вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
25.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8365/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), м. Мукачево, Закарпатська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", м. Дніпро
про розірвання договору поставки № 90-21 від 20.04.2021 та стягнення штрафних санкцій у розмірі 176 266,00 грн.
Представники:
Від позивача: Барановська О.О., довіреність № 14/9774 від 14.10.2021, представник
Від відповідача: Мондріч А.Є., ордер серії АР № 1069137 від 09.11.2021, адвокат
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
27 прикордонний загін імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про розірвання договору поставки № 90-21 від 20.04.2021 та стягнення штрафних санкцій у розмірі 176 266,00 грн.
Ухвалою суду від 13.10.2021 позовну заяву залишено без руху.
27.10.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 29.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15.11.2021.
02.11.2021 від позивача надійшла заява про участь в засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів через систему EasyCon.
Ухвалою суду від 03.11.2021 задоволено заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про участь у судовому засіданні 15.11.2021 в режимі режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу easycon.com.ua.
15.11.2021 в підготовчому засіданні засіданні оголошувалась перерва до 08.12.2021.
22.11.2021 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд визначити наслідки розірвання договору шляхом стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 171 331,65 грн. та суми неустойки у розмірі 4 934,35 грн.
08.12.2021 позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позовних вимог заперечив.
Ухвалою суду від 08.12.2022 закрито підготовче провадження, вирішено перейти до розгляду справи по суті. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 25.01.2022
25.01.2022 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позову заперечив.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
25.01.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Між 27 прикордонним загоном імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" укладено договір № 90-21 від 20.04.2021 (далі - договір).
21.04.2021 позивач надав відповідачу лист-заявку №701/3811 на поставку сухофруктів в кількості 750,00 кг до 28.04.2021, однак відповідач поставку продукції не здійснив.
05.05.2021 було подано повторний лист-заявку, у відповідності до якого 13.05.2021, з пропущенням п'ятиденного терміну, продукцію було доставлено на адресу позивача.
За результатами дослідження було встановлено, що продукція не відповідає затвердженому ДСТУ за органолептичними показниками, уповноваженими особами військової частини НОМЕР_1 було складено акт повернення №б/н від 13.05.2021 відповідно до пункту 7.5 цього Договору.
18.05.2021 позивачем було подано лист-заявку на поставку продукції на адресу відповідача. позивач зазначає, що відповідач відмовився від виконання зобов'язань, передбачених договором, без надання гарантійного листа про прийняття товару незалежно від якості товару.
23.06.2021 позивачем було подано повторний лист-заявку на поставку продукції, проте відповідачем було надано відповідь про неможливість здійснення поставки у визначені Договором строки у зв'язку з відсутністю транспортного засобу для доставки у період свят з 26.06.2021 по 28.06.2021.
Позивач зазначає, що продукцію було поставлено неналежної якості, що підтверджується актом повернення №12 від 22.07.2021, через 65 днів після отримання листа-заявки, що свідчить про неналежне виконання зобов'язань з боку відповідача.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- пеню за загальний період прострочення з 29.04.2021 по 29.09.2021 на суму 4 934,35 грн.;
-штраф 7% у розмірі 171 331,65 грн.
Позивач також просив розірвати договір поставки 90-21 від 20.04.2021, однак, у зв'язку із направленням відповідачу листа № 701/10293 від 09.11.2021 про розірвання договору, відмовився від позовних вимог в цій частині.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що 13.05.2021 ним було поставлено товар «суміш сухофруктів» у кількості 760, 00 кг суми без ПДВ 18962, 00 грн. на підставі видаткової накладної № РН-626 від 11.05.2021, товарно-транспортної накладної № ТТН626 від 11.05.2021 після отримання відповідачем засобами електронного зв'язку заявки від позивача від 05.05.2021 № 701/4234.
Відповідач зазначає, що товар був поставлений на підставі якісного посвідчення № 20 від 20.04.2021, який засвідчує безпечність та якість товару.
В порушенні вимог п. 5.7. Договору, позивач відмовився приймати товар відповідача, склавши без участі представника відповідача акт повернення від 13.05.2021, в якому вказав що товар є неякісним, а саме, що за результатами органолептичного дослідження продукція не відповідає затвердженому ДСТУ за органолептичними показними (сторонні домішки -камінчики, нитки, пошкодження плодів пліснявою, засушені гнилі плоди), та було долучено фото.
Відповідач зазначає, що позивач безпідставно повернув відповідачу якісний товар, відповідно до нормативних документів, а саме якісному посвідченню від 20.04.2021.
Відповідач зазначає, що ним не було порушено вимоги п. 7.4. Договору, а саме було поставлено товар в строк до 30 днів, а відтак на відповідача не розповсюджується штраф у розмірі 7 %.
05.05.2021 було отримано лист-заявку № 701/4234 позивача, 13.05.2021 поставлено товар відповідачем, доказами підтвердження поставки товару є: видаткова накладна № РН-626 від 11.05.2021, товарно-транспортна накладна № ТТН626 від 11.05.2021, акт повернення продукції від 13.05.2021, в якому зазначено, що поставка відбулась.
