вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"27" січня 2022 р. Cправа № 902/841/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шушковій А.П.,
За участю представників:
Позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом не з'явився;
відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом Кудіна С.А. довіреність №6 від 12.01.2021;
третьої особи не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за первісним позовом: Приватного підприємства "ПЕГАЗ" (вул. Соборна, 26, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100)
до: Жмеринської міської ради (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Браїлівська селищна рада (вул. Гагаріна , буд. 4, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька обл., 23130)
про стягнення 300000,00 грн.
за зустрічним позовом: Жмеринської міської ради (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)
до: Приватного підприємства "ПЕГАЗ" (вул. Соборна, 10, приміщення 26, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100)
про визнання договору недійсним
Приватне підприємство "ПЕГАЗ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Жмеринської міської ради про стягнення 300 000,00 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №10/02 від 10.02.2020 в частині оплати за виконані роботи.
Ухвалою від 20.08.2021 відкрито провадження у справі № 902/841/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.09.2021.
13.09.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує у повному обсязі.
Крім того, 13.09.2021 на адресу суду засобами поштового зв'язку надійшла зустрічна позовна заява Жмеринської міської ради до Приватного підприємства "ПЕГАЗ" про визнання договору виконання робіт №10/02 від 10.02.2020 нікчемним та відзив на первісну позовну заяву.
Ухвалою від 13.09.2021 суд постановив зустрічну позовну заяву №02-5/10-4731 від 09.09.2021 Жмеринської міської ради залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
На визначену судом дату (14.09.2021) у судове засідання з'явився представник позивача, який заявив про намір скористатись процесуальним правом на подання відповіді на відзив.
Ухвалою від 14.09.2021 суд постановив відкласти підготовче засідання на 05.10.2021.
27.09.2021 до суду від Жмеринської міської ради надійшло доповнення до зустрічної позовної заяви, яким усунуто недоліки зазначені в ухвалі від 13.09.2021.
Ухвалою від 29.09.2021 суд постановив зустрічну позовну заяву Жмеринської міської ради до Приватного підприємства "ПЕГАЗ" про визнання договору виконання робіт №10/02 від 10.02.2020 нікчемним об'єднати в одне провадження з первісним позовом Приватного підприємства "ПЕГАЗ" до Жмеринської міської ради про стягнення 300 000,00 грн. заборгованості для спільного розгляду та розгляд зустрічного позову призначити разом з первісним позовом у підготовчому засіданні на 05.10.2021.
На визначену судом дату (05.10.2021) у судове засідання з'явився представник позивача за первісним позовом, який заявив усне клопотання про відкладення судового засідання для надання позивачу за первісним позовом часу підготувати відзив на зустрічну позовну заяву.
Суд постановив задовольнити вищевказане клопотання.
Ухвалою від 05.10.2021 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 09.11.2021.
На визначену судом дату (09.11.2021) у судове засідання з'явились представники обох сторін. Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні подав клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, проти задоволення якого заперечив представник позивача за первісним позовом. Представник позивача за первісним позовом у свою чергу у судовому засіданні подав клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, відзив на зустрічну позовну заяву та клопотання про уточнення первісних позовних вимог.
Суд постановив прийняти та долучити усі вищевказані документи до матеріалів справи, а також відкласти розгляд клопотань представників позивача та відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної та судово-почеркознавчої експертиз до наступного судового засідання.
Ухвалою від 09.11.2021 відкладено підготовче засідання на 18.11.2021 о 12:00 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні первісного відповідача Браїлівську селищну раду.
17.11.2021 до суду від відповідача за первісним/ позивача за зустрічним позовом надійшла заява про уточнення позовних вимог.
18.11.2021 від позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.
На визначену судом дату в судове засідання 18.11.2021 з'явились усі учасники судового процесу.
Представник позивача за первісним позовом підтримав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та просить задовольнити його. У свою чергу представник відповідача за первісним позовом підтримав клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та просить задовольнити його з метою спростування, або підтвердження обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт з реконструкції мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області згідно Договору №10/02 від 10.02.2020 р. обсягам та вартості, які зазначені в актах приймання виконаних будівельних робіт за травень 2020 року.
