вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.01.2022м. ДніпроСправа № 904/8574/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання Риженко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Шаталової Наталії Василівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та повернення сплаченої орендної плати у розмірі 452 340,00 грн.
Представники:
Від Позивача: Сірий Є.Г., посвідчення № КВ5672 від 16.12.2015, адвокат
Від Відповідача: Олюха В.Г., посвідчення № 1387 від 08.06.2018, адвокат
РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕСВІТ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шаталової Наталії Василівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та повернення сплаченої орендної плати у розмірі 452 340,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шаталової Наталії Василівни, в якому просить:
- розірвати договір оренди приміщення загальною площею 342,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 1, приміщення 81 № 02-О від 31.08.2015;
- стягнути з відповідача на його користь 452 340,00 грн. орендної плати за користування приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди приміщення № 02-О від 31.08.2015.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання, яке відбудеться 16.11.2021.
04.11.2021 позивач надав до суду заяву про відвід судді, в якому просив відвести від розгляду справи № 904/8574/21 суддю Назаренко Н.Г.
Ухвалою від 05.11.2021 зупинено провадження у справі №904/8574/21 до вирішення питання про відвід судді Назаренко Н.Г. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу. Справу № 904/8574/21 передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2021 № 1655 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи для розгляду заяви про відвід судді Назаренко Н.Г.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 05.11.2021 справу № 904/8574/21 передано судді Кеся Н.Б. для вирішення питання про відвід.
Ухвалою від 08.11.2021 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" про відвід судді Назаренко Н.Г. у справі № 904/8574/21 відмовлено.
У зв'язку з відмовою в задоволенні заяви про відвід, 10.11.2021 справу № 904/8574/21 повернуто судді Назаренко Н.Г для розгляду.
Ухвалою суду від 10.11.2021 поновлено провадження у справі № 904/8574/21. Підготовче засідання призначено на 16.11.2021. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.
16.11.2021 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Ухвалою суду від 16.11.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 25.12.2021. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 14.12.2021.
14.12.2021 позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позовних вимог заперечив.
Ухвалою суду від 14.12.2021 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду по суті в засіданні на 24.01.2022.
24.01.2022 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач проти позовних вимог заперечив.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
24.01.2022 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
31.08.2015 Фізична особа-підприємець Шаталова Наталія Василівна (Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕЛЕСВІТ” (Орендар) уклали Договір оренди приміщення № 02-О, за яким ФОП Шаталова Н.В. за плату передала в тимчасове користування ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” приміщення, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 1, приміщення 81. Приміщення надавалось в оренду з метою розміщення персоналу ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” (Орендар).
Додатковою угодою № 5 від 23.05.2017 строк дії Договору оренди приміщення № 02-О було продовжено на строк до 31.08.2018 включно. Додатковою угодою № 6, яка була підписана сторонами, термін дії Договору оренди приміщення № 02-О було продовжено та визначено його дію до 30.09.2018 включно.
Згідно з п. 4.3.3. Договору оренди приміщення № 02-О орендар, зокрема зобов'язаний за збігом строку дії даного Договору за свій рахунок і своїми силами звільнити приміщення від власного майна.
Листом за вих. № 128 від 26.09.2018 (вх. № 4 від 26.09.2018) ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” повідомило ФОП Шаталову Н.В. про повне звільнення орендованого приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 1 приміщення 81 від майна та персоналу Орендаря, та запросило її як власника 29.09.2018 року о 10.00 год. за адресою розташування приміщення отримати ключі від приміщення та підписати акт прийому-передачі. По завершенню огляду приміщення, ФОП Шаталова Н.В. відмовилася від підписання акту-прийому передачі та прийому ключів про що представниками ТОВ “Телесвіт” було складено відповідний акт від 29.09.2018. Від цього часу Відповідач ФОП Шаталова Н.В. безпідставно ухиляється від прийняття приміщення від Позивача ТОВ “Телесвіт”.