Відповідач зауважує, що 18.05.2021 засобами електронного зв'язку, а не засобами письмового зв'язку, як вимагає п. 5.8. Договору, з боку позивача була направлена електронна заявка щодо поставки товару відповідачем. Відповідач надав вимогу позивачу з приводу надання гарантійного листа щодо дотримання процедури прийому товару та направлення на дослідження якості товару, адже відповідач несе значні витрати по транспортуванню. Позивач не надав такого листа.
23.06.2021 було отримано лист-заявку № 701/5829 позивача, поставка товару відповідачем здійснена 21.07.2021, доказами підтвердження поставки товару є: видаткова накладна № РН-1222 від 21.07.2021, товарно-транспортна накладна № ТТН1222 від 21.07.2021, акт повернення 22.07.2021 № 12, що також засвідчує факт поставки товару на адресу позивача.
Отже, відповідач вважає, що ним не було порушено допустимий строк поставки, а тому штраф у розмірі 7 % вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, не може бути застосований до відповідача.
ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.
Позивач зазначає, що, відповідно до пункту 16 Інструкції П-7, під час виявлення невідповідності якості отриманої продукції договору або даним, вказаним у супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання товару та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених під час приймання дефектів.
Відповідно до пункту 7.5 Договору передбачено, що факт поставки неякісної продукції повинен підтверджуватись актом. Разом з тим такий товар не зараховується у виконання поставки і підлягає заміні в строк до 2 робочих днів з дня отримання документу щодо невідповідної якості товару (акту).
У ході приймання продукції було встановлено, що вона не відповідає затвердженому ДСТУ за зовнішніми показниками (присутня велика кількість гнилих та пліснявих плодів, сторонніх домішок, пір'я, що підтверджується фото, доданими до актів повернення продукції), тож уповноважені особи позивача не повинні бути фахівцями у галузі дослідження якості товару, щоб оглянути продукцію за зовнішніми якостями та скласти акти повернення товару неналежної якості.
Щодо твердження, що акт повернення продукції було складено без представника Постачальника, позивач зазначає, що відповідач був ознайомлений з порядком приймання товару у присутності представника Постачальника відповідно до умов Договору, проте забезпечив лише водія для перевезення товару.
Крім того, позивач наполягає, що Договором передбачено, що приймання товарів відбувається в присутності представника Постачальника без зазначення вимог до довіреності, що засвідчується підписом водія у якості представника Постачальника у акті, повернення продукції. Разом з тим, відповідачем неодноразово ігнорувались заявки, тобто відмовлялись від виконання передбачених Договором зобов'язань.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, до предмету доказування у даній справі у справі є наявність або відсутність порушення відповідачем умов договору поставки № 90-21 від 20.04.2021, в частині своєчасності поставки товару; наявність або відсутність підстав для нарахування та стягнення пені та штрафу 7%.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Між 27 прикордонним загоном імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_1 ) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (постачальник) укладено договір № 90-21 від 20.04.2021 (далі - договір).
Згідно п.1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити у 2021 замовнику у власність товар, зазначений в п.1.2. договору, замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити на умовах цього договору.
Товар: код за ДК6021:2015, оброблені фрукти та овочі (сухофрукти ДСТУ 8417:2015;8494:2015), в кількості 1 500,00 кг на суму 44 910,00 грн. (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору, яким визначено, що «Постачальник повинен передати (поставити) Замовнику товар, якість якого повинна відповідати затвердженому ДСТУ, технічним вимогам Замовника та підтверджуватись відповідними документами (декларація виробника, висновок державної лабораторії ветеринарної медицини Держпродспоживслужби та/або інші необхідні за діючим законодавством документи) на кожну партію товару, які надаються під час поставки.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна сума Договору складає 44 910,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 7 485,00 грн.
До кожної партії товару, що постачається, Постачальник обов'язково надає Замовнику накладні (у двох примірниках) та рахунки - фактури, завірені печаткою та підписом особи Постачальника, уповноваженої на підписання господарських та фінансових документів (п. 4.4. договору).
Згідно п.5.1. договору строк (термін) поставки (передачі) товару: до 25.12.2021.
Приймання товарів за кількістю та якістю буде здійснено замовником в присутності представника постачальника відразу після прибуття продукції до місця поставки (п. 5.3. договору).
Прийняття товарів за кількістю та якістю оформлюється згідно накладної (п. 5.4. договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п.6.3. договору).
Пунктом 7.2. договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів законодавства України та цим Договором.
Згідно п. 10.1. договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021.
21.04.2021 позивач надав відповідачу лист-заявку №701/3811 на поставку сухофруктів в кількості 750,00 кг до 28.04.2021.
Відповідач проти отримання ним цієї заявки заперечив.
Позивач пояснив, що лист-заявка від 21.04.2021 для прискорення її виконання направлялася відповідачу електронною поштою.