Ухвалою від 18.11.2021 суд постановив клопотання Жмеринської міської ради, щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи відхилити, клопотання Приватного підприємства "ПЕГАЗ" щодо призначення судової почеркознавчої експертизи задовольнити, призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, призначити судове засідання для відібрання у директора Приватного підприємства "ПЕГАЗ" Буяльського Ігоря Георгійовича експериментальних зразків підпису на 23.11.2021 о 14:30, явку директора Приватного підприємства "ПЕГАЗ" Буяльського Ігоря Георгійовича визнати обов'язковою та витребувати у відповідача - Жмеринської міської ради оригінал Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року, встановити термін для виконання даної ухвали до 23.11.2021 р.
23.11.2021 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи щодо відсутності витребуваної судом додаткової угоди.
На визначену судом дату в судове засідання (23.11.2021) з'явились представники позивача та третьої особи. Представник третьої особи підтримав вищевказані пояснення.
Суд постановив поновити провадження у справі для відібрання у представника позивача експериментальних зразків підпису. У судовому засіданні Буяльський Ігор Георгійович проставив експериментальні зразки підпису у положенні стоячи та сидячи. Суд постановив долучити вищевказані експериментальні зразки до матеріалів справи.
Ухвалою від 23.11.2021 суд постановив відібрані експериментальні зразки підпису директора Приватного підприємства "ПЕГАЗ" Буяльського Ігоря Георгійовича долучити до матеріалів справи №902/841/21 та зупинити провадження у справі №902/841/21 на час проведення експертизи.
Супровідним листом №902/841/21/2268/21 від 08.12.2021 справу №902/841/21 було направлено на адресу експертної установи.
21.12.2021 на адресу суду надійшов супровідний лист Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8853/8854/21-21/1570 від 17.12.2021, разом з яким надано клопотання експерта про надання додаткових матеріалів та повернуто справу №902/841/21.
Крім того, станом на 23.12.2021 Жмеринською міською радою не було виконано вимоги ухвали суду від 18.11.2021 в частині надання витребуваних судом документів та не подано пояснень щодо підстав неможливості подання таких документів.
Ухвалою від 23.12.2021 суд постановив призначити судове засідання для розгляду клопотання експерта та вирішення питання про поновлення провадження у справі на 11.01.2022 на 16:00 та повторно витребувати у відповідача за первісним позовом - Жмеринської міської ради оригінал Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року, встановити термін для виконання даної ухвали до 11.01.2022.
11.01.2022 на адресу суду надійшло пояснення третьої особи щодо відсутності у Браїлівської селищної ради оригіналу Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року.
На визначену судом дату (11.01.2022) у судове засідання з'явились представники позивача за первісним позовом та третьої особи. Представник третьої особи повідомив суду про відсутність у відповідача за первісним позовом та третьої особи оригіналу Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року, а тому об'єктивною неможливістю його надати у зв'язку із тим, що даний документ з невідомих сторонам причин не було передано Браїлівською селищною радою Жмеринській міській раді.
Суд розглянувши клопотання експерта зазначив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, суд неодноразово витребовував у відповідача оригінал оспорюваного Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року, однак останній вимог ухвал суду не виконав, витребувані докази суду не надав.
Інші джерела, з яких можливо витребувати означений документ, відсутні.
Судом вжито всі передбачені ГПК України заходи для отримання необхідних доказів.
З урахуванням наведеного вище, в його сукупності, суд позбавлений можливості надати на вимогу експертів визначені останніми докази, а від так клопотання експерта слід залишити без задоволення.
Ухвалою від 11.01.2022 суд постановив провадження у справі № 902/841/21 поновити, відмовити у задоволенні клопотання експерта про надання матеріалів необхідних для проведення експертиз, встановити учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 24.01.2022, закрити підготовче провадження та призначити справу для судового розгляду по суті на 27.01.2022.
27.01.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом про відкладення судового засідання на іншу дату, в зв'язку з хворобою.
На визначену судом дату (27.01.2022) з'явився представник відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом та третя особа правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується наявними в справі доказами.
