як переважування вантажу на станції Пологи Придніпровської залізниці здійснювалось на 150 т вагах без урахування похибок та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі вантажу виведена в результаті простих арифметичних дій;
- позивач не зважував тару (вагони) без вантажу, у той час як їх вага не завжди відповідає маркуванню на вагонах;
- в акті загальної форми №30315 від 14.07.2021 не зазначено яким способом було встановлено недовантаження вугілля у спірних вагонах;
- позивачем, окрім комерційного акту, не надано жодних доказів, в розумінні статей 32-34 ГПК України, на підтвердження неправильного зазначення відправником маси вантажу.
17.01.2022 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзив, в тому числі, щодо клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, як такого, що є безпідставним, та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив,доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
11.07.2021 вантажовідправником, Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» за залізничною накладною №49401094 зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці на станцію Роти Донецької залізниці було відправлено вагон №67642652 з вантажем - вугілля кам'яне не поіменоване в алфавіті, вантажоодержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Миронівська теплоелектроцентраль».
У накладній вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п.2, 3 гл.14 Додатку 3 до СМГС, навалом.
При оформлені залізничної накладної №49401094 у вагоні №67642652 відповідачем вказано масу вантажу - 68900 кг.
Як свідчить розділ 26 залізничних накладних маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (200т), заводський №0049.
Правильність внесених відомостей до вищезазначених накладних підтверджена відміткою представника відправника.
На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.
Відповідно до матеріалів справи, при прибутті вагона №67642652 з вантажем на перегоні станції Пологи Придніпровської залізниці виявлено підозру на не відповідність маси вантажу, про що складено акт загальної форми №21701 від 14.07.2021 та було здійснено перевірку маси вантажу, за наслідками якої було виявлено, що маса у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №49401094, про що складено акти загальної форми №335, №30315 від 14.07.2021.
Як зазначає позивач невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній №49401094, засвідчено комерційним актом №463003/133, складеним 14.07.2021 на станції Пологи Придніпровської залізниці.
В комерційному акті №463003/133 зазначено, що на підставі актів загальної форми №21701, №30315 від 14.07.2021 станції Пологи Придніпровської залізниці проведено контрольне зважування вантажу на справних 150-т електронних №89 станції Пологи, повірених 03.06.2021. Тара з перевізного документа 24100 кг, нетто 68900 кг. Фактично виявилося брутто 96720 кг, нетто 72620 кг, що більше документа на 3720 кг. Маркування подовжньою смугою жовтого кольору по усій довжині вагона не порушено. Виїмки, заглиблення відсутні, окреслення навантаження без порушень. Розвантажувальні люка зачинені на запірний механізм. Перекоса кузова немає. Вагон у технічному стані справний.
Після проведення контрольного зважування вагон №67642652 було відправлено зі станції Пологи Придніпровської залізниці на станцію Роти Донецької залізниці за досилочною накладною №46949665. Надлишок вантажу, виявлено під час проведення контрольного зважування на станції Пологи Придніпровської залізниці, було відправлено на станцію призначення Роти Донецької залізниці досилочною накладною №46995528.
Вказані обставини щодо невідповідності зазначених відповідачем даних маси вантажу стали підставою для нарахування штрафу та звернення позивача з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 909 ЦК України та частини першої статті 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з частиною другою статті 908 ЦК України та частини п'ятої статті 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до статі 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
Згідно із статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів (стаття 23 Статуту залізниць України).
Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред'явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 «Найменування вантажу» вноситься відмітка «навалом», «насипом» або «наливом».
У додатку 3 до цих Правил встановлено, що графа «маса вантажу, визначена відправником» заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом); у графі «спосіб визначення маси» зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником); у графі «ким завантажено вантаж у вагон (контейнер)» зазначається: відправником або залізницею; у графі «правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Правильність внесених до пункту 55 залізничної накладної №49401094 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, щодо маси вантажу у вагоні №67642652, своїм електронним цифровим підписом підтвердив представник відправника Іванюк В.В. Згідно із статтею 52 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана, на вимогу вантажоотримувача перевірити масу, кількість місць і стан вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).
Згідно із статтею 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Частиною 1 статтею 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
З наведеними вище приписами кореспондуються положення статті 129 Статуту залізниць України, якими визначено, що обставини, які можуть бути підставою для застосування матеріальної відповідальності за порушення, допущені під час перевезення вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
За змістом вищенаведених положень залізничні перевезення оформляються накладною як обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, що укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача та супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Законодавцем встановлено матеріальну відповідальність вантажовідправника за пред'явлення до перевезення вантажу з неправильним зазначенням його маси у накладній та її невідповідності фактичній масі вантажу, який надійшов до станції призначення, у вигляді штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за все перевезення.
Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, у розумінні частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.
Як встановлено судом, при прибутті на попутну станцію Пологи Придніпровської станції було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №67642652 на справних 150-тонних електронних вагах №89 станції Пологи, повірених 03.06.2021, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №49401094. У зв'язку з цим складено комерційний акт №463003/133 від 14.07.2021, в якому зазначено, що на підставі актів загальної форми №21701 та №30315 від 14.07.2021 проведено контрольне зважування вагона №67642652. При зважуванні та огляді були присутні начальник станції Чистов В.Є., агент з розшуку ОСОБА_1 , агент комерційним ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 10 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зі змінами, внесеними відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, пунктом 10 Правил складання актів на виконання статті 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб'єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17 та від 18.06.2018 у справі №910/11397/17, від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.08.2019 у справі №905/2360/18.
Відповідно до частин 1, 3 статті 64 та частини 3 статті 65 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Отже, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.
Дану правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17.
Комерційний акт №463003/133 складено та підписано начальником станції Чистовим В.Є., агентом з розшуку Лимарчук О.А., агентом комерційним Боговиним Є.Г.
Суд зазначає, що начальник станції та його заступник мають повноваження на підписання комерційних актів в силу прямої вказівки в пункту 10 Правил складання актів.
Відповідно до наказу №38 від 14.04.2021 начальника станції Пологи Придніпровської залізниці «Щодо призначення працівників станції Пологи бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів» у зв'язку із відсутністю на станції Пологи по штатному розкладу таких посад як начальник вантажного району ( завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) та задля дотримання п.10 правил складання актів призначено відповідальними особами, які мають право підпису комерційних актів, у тому числі, агента комерційного Боговина Є.Г., а також, замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), в тому числі, агента з розшуку вантажу та багажу Лимарчука О.А. Крім того в матеріалах справи містяться посадові інструкції агента комерційного ОСОБА_2 та агента з розшуку вантажу та багажу ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що комерційний акт підписано уповноваженими працівниками залізниці в порядку пункту 10 Правил складання актів та вважаються такими, що складені з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Зважування маси вантажу у вагоні №67642652 на попутній станції Пологи Придніпровської залізниці здійснювалось на справних 150-тонних електронних вагах станції Пологи №89, повірених 03.06.2021.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 №442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за №1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.
Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» або ДСТУ 3215-95 «Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення»; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).
Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року №411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за №50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі - технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №89 станції Пологи Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 30.10.2007; міжповірочний інтервал ЗВВТ - 6 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 3 місяці, відміткою у паспорті підтверджено, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. Представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що станом на дату складання комерційного акту №463003/133 від 14.07.2021 засіб вимірювальної техніки був повірений як того вимагають норми чинного законодавства.
До позовної заяви також було додано витяг з книги контрольного зважування, що свідчить про належне фіксування позивачем усіх результатів зважування та надання на їх підтвердження до суду належних доказів.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивачем не надано документів, які підтверджують результати зважування у порядку п.3.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, яка затверджена наказом №442 від 31.07.2012 Міністерства інфраструктури України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3.4 розділу ІІІ Інструкції “Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті” результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою.
Пунктом 3.5 вказаної Інструкції, у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою.
Інструкція “Про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті” затверджена наказом №442 від 31.07.2012, при цьому з технічного паспорту вагонних ваг, на яких станцією призначення здійснено переважування вбачається, що зазначений засіб вимірювальної техніки прийнято в експлуатацію 30.10.2007, тобто до набрання чинності Інструкцією, у зв'язку з чим використання означених ваг допускається без друкувального пристрою.
Суд також не бере до уваги доводи відповідача щодо не надсилання позивачем комерційного акту на його адресу, оскільки не доведено обов'язок позивача здійснювати таке відправлення.
В матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційних актах, або що спростовують викладені обставини.
Суд зазначає, що відповідно до пунктом 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
Одержувачу станція повинна видати складений комерційний акт у триденний термін. Видача актів одержувачам провадиться під розписку на третьому примірнику акта, який зберігається на станції. Вимоги про видачу актів від імені одержувача може пред'являти особа, яка має довіреність одержувача, оформлену згідно із законодавством. Вимоги про видачу актів можуть пред'являтися протягом шести місяців від дня видачі вантажу (п.14 Правил складання актів).
З наведених положень вбачається, що комерційний акт вручається одержувачу у триденний термін на його вимогу, яка може пред'являтись протягом шести місяців від дня видачі вантажу, при цьому законодавчо визначеного обов'язку видати чи направити комерційний акт саме відправнику ані зазначені правила ані норми чинного законодавства не містять, у зв'язку з чим посилання відповідача є безпідставними.