05.05.2021 було подано повторний лист-заявку, у відповідності до якої 13.05.2021 з пропущенням п'ятиденного терміну продукцію було доставлено на адресу позивача.
За результатами дослідження було встановлено, що продукція не відповідає затвердженому ДСТУ за органолептичними показниками, уповноваженими особами військової частини НОМЕР_1 було складено акт повернення №б/н від 13.05.2021 відповідно до пункту 7.5 цього Договору.
В свою чергу, відповідач зазначив про отримання ним заявки від позивача, датованої 05.05.2021 № 701/4234, що підтверджується листом відповідача від 20.05.2021 № 2005НК/21 (а.с.21), та не заперечується позивачем.
Відповідач зазначає, що товар був поставлений на підставі якісного посвідчення № 20 від 20.04.2021, який засвідчує безпечність та якість товару.
18.05.2021 позивачем було подано лист-заявку на поставку продукції на адресу відповідача, проте останній відмовився від виконання зобов'язань, передбачених договором без надання гарантійного листа про прийняття товару незалежно від якості товару.
23.06.2021 позивачем було подано повторний лист-заявку на поставку продукції, проте відповідачем було надано відповідь про неможливість здійснення поставки у визначені Договором строки у зв'язку з відсутністю транспортного засобу для доставки у період свят з 26.06.2021 по 28.06.2021.
Позивач зазначає, що продукцію було поставлено неналежної якості, що підтверджується актом повернення №12 від 22.07.2021, через 65 днів після отримання листа-заявки, що свідчить про неналежне виконання зобов'язань з боку відповідача.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу:
- пеню за загальний період прострочення з 29.04.2021 по 29.09.2021 на суму 4 934,35 грн.;
-штраф 7% у розмірі 171 331,65 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на таке.
Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В силу приписів ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін.
Необхідно зазначити, що свобода договору передбачає не лише право сторін вільно виявляти волю на вступ у договірні відносини, але включає також можливість визначати зміст договору, у тому числі і визначати способи забезпечення договірних зобов'язань та гарантії прав сторін. Така свобода обмежується рамками чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін повинні відповідати вимогам розумності, добросовісності та справедливості.
ГК України передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб'єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом.
З наведеного можна зробити висновок про те, що сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується неустойка тощо.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов'язань є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 цієї норми, сплата неустойки.
За умовами п. 5.8 Договору постачальник зобов'язаний доставити та відвантажити товар на адресу замовника згідно листа-заявки протягом 5 днів з дня отримання письмової заявки замовника.
Відповідно до п.7.4 договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у підпункті 5.1. договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 75 ГПКУ).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПКУ).
Приписами ст. 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В даному випадку позивач зазначає про невиконання відповідачем своїх обов'язків зі своєчасної поставки товару по договору на підставі листа-заявки № 701/3811 від 21.04.2021 та нараховує штрафні санкції по цій заявці з 29.04.2021.
Відповідач проти отримання ним цієї заявки заперечив.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що лист-заявка від 21.04.2021 для прискорення її виконання направлялася відповідачу електронною поштою, однак жодного доказу в підтвердження цього не надав.
В свою чергу, відповідач зазначив про отримання ним заявки від позивача, датованої 05.05.2021 № 701/4234, що підтверджується листом відповідача від 20.05.2021 № 2005НК/21 (а.с.21), та не заперечується позивачем.
Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами направлення відповідачу листа-заявки № 701/3811 від 21.04.2021 відповідно до умов договору та порушення відповідачем строків поставки за цією заявкою.
Судом також не приймаються посилання позивача на поставку йому відповідачем неякісного товару на підставі наступного.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом (ч. 4 ст. 678 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Приписами ч. 1 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України передбачено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів (ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України).
Отже, необхідною умовою для задоволення позовних вимог про стягнення штрафу за поставку неясного товару є не тільки пред'явлення такого позову протягом 6 -місячного строку з дня встановлення покупцем недоліків поставлених товарів, а й виявлення цих недоліків у встановленому порядку.
У своєму договорі сторони визначили, що при прийманні товару за кількістю та якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 та іншими нормативними документами (п.5.7 Договору).
Відповідно до п.14 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється у точній відповідності із стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідних документам, що засвідчують якість і комплектність тієї, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення о якості, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.
При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам(еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції П-7), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості і змішуванню з іншою однорідною продукцією (п.16 Інструкції П-7).
Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах чи договорі.
За результатами приймання продукції за якістю і комплектності за участю представників, вказаних в пп. 19 і 20 Інструкції П-7, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції.
Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.
Позивач, як на одну з підстав своїх вимог посилається на складений ним Акт повернення продукції від 13.05.2021 (а.с.17).
Однак, суд вважає, що даний Акт не може бути належним доказом у справі, оскільки він складений в односторонньому порядку та з порушенням вимог Інструкції П-7.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами своїх позовних вимог, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову 27 прикордонного загону імені героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 176 266,00 грн. - відмовити.
Судовий збір за позовом у розмірі 4914,00 грн. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено - 02.02.2022.
Суддя Н.Г. Назаренко