В судовому засіданні суд розглянувши клопотання представника позивача за первісним позовом про відкладення судового засідання, залишає його без розгляду у зв'язку із відсутністю у даному документі електронного цифрового підпису, що підтверджується довідкою №б/н від 27.01.2022 р., складеною відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області.
Представник відповідача за первісним позовом, в судовому засіданні щодо задоволення первісного позову заперечував з підстав викладених у відзиві та просив суд відмовити в його задоволенні, щодо зустрічного позову просив задовільнити позовні вимоги, з підстав у ньому викладених.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.01.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується первісний та зустрічний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
10.02.2020 між Браїлівською селищною радою (третя особа, в договорі - Замовник) та Приватним підприємством "ПЕГАЗ" (позивач за первісним позовом, в договорі - Виконавець) було укладено Договір №10/02 (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого, Замовник доручає, а Виконавець на підставі даного Договору приймає на себе зобов'язання виконати роботи по Реконструкції мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області.
Загальна вартість робіт за виконання робіт за даним Договором встановлюється в сумі 300000,00 грн без ПДВ. Вартість робіт може змінюватись, при зміні обсягів робіт (п. 2.1. та п 2.2. Договору).
Виконавець зобов'язується виконати підрядні роботи по даному Об'єкту впродовж 30 дні з моменту надання вихідних даних (п. 3.1. Договору).
Обмеження терміну оплати виділених бюджетних коштів на передбаченні цілі до одного місяця (п. 4.1. Договору).
Виконавець зобов'язується: Забезпечити виконання підрядних робіт в обсязі ї строки обумовлені даним Договором; 3абезпечити належну якість виконаних підрядних робіт у відповідності до діючих будівельних норм і правил. Замовник зобов'язується: Виконавець та Замовник за Даним Договором несуть відповідальність за невиконання, або несвоєчасне виконання зобов'язань у вигляді неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день невиконання, або несвоєчасного виконання зобов'язань за відповідний період (п. 5.1. та п. 5.2. Договору).
Претензії сторін можуть бути заявлені щодо невідповідності якості підрядних робіт умовами Договору. Претензії заявляються рекомендованим листом з поданням всіх необхідних документів, які підтверджують претензію (п. 6.1. та п. 6.2. Договору).
Договір є дійсним після підписання даного Договору уповноваженими представниками обох сторін. Зміни і доповнення до даного Договору мають юридичну силу тільки тоді, коли вони оформлені в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками двох Сторін. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного його виконання (п. 8.1. - 8.3. Договору).
Договір вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2020 року. Взаємовідносини сторін не визначені умовами цього Договору, визначаються чинним законодавством України (п. 9.1. та п. 9.2. Договору).
14.05.2020 Браїлівською селищною радою та Приватним підприємством "ПЕГАЗ" підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт за Договором №10/02 від 10.02.2020 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на суму 300000,00 грн (а.с. 16-20).
Позивач за первісним позовом обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання по Реконструкції мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області, претензій зі сторони Замовника щодо якості виконаних будівельних робіт не було, однак Замовник, у визначені договором строки та станом на дату подання позову за виконані будівельні роботи не розрахувався.
Разом з тим, позов подано до Жмеринської міської ради, оскільки на засіданні першої сесії Жмеринської міської ради 8 скликання 24 листопада 2020 року, було прийнято рішення №2 від 24.11.2020 "Про початок повноважень депутатів Жмеринської міської ради". Дане рішення ознаменувало початок повноважень новообраної Жмеринської міської ради, що в свою чергу призвело до припинення повноважень Браїлівської селищної ради. 09 грудня 2020 року Жмеринська міська рада прийняла рішення №57 "Про початок реорганізації Браїлівської селищної та Лисогірської, Дубівської, Куриловецької, Біликовецької, Кармалюківської, Людавської, Почапинецької сільських рад". Пунктом 1.1 рішення вирішено розпочати процедуру реорганізації, зокрема, Браїлівської селищної ради (23130, Вінницька обл., Жмеринський район, смт Браїлів, вул. Гагаріна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 04325609), шляхом приєднання до Жмеринської міської ради (23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Центральна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 03084233) за спеціальними правилами, визначеними Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій"; пунктом 2 - утворити комісії з реорганізації цих юридичних осіб. Датою виникнення правонаступництва Жмеринської міської ради щодо рад, які припиняються шляхом приєднання, слід вважати дату набуття повноважень новообраною радою 24.11.2020, з якої вона є повним правонаступником, в тому числі, і Браїлівської селищної ради.