Відповідно до ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України капітальний ремонт речі, переданої в найм проводиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 4.1.2. Договору оренди приміщення № 02-О від 31.08.2015 року встановлено, що капітальний ремонт здійснює орендодавець. ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” з метою з'ясування та фіксації дефектів, а також з метою зафіксувати виконання відповідачем умов п. 4.1.2. Договору оренди приміщення замовило експертне дослідження, за яким 22.09.2021 року було підготовлено Висновок експерта № 17/09 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи приміщення. Згідно вказаного експертного висновку пошкодження наявні в досліджуваних приміщеннях площею 342,5 кв.м., за адресою м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 1 приміщення 81 є ушкодженнями основних елементів будівлі не аварійного характеру та усуваються при капітальному ремонті.
Згідно до положень частина 2 ст. 776 ЦК України, капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт проводиться в строк встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Частиною 3 ст. 776 ЦК України передбачено й те, що якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право, зокрема вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
За таких обставин ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” вважає за необхідне розірвати Договір оренди приміщення № 02-О від 31.08.2015 року та стягнути з Відповідача грошові кошти сплачені відповідно до умов Договору оренди приміщення № 02-О від 31.08.2015 та положень Додаткової угоди № 6 від 31.08.2018 за період з 01.01.2018 по 30.09.2018 у розмірі 452 340,00 грн., так як в цей час ТОВ “Телесвіт” не могло користуватися орендованим приміщенням з огляду на непроведення відповідачем ФОП Шаталовою Н.В. капітального ремонту приміщення.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами Позивача, у задоволенні позовних вимог просить відмовити, з огляду на наступне:
Частиною 2 ст.785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідачем Шаталовою Н.В. було подано відповідний позов до ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” з вимогою сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення повернення його з оренди. Вказана неустойка була нарахована за період з 01.10.2018 року по 31.12.2018 року у сумі 301 560, 00грн. 23.03.2021 Господарським судом Дніпропетровської області було винесено рішення по справі № 904/7087/20, яким позовні вимоги ФОП Шаталової Н.В. були задоволені в повному обсязі.
ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” подало апеляційну скаргу на вказане рішення за результатом розгляду якої Центральним апеляційним господарським судом 05.07.2021 було винесено постанову по справі № 904/7087/20, якою рішення Господарського суду Дніпропетровської області було залишено без змін.
Після винесення рішення судом апеляційної інстанції Позивач здійснив фактичне визнання позовних вимог у справі №904/7087/20, шляхом направлення Відповідачу листа від 16.07.2021, яким пропонував добровільно виконати рішення суду.
Позивачем було подано касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2021 по вказаній справі, було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
При цьому, судом касаційної інстанції у вищевказаній ухвалі було вказано, що “відповідачем ремонтних робіт проведено не було, докази здійснення відповідачем поточного ремонту приміщення для приведення його в належний стан в матеріалах справи відсутні, пропозиція відшкодувати вартість ремонтних робіт відповідачем розглянута не була. Таким чином, суди дійшли висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 785 ЦК України.
Як рішеннями суду апеляційної та касаційної інстанції у справі №904/5649/18, так і рішеннями першої та апеляційної інстанції по справі №904/7087/20, а також ухвалою суду касаційної інстанції по справі №904/7087/20, була встановлена правомірність позиції ФОП Шаталової Н.В., відносно відмови прийняти з оренди Приміщення в неналежному стані та правомірність позиції відносно наявності обов'язку ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” повернути Приміщення з оренди в належному стані. Також судами була встановлена правомірність застосування ч.2 ст.785 ЦК України в спірних правовідносинах.
Відповідач також вказує, що Позивачем обраний неналежний спосіб захисту, оскільки, відповідно до ч.7 ст.180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Згідно з ч.2 ст.291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди Приміщення діяв до 30.09.2018, а після спливу цього строку дія вказаного договору припинилася. Відповідач зазначає, що застосування ч.3 ст.776 ЦК України до спірних правовідносин неможливе, оскільки Договір оренди вже три роки як припинив свою дію.