Посилання відповідача на те, що переважування вантажу на станції Пологи Придніпровської залізниці здійснювалось на 150т вагах без урахування похибок та вивантаження вугілля з вагонів, а різниця в масі вантажу виведена в результаті простих арифметичних дій; у той час, як відповідачем зважування спірного вантажу здійснювалось на 200 т вагонних вагах, які є справними та пройшли державну повірку, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до ст.13 Статуту залізниць України для зважування вантажів, багажу і вантажобагажу (товаробагажу) використовуються вагонні, вантажні, елеваторні та інші ваги.
Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.
Отже вказана умова щодо видачі вантажів не містить імперативного припису щодо перевірки маси вантажу саме таким способом, яким остання визначалась на станції відправлення.
Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.
Згідно з п.п.5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом №644 від 21.11.2000 Міністерства транспорту України,
09.09.2008 Президії Вищого господарського суду України “Про внесення змін та доповнень до розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
Зважування на вагонних вагах є одним із передбачених Правилами способів визначення маси вантажу. При цьому, саме зважування є найбільш точним способом визначення маси вантажу, що зазначено в п.3.18 №04-5/601 від 2нь до роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.
Можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Разом з тим, залізниця, користуючись правом, передбаченим статтею 24 Статуту, під час перевірки на станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.
Як вбачається з графи 26 накладної за спірним перевезенням вантажовідправник-відповідач визначав масу вантажу у вагоні способом зважування на вагах, тобто таким же самим способом, як і залізниця на станції призначення.
Крім того у пункті 4 Правил складання актів у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем. Згідно з пунктом 6 Правил складання актів у разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.
Позицію відповідача щодо неправомірності здійснення зважування без зважування тари (вагони) без вантажу, вага якої не завжди відповідає маркуванню на вагонах, суд не приймає, оскільки вказані вище норми та правила не встановлюють вимог щодо обов'язковості здійснення працівниками залізниці зважування тари вагона без вантажу при складанні комерційного акта.
Пунктом 12 Правил складання актів встановлено, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Комерційний акт попутної станції Пологи Придніпровської залізниці №463003/133 від 14.07.2021 зареєстровано на станції призначення Роти Донецької залізниці під №463003/133/74, відповідно до пункту 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці №147-Ц від 04.06.2003.
Враховуючи положення пункту 12 Правил складання актів, станцією призначення Роти Донецької залізниці в розділі «Є» комерційного акту №463003/133/74 зроблено відмітку «Вантаж виданий згідно комерційного акта».
Таким чином комерційний акт №463003/133/74 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.
Згідно із статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У накладній №49401094 зазначено, що провізна плата за вагон зі станції Південнодонбаська Донецької залізниці до станції Роти Донецької залізниці у вагоні №67642652 становить 9095,00грн. Отже, штраф (п'ятикратний розмір провізної плати) становить 45475,00 гривень, виходячи з (9095,00 х 5).
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає статтям 118, 122 Статуту залізниць України.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», про стягнення з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» штрафу у розмірі 45475,00грн. за неправильне зазначення маси відправлено вантажу.
Враховуючи наведене, аргументи відповідача проти позову, викладені у відзиві, не приймаються судом, оскільки не спростовують факту завантаження вагону №67642652 з перевищенням маси вантажу за накладною №49401094.
Також згідно з контекстним змістом статей 118 та 122 Статуту штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, тому суд не приймає до уваги даний аргумент відповідача.
Комерційний акт складений з додержанням вимог Правил складення актів та є такими, що засвідчують невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній.
За висновком суду заперечення відповідача є безпідставними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування.
Щодо заявленого відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання про зменшення судом суми штрафу до двох провізних плат, з посиланням на скрутне матеріальне становище, суд зазначає наступне.
Норми Статуту залізниць України є спеціальними у сфері залізничних перевезень, не суперечать положенням Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і підлягають першочерговому застосуванню.
Штраф за неправильно зазначені у накладній маси, кількості місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, і можливості його зменшення Статутом не передбачено.
В даному випадку санкція не є договірною, а виникає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.
Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №906/434/17, від 20.03.2018 у справі №925/1025/17 та від 05.02.2019 у справі №914/2339/17, від 29.04.2021 у справі №905/1450/20.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру штрафу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу оплата судових витрат покладається на відповідача.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 165, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця”, м.Дніпро до відповідача Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, м.Вугледар Донецької області про стягнення штрафу у розмірі 45475,00грн., задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1” (85670, Донецька обл., місто Вугледар, вулиця Магістральна, 4, код ЄДРПОУ 34032208) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, місто Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.108, код ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу у розмірі 45475,00грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 2270,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.
Рішення складено та підписано 01.02.2022.
Суддя М.О. Лейба