З огляду на викладене, позивач за первісним позовом, звернувся до суду з вимогою про стягнення з Жмеринської міської ради 300 000,00 грн. заборгованості за виконані будівельні роботи, з рахунків розпорядника бюджетних коштів - Виконавчого комітету Жмеринської міської ради (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 09.11.2021).
Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву, у зустрічному позові та у доповненнях до зустрічної позовної заяви обґрунтовує свої заперечення та вимоги наступним.
Жмеринська міська рада Вінницької області є правонаступником прав та обов'язків реорганізованої Браїлівської селищної ради.
Жмеринською міською радою було прийнято основні засоби, та товарно-матеріальні цінності, які відображені в передавальних актах, у комунальну власність Жмеринської територіальної громади в особі Жмеринської міської ради Вінницької області та її виконавчих органів. Відповідно Додатків №1-№4 до рішення 3 сесії Жмеринської міської ради 8 скликання від 28 грудня 2020 р. № 101 - Передавальні акти: Дебіторська заборгованість Браїлівської селещної ради - відсутня грн.,у тому числі: -перед бюджетом - відсутні грн.; -з оплати праці - відсутні грн.; Кредиторська заборгованість Браїлівської селещної ради - відсутня грн., у тому числі:-перед бюджетом- відсутні грн.: -з оплати праці- відсутні грн.
Про заборгованість за Договором №10/02 від 10.02.2020 року відповідачу (як правонаступнику) стало відомо лише з ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.08.2021 року. Жодних дій зі сторони позивача щодо досудового врегулювання спору проведено не було. Жодних листів - претензій з приводу неоплаченої суми боргу на адресу Жмеринської міської ради не надходило.
Управління житлово-комунального господарства Жмеринської міської ради, як виконавчий орган міської ради здійснює контроль щодо проведення капітального та поточного ремонтів об'єктів комунальної власності повідомило, що про несплату, яка на сьогодні складає 300000,00 грн. за Договором №10/01 від 10.02.2020 року не відомо, жодна інформація з цього приводу зазначеного боргу від Брайлівської селищної ради доведена не була. І тому кошти на погашення заборгованості по даному Договору не передбачені у міському бюджеті.
Окрім того, перевіривши документацію на підставі якої виконувалися роботи по реконструкції мереж водопостачання вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт. Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області згідно Договору № 10/02 від 10.02.2020 року на суму 300000,00 грн. виявлено ряд порушень, а саме: - згідно статті 36 «Основні вимоги до договору про закупівлю» Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції від 08.02.2020 р., яка була чинною станом на момент укладення договору на виконання робіт по реконструкції мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт. Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області №10/02 від 10.02.2020р., укладеного між ПП «Пегаз» та Брайлівською селищною радою, було визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Також, відповідач за первісним позовом, звертає увагу суду на те, що станом на 25.08.2021 року Жмеринській міській раді стало відомо, що до Договору (№10/02 від 10.02.2020 року) було укладено Додаткову угоду від 22.10.2020 року, якою було зменшено суму Договору у 2020 році на 300000 грн. Проте, незрозуміло з яких причин селищна рада Браїлова, як Замовник робіт за Договором (№ 10/02 від 10.02.2020 року) не розрахувалася з Виконавцем робіт у травні 2020 року, коли були підписані Акти приймання виконаних будівельних робіт.
Адже, кошти були передбаченні і зареєстровані зобов'язання в Управлінні Державної казначейської служби України у Жмеринському районі та м. Жмеринці Вінницької області.
Окрім того, слід зазначити, що Додаткова угода до Договору (№10/02 від 10.02.202 року) була укладена 22.10.2020 року напередодні місцевих чергових виборів, які відбулися 25.10.2020 року, на них обрали депутатів сільських, селищних і міських рад та сільських, селищних і міських голів.