Також застосування ч.3 ст.776 ЦК України не можливе, оскільки після закінчення строку дії Договору оренди і по цей час сторони перебувають не у договірних зобов'язальних відносинах, а в охоронних, пов'язаних із порушенням ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” зобов'язань з повернення Приміщення з оренди у встановлені строки, у належному стані.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що висновок експерта є неналежним доказом, з огляду на таке:
- У висновку експерта зазначається, що експертиза проводилася 10.09.2021, тобто практично через три роки після того, як строк дії Договору оренди закінчився, а ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” почало утримувати Приміщення та незаконно Відповідачу його не повернуло. Отже експерт оцінював стан Приміщення станом на 10.09.2021, що не дає можливості робити висновок про те, в якому стані перебувало Приміщення до цієї дати.
- Крім того, всупереч Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, ніхто Відповідача на проведення експертизи не викликав і про неї остання дізналася в момент отримання позову по даній справі.
- У справі за позовом ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” №904/5649/18, на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 було проведено повноцінну, об'єктивну експертизу, за участі всіх сторін. За результатом проведення цієї експертизи було складено висновок експерта з питань будівельно-технічної експертизи №34-19 від 05.12.2019 року відповідно до якого станом на 05.11.2019 року “величина зносу на момент оцінки визначена у розмірі 29% стан задовільний. Згідно до табл.1.2. висновку судової будівельно-технічної експертизи №34-19 від 05.12.2019 року технічний стан задовільний має інтервал фізичного зносу від 21% до 40%. Таким чином, фізичний стан у розмірі 29% знаходиться ближче до стану добрий, ніж до стану незадовільний.”
Експертом було зроблено висновок, що приміщення перебуває в стані наближеному до непридатного до нормальної експлуатації, однак при цьому про необхідність здійснення капітального ремонту нічого не вказано.
ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Позивач у відповіді на відзив Відповідача ФОП Шаталової Н.В. додатково вказує, що договір оренди приміщення № 02-О від 31.08.2015 року продовжує діяти мотивуючи це тим, що Відповідачем ФОП Шаталовою Н.В. після 30.09.2018 виставлялися рахунки на оплату, які Позивачем не сплачувалися.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧА НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив Позивача вказує, що надсилання рахунків та актів не може бути підтвердженням продовження дії договору оренди, з огляду на те, що: 1) позивачем рахунки жодного разу не оплачувалися; 2) акти здачі-прийняття наданих послуг жодного разу ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” не підписувалися; 3) Відповідачем заявлялися неодноразові вимоги про повернення приміщення у належному стані після закінчення строку дії договору; 4) позивачем в рамках справи №904/5649/18 заявлялися вимоги прийняти приміщення з оренди. Тобто жодних дій, в тому числі і конклюдентних, спрямованих на продовження договірних орендних правовідносин після 30.09.2018 сторонами не здійснювалося.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є встановлення обставин укладання договору, строк дії договору, наявність підстав для розірвання договору, а також підстав для повернення сплаченої орендної плати.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
31.08.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (відповідач - орендар) та Фізичною особою-підприємцем Шаталовою Наталією Василівною (позивач - орендодавець) укладено Договір оренди приміщення №02-О, за яким за яким Орендодавець за плату передала в тимчасове користування Орендареві приміщення загальною площею 342,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд.1, приміщення 81. Відновна вартість приміщення, що передане в оренду складає 3751000,00 грн. з урахуванням індексації відповідно до законодавства України.
Приміщення надане для розміщення персоналу (пункт 1.4. договору).
За домовленістю сторін у пункті 1.5. договору, даний договір є договором оперативного лізингу без подальшої зміни статусу такої операції протягом терміну дії цього договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що прийом-передача приміщення відбувається протягом трьох календарних днів з моменту набрання чинності цього договору шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.
Згідно з пунктами 2.1.,2.2. договір набирає чинності 01.10.2015 та діє до 30.09.2016 року включно. Даний договір може бути продовжений на наступний термін за згодою сторін, про що сторони укладають Додаткову угоду.