Селищний голова Браїлова, замість того, щоб розрахуватися із зобов'язанням за Договором (№10/02 від 10.02.202 року), при наявності коштів на оплату, перед самими виборами зменшує суму Договору, а саме повністю знімає суму 300000 грн. за виконані роботи. Не повідомляючи при тому Жмеринську раду Вінницької області, як правонаступника про наявність таких зобов'язань та суми вказаного боргу.
Також, звертає увагу на порушення процедури та умов укладання Договору, а саме: затвердженою проектно-кошторисною документацією «Реконструкція мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт. Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області» передбачено виконання будівельних робіт з реконструкції вищевказаних мереж водопостачання на суму 1057,958 тис. грн. При цьому, відповідно до завдання на проектування та затвердженої ПКД не передбачено виділення окремих черг будівництва.
12 лютого 2018 року між ПП «Пегаз» та Браїлівською селищною радою було укладено Договір №12/02/1 предметом договору також було виконання роботи по реконструкції мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт. Браїлів, Жмеринського району, Вінницької області, ціна договору складала 300000,00 грн., тобто предмет, сторони, ціна та умови договору №12/02/1 від 12.02.2018 р. є ідентичними з предметом, сторонами, ціною та умовами договору №10/02 від 10.02.2020 року, окрім строку виконання та строку дії договору.
Автор проекту та/або проектувальник мають першочергове право на здійснення коригування ПКД та внесення змін до неї.
Таким чином, уклавши договір №12/02/1 від 12.02.2018р. на реконструкцію мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області, та № 10/02 від 10.02.2020р. на реконструкцію мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт. Браїлів Жмеринського району Вінницької області без внесення змін до проектно-кошторисної документації в частині поділу об'єкту будівництва на черги, Замовник виконання робіт самовільно визначив об'єми робіт та виділив черги будівництва об'єкта які виконувались відповідно до вищевказаних договорів, чого не мав права робити, оскільки Браїлівська селищна рада не є виконавцем даного проекту (автором проекту та/або проектувальником) що має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує спроможність виконання робіт щодо об'єктів відповідного класу наслідків (відповідальності). Також, в переліку матеріалів наданих Скаржником відсутня відповідна згода автора проекту щодо внесення змін до проектно-кошторисної документації.
Враховуючи вищевикладене, Браїлівська селищна рада не мала права укладати договори №12/02/1 від 12.02.2018р. та №10/02 від 10.02.2020р. на реконструкцію мереж водопостачання без внесення змін до проектно-кошторисної документації та проведення експертизи.
Крім того, умовами договору №10/02 від 10.02.2020р., в момент вчинення правочину, не були визначені істотними умовами договору підряду відповідно до пункту 5 «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 р. N 668 (зі змінами), а саме: в договорі відсутні наступні істотні умови: страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, а тому, відповідно до частини 1 та частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України це в свою чергу є ознакою нікчемності правочину.
З огляду на викладене, відповідач за первісним позовом/ позивач за зустрічним позовом, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом є безпідставними і необґрунтованими, відтак такими, що не підлягають до задоволення, разом з тим, просить задовольнити зустрічну позовну заяву, а саме Договір №10/02 від 10.02.2020 визнати недійсним, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.11.2021.
У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом зазначив, що обґрунтовуючи свої позовні вимоги Жмеринська міська рада вказує на те, що Додатковою угодою від 22.10.2020 було зменшено вартість будівельних робіт за Договором №10/02 від 10.02.2020 на 300000,00 грн в 2020 році, та встановлено, що в 2021 році вартість зазначених робіт буде складати 300000,00 грн. Таким чином, оплачувати вартість виконаних будівельних робіт протягом 2020 року підрядник зобов'язання не має, а наше підприємство взяло на себе зобов'язання виконати протягом 2021 року будівельні роботи вартістю 300000,00 грн.
Відповідач за зустрічним позовом заперечує факт укладення підприємством Додаткової угоди від 22 жовтня 2020 року, оскільки вказаний документ не підписувався директором підприємства Буяльским І.Г. чи будь-якою іншою уповноваженою особою. Цей факт може бути встановлений лише внаслідок судової почеркознавчої експертизи, про що нами заявлено відповідне клопотання.