01.10.2015 за актом прийому-передачі до договору орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд.1, приміщення 81.
На момент передачі стан приміщення був оцінений сторонами як "добрий".
В акті зазначено, що приміщення придатне для використання орендарем з метою, передбаченою умовами договору. Претензій щодо стану приміщення у орендаря немає.
Акт підписаний сторонами та зі сторони орендаря скріплений печаткою.
Додатковою угодою №5 від 23.05.2017 договір був продовжений до 31.08.2018 включно.
21.06.2018 орендар листом №088 від 21.06.2018 повідомив орендодавця відповідно до п. 4.3.4. договору про намір звільнити орендоване приміщення та достроково розірвати договір оренди з 25.08.2018.
Листом від 09.07.2018 №1 орендодавець повідомив орендаря про продовження строку дії договору Додатковою угодою №5 від 23.05.2017 до 31.08.2018.
Орендар листом від 09.07.2018 № 094 повторно інформував орендодавця про намір розірвати договір оренди приміщення №02-О від 31.08.2015 та наголосив на тому, що попереднім листом №088 від 21.06.2018 ТОВ "Телесвіт" повідомляло про намір звільнити орендоване приміщення та розірвати договір оренди достроково, а саме з 25.08.2018. У зв'язку з чим, орендар звернувся до орендодавця з проханням направити свого представника 25.08.2018 для підписання акту приймання-передачі приміщення та угоди про розірвання договору.
Листом від 07.09.2018 №121 орендар повідомив орендодавця про намір продовжити дію договору на період проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні, з метою приведення його до стану відповідно до пункту 3.7. договору та подальшого підписання акту прийому-передачі приміщення. До листа було додану Додаткову угоду №6 від 31.08.2018.
Додатковою угодою №6 від 31.08.2018 до договору сторонами продовжено дію договору оренди до 30.09.2018.
26.09.2018 листом №128 орендар повідомив орендодавця про повне звільнення орендованого приміщення від майна та персоналу і запросило власника 29.09.2018 за адресою розташування приміщення, отримати ключі від приміщення та підписати акт прийому-передачі. Про отримання орендодавцем листа свідчить його відмітка вхідної кореспонденції №4 від 26.09.2018.
Представниками ТОВ "Телесвіт" 29.09.2018 був складений акт про те, що за їх присутності було здійснено огляд приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул.Лермонтова,1/81 з власником приміщення Шаталовою Н.В. для подальшого підписання акту прийому-передачі приміщення та передачі ключів. По завершенню огляду власник відмовився від підписання акту та прийому ключів.
29.09.2018, що підтверджується поштовим фіскальним чеком і описом вкладення у цінний лист орендарем відправлено на адресу орендодавця 2 екземпляри акту приймання-передачі приміщення і 2 комплекти ключів від приміщення.
30.09.2018 фізичною особою-підприємцем Шаталовою Н.В. і представником за довіреністю Шаталовим М.М. був складений акт про те, що в останній день строку договору оренди представники ТОВ "Телесвіт" не з'явилися для передачі орендованого приміщення з оренди, приміщення було закрите.
Фізична особа-підприємець Шаталова Н.В. листом від 10.10.2018 за №2 (підписаним за довіреністю представником Шаталовим М.М.) повідомила ТОВ "Телесвіт" про відмову від підписання акту прийому-передачі у зв'язку з відсутністю проведення ремонтних робіт та незадовільним станом приміщення. Враховуючи вказані обставини, орендодавець просила здійснити дії по приведенню орендованого приміщення у стан, в якому його було отримано Товариством, або здійснити грошове відшкодування вартості необхідних ремонтних робіт, повідомивши письмово про дату та час повторної зустрічі для підписання акту прийому-передачі приміщення. До листа окрім інших документів було додано копію кошторису на проведення ремонтних робіт.
У відповідь в листі №148 від 18.10.2018 позивач зазначив про те, що 29.09.2018 у зв'язку із відмовою прийняти звільнене приміщення за адресою місто Кривий Ріг, вулиця Лєрмонтова, будинок 1, приміщення 81 та підписати відповідні акти прийому-передачі, Товариство змушено було надіслати на адресу орендодавця цінним листом 2 екземпляри акту приймання-передачі зазначеного приміщення (підписані з боку ТОВ "Телесвіт"), а також 2 комплекти ключів від нього.
Орендар повторно просив орендодавця підписати акти приймання-передачі приміщення та зазначив, що причина відмови від підписання документів не є обґрунтованою, оскільки приміщення, яке орендувалося відповідно до договору №02-О від 31.08.2015, знаходиться у тому ж стані, в якому ТОВ "Телесвіт" його отримало.
ТОВ "Телесвіт" запропонувало власнику письмово, в деталях викласти, що саме в зазначеному приміщенні потрібно привести до попереднього стану та у випадку обґрунтованості твердження щодо незадовільного стану приміщення запевнило про вирішення питання щодо фінансування заходів для приведення приміщення у належний стан.
Орендар листом від 12.11.2018 №159 повторно звернулося до орендодавця з проханням підписати акти приймання-передачі приміщення та один екземпляр повернути орендарю. ТОВ "Телесвіт" звернуло увагу на те, що строк дії договору є закінченим, а приміщення звільнено від майна та персоналу відповідача.
Розглянувши лист орендаря від 18.10.2018 №148, орендодавець направила орендарю лист від 14.11.2018 №4, в якому повідомила, що станом на 09.11.2018 не отримала комплекти ключів від орендованого ТОВ "Телесвіт" приміщення за договором оренди приміщення №02-О від 31.08.2015. Орендодавець зазначила, що акт прийому-передачі не було підписано через невиконання Товариством п. 3.7. договору - не приведення приміщення у такий же стан, в якому його було отримано з урахуванням його нормального зносу та запропонувала повторно зустрітися представникам для обговорення можливості підписання акту передачі-приймання приміщення та досягнення згоди у вирішенні, виниклих спірних питань.
Орендар листом №167 від 20.11.2018 у відповідь звернув увагу орендодавця на те, що строк дії договору оренди приміщення №02-О від 31.08.2015 є таким, що сплинув. Останнім днем дії договору була дата 30.09.2018 (згідно підписаної сторонами Додаткової угоди №6 від 31.08.2018). ТОВ "Телесвіт" вказало фізичній особі-підприємцю про те, що нею на пропозицію підприємства не було зазначено що саме потрібно привести в приміщенні до попереднього стану. Крім цього, вказано, що орендодавця проінформовано у попередніх листах про надіслання їй ключів та підписаних з боку підприємства актів приймання-передачі.
У зв'язку з тим, що орендодавець не виявила бажання отримати поштове відправлення з підписаними орендарем актами прийому-передачі приміщення та з двома комплектами ключів від нього у відділі поштового зв'язку, орендар даним листом повторно направив орендодавцю для підписання акти прийому-передачі приміщення та ключі.
ТОВ "Телесвіт" у своєму листі також висловило свою згоду на зустріч з фізичною особою-підприємцем з метою отримання одного екземпляра підписаного акту приймання-передачі приміщення та усунення між сторонами суперечностей.
Листом від 18.02.2019 за №023 орендар повідомив орендодавця про повне звільнення приміщення 29.09.2018 та складання представниками ТОВ "Телесвіт" акту, у зв'язку з відмовою фізичної особи-підприємця прийняти ключі від даного приміщення та підписати акти прийому-передачі приміщення. З огляду на чергову відмову Відповідача від отримання поштових пересилань з комплектами ключів від приміщення Позивач запропонував Відповідачу особисто отримати ключі від приміщення та вказав адресу можливої зустрічі, контактну особу та номер засобу зв'язку.