З огляду на це просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Як зазначалось вище, ухвалою суду від 18.11.2021 було призначено судову почеркознавчу експертизу.
21.12.2021 на адресу суду надійшов супровідний лист Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8853/8854/21-21/1570 від 17.12.2021, разом з матеріалами справи№902/841/21 та клопотанням експерта про надання додаткових матеріалів, зокрема оригіналу Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року.
У разі повернення експертною установою (експертом) матеріалів справи господарського суду з передбачених чинним законодавством підстав суд поновлює провадження у справі для вирішення питань, пов'язаних з усуненням причин, які потягли за собою таке повернення.
Як вбачається з матеріалів справи, суд неодноразово витребовував у відповідача оригінал оспорюваного Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року, однак останній вимог ухвал суду не виконав, витребувані докази суду не надав.
Як вбачається з пояснень третьої особи у останнього відсутній оригінал Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року. Крім того, представником третьої особи в судовому засіданні повідомлено суду про відсутність у відповідача за первісним позовом та третьої особи оригіналу Додаткової угоди від 22.10.2020 року до Договору № 10/02 від 10.02.2020 року та об'єктивну неможливість його надання у зв'язку із тим, що даний документ з невідомих сторонам причин не було передано Браїлівською селищною радою Жмеринській міській раді.
Інші джерела, з яких можливо витребувати означений документ, відсутні.
Судом вжито всі передбачені ГПК України заходи для отримання необхідних доказів.
З урахуванням наведеного вище, суд був позбавлений можливості надати на вимогу експерта визначені останнім докази, а від так клопотання експерта залишено без задоволення, а провадження у справі було поновлено для подальшого розгляду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити з огляду на нижчевикладене.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб'єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.
Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
У частині першій статті 215 Цивільного кодексу України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За частиною першою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 207 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Верховний Суд зазначає, що підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 зі справи № 674/461/16-ц.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом 10.02.2020 між Браїлівською селищною радою правонаступником якої є Жмеринська міська рада (в договорі - Замовник) та Приватним підприємством "ПЕГАЗ" (в договорі - Виконавець) було укладено Договір №10/02, за умовами якого, Замовник доручає, а Виконавець на підставі даного Договору приймає на себе зобов'язання виконати роботи по Реконструкції мереж водопостачання по вул. Будівельна, Робітнича, Грушевського в смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області.
Розділами 2 - 9 Договору сторони узгодили: ціну і загальну суму Договору, строки виконання робіт, умови здійснення розрахунків, обов'язки сторін, претензії, форс-мажор, інші умови та строк дії Договору.
Суд зазначає, що за приписами статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.
Згідно п. 9.1 Договору останній вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2020.
Вказаний Договір підписано представниками та засвідчено печатками сторін.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, отже між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 ЦК України.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Так, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як зазначалося раніше: Загальна вартість робіт за виконання робіт за даним Договором встановлюється в сумі 300000,00 грн без ПДВ. Вартість робіт може змінюватись, при зміні обсягів робіт (п. 2.1. та п 2.2. Договору). Виконавець зобов'язується виконати підрядні роботи по даному Об'єкту впродовж 30 дні з моменту надання вихідних даних (п. 3.1. Договору).Обмеження терміну оплати виділених бюджетних коштів на передбаченні цілі до одного місяця (п. 4.1. Договору). Виконавець зобов'язується: Забезпечити виконання підрядних робіт в обсязі ї строки обумовлені даним Договором; 3абезпечити належну якість виконаних підрядних робіт у відповідності до діючих будівельних норм і правил. (п. 5.1. Договору). Претензії сторін можуть бути заявлені щодо невідповідності якості підрядних робіт умовами Договору. Претензії заявляються рекомендованим листом з поданням всіх необхідних документів, які підтверджують претензію (п. 6.1. та п. 6.2. Договору).
Позивач роботи за Договором виконав на загальну суму 300000,00 грн, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін, без будь яких зауважень зі сторони Замовника (правонаступником якого є первісний відповідач) Актом приймання виконаних робіт від 14.05.2020.