06.10.2020 орендодавцем був складений лист адресований орендарю, в якому зазначено про неналежність стану орендованого приміщення, що підтверджується постановою Касаційного господарського суду від 24.09.2020 у справі №904/5649/18. Орендодавцем зазначено також про очікування від орендаря конструктивних пропозицій щодо мирного вирішення ситуації, що склалася.
У відповідь листом від 21.10.2020 №231/ТС орендар вказав про помилкове тлумачення орендодавцем змісту постанови Верховного Суду про незадовільність стану приміщення та в черговий раз запропонував спільно підписати акти приймання-передачі із зазначенням дати передачі приміщення - 29.09.2018.
Направлення листа орендодавцю 23.10.2020 підтверджується копіями поштового фіскального чеку №01346380122950, поштової накладної №0209421466935 і описом вкладення у цінний лист.
За висновком судової будівельно-технічної експертизи від 05.12.2019 №34/19, що була призначена судом у справі №904/5649/18, технічний стан нежитлового приміщення №81 в буд. №1 по вул. Лермонтова в м. Кривий Ріг, визначений на дату обстеження (листопад 2019 року), на рівні категорії 2-3 - не зовсім задовільний. Існуючі пошкодження свідчать про зниження несучої здатності конструкції. Потрібен поточний ремонт. Величина фізичного зносу на рівні 29% - задовільний стан. Елементи будівлі в цілому придатні до експлуатації, але потребують ремонту, який найдоцільніший на цій стадії. Пошкодження в нежитловому приміщені виникли внаслідок дії природно-кліматичних, технологічних факторів та життєдіяльності людини.
Відповідно до таблиці 1.4. висновку (механічні пошкодження), в 16-ти із 22-х орендованих приміщеннях виявлено пошкодження стін від демонтажу обладнання, в трьох - частково відсутній плінтус, в 3-х відсутня розетка, пошкоджена вентиляційна решітка, дверний блок, в 5-ти пошкоджено електроустаткування, зруйновано пластиковий короб.
В таблиці 1.5. наведені пошкодження приміщень внаслідок механічного впливу (фізичний знос). В 19-ти приміщеннях часткове відшарування шару штукатурки, фарби, частково видимі плями від вологи та бруду; в 14-ти приміщеннях на поверхні стелі часткова деформація плит "Армстронг".
Таким чином, висновком експертизи підтверджено, що позивач у справі №904/5649/18 - ТОВ "Телесвіт" не виконував свої зобов'язання щодо запобігання псуванню та пошкодженню орендованого приміщення, не здійснював поточний ремонт орендованого майна. А при звільненні приміщення, при демонтажу устаткування, допустив пошкодження приміщень. Експертизою підтверджено також необхідність проведення поточного ремонту.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2020 у справі №904/5649/18 за позовом ТОВ "ТЕЛЕСВІТ" до ФОП Шаталової Наталії Василівни про зобов'язання прийняти з орендного користування приміщення за актом прийому-передачі.
позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі №904/5649/18 (залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2020 з викладенням її мотивувальної частини у редакції цієї постанови) рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/5649/18 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено. У вказаній постанові судом було встановлено, що відповідно до висновку експертизи орендоване приміщення знаходиться в стані наближеному до “непридатного до нормальної експлуатації”.
Також судом у цій справі висловлена правова позиція, що “стаття 785 ЦК України зобов'язує орендаря, у разі припинення договору оренди, негайно повернути орендоване майно у такому ж стані, в якому він його отримав, з урахуванням його нормального зносу.
Дана норма права зобов'язує орендаря повернути майно не у будь-якому стані, а саме в тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу. І зобов'язання орендодавця прийняти майно виникає лише у випадку повернення майна у стані передбаченому законом та обумовленому договором оренди.”
В подальшому, оскільки орендар не привів приміщення у належний стан і не передав його орендодавцю за актом приймання-передачі, Фізична особа-підприємець Шаталова Н.В. 29.12.2020 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Телесвіт" про стягнення неустойки за користування приміщенням за період з 01.10.2018 по 31.12.2018 на суму 301 560,00грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/7087/20 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Шаталової Наталії Василівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" про стягнення 301 560,00 грн. неустойки (договір оренди приміщення №02-О від 31.08.2015) задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" на користь Фізичної особи-підприємця Шаталової Наталії Василівни 301 560,00 грн. неустойки; 4523,40грн. судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду області від 05.07.2021 у справі №904/7087/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/7087/20 - залишено без змін. Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесвіт".
Після винесення рішення судом апеляційної інстанції ТОВ “Телесвіт” здійснив фактичне визнання позовних вимог у справі №904/7087/20, шляхом направлення ФОП Шаталовій Н.В. листа від 16.07.2021 року, яким пропонував добровільно виконати рішення суду.
Не зважаючи на вищевикладене, ТОВ “Телесвіт” було подано касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, однак ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2021 року по вказаній справі, було відмовлено у відкритті касаційного провадження.
При цьому, судом касаційної інстанції у вищевказаній ухвалі було вказано, що “відповідачем ремонтних робіт проведено не було, докази здійснення відповідачем поточного ремонту приміщення для приведення його в належний стан в матеріалах справи відсутні, пропозиція відшкодувати вартість ремонтних робіт відповідачем розглянута не була. Таким чином, суди дійшли висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 785 ЦК України.
Також Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в зазначеній ухвалі вказав, що “Посилання Скаржника на порушення його права на справедливий розгляд справи внаслідок ігнорування судами правозастосовчої практики Верховного Суду та доказів у справі не відповідають дійсності, оскільки суди попередніх інстанцій прийняли судові рішення на підставі встановлених обставин та дослідження доказів у цій справі, а також врахували практику Верховного Суду щодо питання застосування частини другої статті 785 ЦК України.”.
Таким чином, рішеннями судів у справі №904/5649/18 та так у справі №904/7087/20 встановлена правомірність застосування ч.2 ст.785 ЦК України в спірних правовідносинах та визнано факт закінчення строку дії спірного договору 30.09.2018.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За частиною першою статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Обов'язковість договору до виконання сторонами встановлено статтею 629 Цивільного кодексу України.
За своєю юридичною природою договір оренди приміщення №02-О від 31.08.2015 є договором найму (оренди).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 285, частиною 1 та частиною 4 статті 286 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Таким чином, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.21 у справі № 904/7087/20 позовом ФОП Шаталової Н.В. до ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2021 року у справі № 904/4831/21 за позовом ФОП Шаталової Н.В. до ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» встановлено факт дії спірного договору з 01.10.2015 до 30.09.2018 включно.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім вказаного, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Отже, оскільки рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2021 у справі №904/7087/20, від 06.09.2021 року у справі № 904/4831/21, постанова Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2020 у справі №904/5649/18 набрали законної сили в порядку, визначеному законодавством, є доведеним факт припинення 30.09.2018 дії договору оренди приміщення загальною площею 342,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 1, приміщення 81 № 02-О від 31.08.2015.
Зважаючи на викладене, в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди приміщення загальною площею 342,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, буд. 1, приміщення 81 № 02-О, від 31.08.2015 слід відмовити.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на необхідність проведення Відповідачем капітального ремонту з наступних підстав.
Згідно ч.3 ст.776 ЦК України якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Вказана стаття відповідає таким загальним способам захисту, як припинення цивільного правовідношення (ст.16 ЦК України) та припинення господарських правовідносин (ст.20 ГК України). Тобто позивач обрав спосіб захисту своїх начебто порушених прав - припинення Договору оренди шляхом його розірвання.
Відповідно до ч.7 ст.180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Згідно з ч.2 ст.291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди приміщення діяв до 30.09.2018 , а після спливу цього строку дія вказаного договору припинилася.