Доказів пред'явлення Замовником заперечень щодо якості та обсягів виконаних будівельних робіт або відмови Замовника від приймання даних робіт та підписання Акту, а також претензій щодо повного та належного виконання первісним позивачем умов Договору, до суду не надходило.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що первісним позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання з виконання будівельних робіт, у відповідності до умов Договору та в обсягах, зазначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт, а Замовником, правонаступником якого є первісний відповідач, у свою чергу, прийнято будівельні роботи без будь - яких зауважень, разом з тим у строки визначені договором виконані будівельні роботи не оплачені.
З огляду на викладене вимога позивача за первісним позовом про стягнення 300000,00 грн заборгованості за виконані будівельні роботи підлягає задоволенню як така, що передбачена договором та підтверджена належними доказами.
Щодо тверджень первісного відповідача, викладених у відзиві на первісну позовну заяву, про відсутність в передавальному Акті будь якої заборгованості та про невчинення первісним позивачем будь яких дій щодо досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.
Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 ЦК України).
Згідно із ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Відповідно до ст. 108 ЦK України перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
З аналізу положень Цивільного кодексу України, що регулюють реорганізацію юридичної особи, вбачається, що об'єм прав та обов'язків, які переходять від юридичної особи, що реорганізовується, залежить від виду реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення, тощо).
З огляду на вищевикладене, в даному випадку відбулось перетворення юридичної особи.
Відповідно до ст. 108 ЦК України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
При цьому, як вбачається з ст. 108 ЦК України, вона має імперативний характер на відміну від ст. 107 ЦК України, якою визначено що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Вище зазначені норми закону не містить норми яка б вказувала, що не подання вимоги кредитором у визначений реорганізаційною комісією строк тягне за собою будь-які юридичні наслідки для кредитора, оскільки, як зазначено вище у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Наявність або відсутність певної інформації у бухгалтерському обліку підприємства, який може вестися з порушенням або несвоєчасністю, не може бути основоположним при вирішенні питання правонаступництва.
Жоден нормативно-правовий документ не передбачає форму та зміст вимог кредиторів при здійсненні процедури перетворення юридичної особи. При цьому, норми чинного процесуального законодавства не передбачають засобів впливу кредитора на відображення боржником (юридичною особою, що реорганізується) в передавальному акті сум заборгованості, що ним визнана в процесі припинення.
Твердження первісного відповідача, що укладення договору відбулося з порушення чинного законодавства (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щодо організації публічних закупівель, судом оцінюються критично, оскільки дана закупівля на день розгляду справи не оскаржена в установленому порядку та не скасована, договір укладено та виконано в установлені строки.
При цьому в зустрічній позовній заяві первісний відповідач/зустрічний позивач вважає та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що умовами договору №10/02 від 10.02.2020р., в момент вчинення правочину, не були визначені істотні умови договору підряду відповідно до пункту 5 «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 р. N 668 (зі змінами), а саме: в договорі відсутні наступні істотні умови: страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, у зв'язку з чим згідно приписів статей 203 та 215 Цивільного кодексу України вказаний Договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Суд зазначає, що при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, суд відповідно до ч. 4. ст. 236 Господарського процесуального кодексу України враховує висновки, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, відповідно до п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (далі - Постанова № 11) загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Приписами статті 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Отже, чинним законодавством визначено, що договір (його частина) може бути визнаний недійсним лише з підстав, передбачених законом.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
При цьому, зміст правочину відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Крім того, за приписами ч.1 ст.207 Господарського кодексу, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю чи в частині.
Тобто, виходячи з наведених приписів позивач, звертаючись із даним позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору, зобов'язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.
За змістом постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. (далі - Постанова № 9) відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Відповідно до Постанови № 9 під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Суд бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 затверджені Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі Загальні умови).
Пунктом 1 Загальних умов передбачено, що ці загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.
Згідно з п.2 Загальних умов вони є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Відносно доводів позивача за зустрічним позовом щодо відсутності в договорі підряду відомостей про страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5 Загальних умов договір підряду укладається у письмовій формі. істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
Положеннями договору підряду від 10.02.2020 №10/02 сторони не передбачили умов про страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, які є суттєвими умовами договорів будівельного підряду, що свідчить про його неукладеність.