З огляду на викладене, застосування ч.3 ст.776 ЦК України до спірних правовідносин не можливе, оскільки Договір оренди вже три роки як припинив свою дію. Також застосування ч.3 ст.776 ЦК України не можливе, оскільки після закінчення строку дії Договору оренди і по цей час сторони перебувають не у договірних зобов'язальних відносинах, а в охоронних, пов'язаних із порушенням ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” зобов'язань з повернення приміщення з оренди у встановлені строки, у належному стані.
Згідно ч. 3 ст.776 ЦК України право на розірвання договору орендар має не просто внаслідок непроведеного капітального ремонту, а тільки при тому, що таке не проведення унеможливлює використання Приміщення за призначенням.
Стосовно наданого Позивачем висновку експерта № 17/09 слід зазначити, що експертиза проводилася 10.09.2021, тобто через три роки після того, як строк дії Договору оренди закінчився. Отже, експерт оцінював стан Приміщення станом на 10.09.2021, що не дає можливості робити висновок про те, в якому стані перебувало Приміщення до цієї дати, в тому числі в проміжок часу з 01.01.2018 по 30.09.2018.
Крім того, всупереч Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, Відповідача на проведення експертизи не викликали.
В той же час, в справі за позовом ТОВ “ТЕЛЕСВІТ” №904/5649/18, на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2019 було проведено судову експертизу. За результатом проведення цієї експертизи було складено висновок експерта з питань будівельно-технічної експертизи №34-19 від 05.12.201, відповідно до якого станом на 05.11.2019 “величина зносу на момент оцінки визначена у розмірі 29% стан задовільний. Згідно до табл.1.2. висновку судової будівельно-технічної експертизи №34-19 від 05.12.2019 року технічний стан задовільний має інтервал фізичного зносу від 21% до 40%. Таким чином, фізичний стан у розмірі 29% знаходиться ближче до стану добрий, ніж до стану незадовільний.”.
Експертом зроблено висновок, що Приміщення перебуває в стані наближеному до непридатного до нормальної експлуатації, однак при цьому про необхідність здійснення капітального ремонту нічого не вказано. Тобто станом на 2019 рік приміщення потребувало поточного, а не капітального ремонту.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача на 452 340,00 грн. орендної плати за користування приміщенням також не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Аналіз частини 1 статті 759 та частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Дана норма права зобов'язує орендаря повернути майно не у будь-якому стані, а саме в тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу. І зобов'язання орендодавця прийняти майно виникає лише у випадку повернення майна у стані, передбаченому законом та обумовленому договором оренди.
Судом встановлено, що строк дії договору оренди приміщення №02-О від 31.08.2015, укладеного сторонами цього спору сплив 30.09.2018, отже приміщення підлягало поверненню з дотриманням порядку встановленого чинним законодавством і умовами договору.
Позивачем зазначається період, за який він хоче стягнути з відповідача сплачену ним орендну плату, за який відповідач, на його думку, мала зробити капітальний ремонт, а саме з 01.01.2018 по 30.09.2018.
При цьому позивачем не додано до позовної заяви жодного доказу неможливості користування спірним приміщенням за його призначенням протягом строку дії договору, у зв'язку з відсутністю капітального ремонту.
Що стосується виставлених Відповідачем рахунків на оплату, то виставлення таких рахунків не підтверджує той факт, що строк дії договору оренди приміщення №02-О від 31.08.2015 продовжив свою дію після 30.09.2018 та діє до цього часу. Під час розгляду справ №904/5649/18, №904/7087/20, №904/4831/21 було встановлено, що строк дії договору оренди приміщення № 02-О від 31.08.2015 припинив свою дію 30.09.2018. Приміщення не було прийняте Відповідачем з тих підстав, що Позивачем не було проведено ремонтних робіт для приведення приміщення в належний стан. Нарахування неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України визнано судом правомірним.
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" до Фізичної особи-підприємця Шаталової Наталії Василівни про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та повернення сплаченої орендної плати у розмірі 452 340,00 грн. - відмовити.
Судовий збір у розмірі 9 055,11 грн. залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено - 02.02.2022.
Суддя Н.Г. Назаренко