У той же час, системний аналіз ст.ст.203, 215 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що недійсним можна визнати тільки правочин, який вчинено, тобто той, що був укладений з досягненням згоди щодо всіх його істотних умов. Встановлення фактичних обставин недосягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов правочину виключає можливість визнання його недійсним. Отже, не може бути визнано недійсним правочин, який не вчинено. Разом з тим, визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону, з врахуванням спеціальних вимог законодавства щодо укладення певних видів договорів.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 05.02.2019 у справі №904/322/18, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Суд бере до уваги, що вказаний договір виконаний сторонами, в частині виконання робіт, про що свідчать підписані між сторонами Акт приймання виконаних робіт за травень 2020 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року (а.с.16-20 т.1).
У той же час суд зауважує, що відсутність у договорі підряду від 10.02.2020 №10/02 умов щодо страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;, або не встановлення порядку залучення субпідрядників; або відсутність вимоги до організації робіт; або відсутність порядку здійснення замовником контролю за якістю ресурсів та відсутність умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, не робить цей договір недійсним, оскільки, за оцінкою суду, у такому випадку сторони договору підряду мають безпосередньо керуватися приписами Загальних умов, які внормовують наведені питання.
Так, п.п.39-45 Загальних умов, визначено ризики випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва та їх страхування.
Зокрема зазначено, що віднесення ризику випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва на одну із сторін договору підряду до його прийняття замовником здійснюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника. Сторони можуть укласти окремий договір про виконання додаткових робіт, спрямованих на запобігання знищенню або пошкодженню об'єкта будівництва, ризик якого несе замовник, або на усунення такого пошкодження.
Пунктами 61-65 Загальних умов, визначено залучення до виконання робіт субпідрядників.
Зокрема зазначено, що підрядник може, якщо інше не встановлено договором підряду, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників). При цьому договори субпідряду укладаються та виконуються з дотриманням вимог, визначених цими Загальними умовами.
Організація виконання робіт передбачена в п. 69-75 Загальних умов.
Пунктами 76-82 Загальних умов, визначено контроль за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів встановленим вимогам, проектній документації та договору підряду, зокрема визначено, що, роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, проектній документації та договору підряду. З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством. Авторський нагляд під час будівництва об'єктів здійснюється в порядку, встановленому законодавством.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що вказані умови прямо передбачені Загальними умовами, положення яких підлягають застосуванню у разі виникнення такої необхідності, а тому, на думку суд, їх незазначення у договорі не може бути підставою для визнання його недійсним.
Крім того суд зауважує, що спірний договір містить істотні умови договору будівельного підряду, якими є предмет, строк та ціна.та інші, що в цілому свідчить про правомірність вказаного правочину та направлення дій сторін на досягнення очікуваного результату.
Таким чином, вказані доводи позивача за зустрічним позовом судом відхиляються.
З огляду на викладене в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Крім того суд зазначає, що тлумачення статей 15, 16 ЦК України свідчить, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд звертає також увагу сторін на те, що відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог в повному обсязі та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГК України витрати по сплаті судового збору за первісний позов покладаються, а за зустрічним залишаються за відповідачем за первісним/ позивачем за зустрічним позовом.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Жмеринської міської ради Вінницької області (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька обл, 23100, код ЄДРПОУ 03084233; з рахунків розпорядника бюджетних коштів - Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, код ЄДРПОУ 34227893) на користь Приватного підприємства "ПЕГАЗ" (вул. Соборна, 26, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100, код ЄДРПОУ 30005626) 300000,00 грн - боргу та 4500,00 грн. витрат пов'язаних із сплатою судового збору.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Витрати щодо сплати судового збору за зустрічним позовом залишити за позивачем за зустрічним позовом.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду електронні адреси сторін: позивача за первісним позовом - 2001pegaz@gmail.com, відповідача за первісним позовом - mvk@zhmr.gov.ua.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 02 лютого 2022 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу за первісним позовом (вул. Соборна, 26, м.Жмеринка, Вінницька область, 23100)
3 - відповідачу за первісним позовом (вул. Центральна, 4, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)
4 - третій особі (вул. Гагаріна , буд. 4, смт. Браїлів, Жмеринський район, Вінницька обл., 23130)