02 лютого 2022 року м. Харків Справа №905/696/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Слободін М.М.,
без виклику учасників справи,
розглянувши в порядку письмового провадження без проведення судового засідання у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» (вх.№3584Д/1-40) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 року у справі №905/696/21,
за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд. 8, код ЄДРПОУ 00131268)
до Рослова Олексія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення заборгованості,-
У квітні 2021 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Рослова Олексія Вікторовича про стягнення заборгованості у розмірі 35280,71 грн., вартості проведення експертного дослідження засобу обліку у розмірі 4707,07 грн. (разом 39987,78 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а саме: пошкодження пломб з відбитками тавр оператора системи.
У червні 2021 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі Електромережі» надало заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованості у розмірі 35280,71 грн., вартості проведення експертного дослідження засобу обліку у розмірі 10983,17 грн. (разом 46263,88 грн.).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.09.2021 року у справі №905/696/21 (повний текст складено та підписано 08.10.2021 року, суддя Сковородіна О.М.) у задоволенні вимог Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» до Рослова Олексія Вікторовича про стягнення 46263,88 грн. відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що акт про порушення №0005925 від 31.10.2018 не мав бути прийнятий комісією до розгляду, оскільки в порушення п.8.2.6. ПРРЕЕ, пошкоджений засіб обліку було направлено позивачем на експертизу для встановлення факту втручання с порушенням встановленого 60 денного строку.
Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі Електромережі» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2021 року;
- прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі;
- стягнути з фізичної особи-підприємця Рослова Олексія Вікторовича на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» вартість необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ електричної енергії у розмірі 35280,71 грн., вартість проведення експертного дослідження засобу обліку у розмірі 10983,17 грн. (разом 46263,88 грн.);
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що чинним законодавством не передбачено строків направлення на експертизу приладів обліку та пломб (видбитків їх тавр). На думку скаржника, він мав право направити засіб обліку на експертизу в порядку черговості, не обмежуючись певними строками.
24.11.2021 року системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №905/696/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.
Після усунення апелянтом недоліків, що зумовили залишення його апеляційної скарги без руху, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 задоволено клопотання АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» про поновлення пропущеного строку на звернення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 року у справі №905/696/21. Поновлено АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі» строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 року у справі №905/696/21. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а учасникам справи для подання клопотань, заяв та документів в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. Попереджено учасників справи, що апеляційна скарга може бути розглянута за правилами ч. 2 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.
20.12.2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№14854), в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, змінивши рішення суду першої інстанції шляхом доповнення його мотивувальної та резолютивної частини положенням щодо стягнення за рахунок позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.
В обґрунтування своїх заперечень вказує на те, що направлення лічильника на експертизу до експертної установи має відбутись протягом 60 днів. Враховуючи, що звернення до експертної установи відбулося поза межами цього строку, відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним. Звертає увагу, що проведення перевірки лічильника проведено з порушеннями, а достеменно встановити, що саме було направлено на експертизу майже через два роки - неможливо.
У зв'язку з хворобою судді Россолова В.В. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 31.01.2022 року системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №905/696/21 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Хачатрян В.С., суддя Ільїн О.В., суддя Слободін М.М.
Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 14.12.2016 року між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та фізичною особою-підприємцем Рословим Олексієм Вікторовичем укладено договір №178 про постачання електроенергії.
Акт про пломбування та здачу пломб і засобів обліку на збереження №421046 від 15.05.2017 року засвідчує, що цілісність знов встановлених елементів засобу обліку приймає на себе споживач.
23.05.2018 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» перейменоване в АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», яке є правонаступником прав, обов'язків та майна ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».
Відповідно до розділу 1 договору №178 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 4,55 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.3.4 договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії споживача».
У пункті 7.1. договору сторони визначили, що у разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електричну енергію, а обсяги спожитої електричної енергії визначаються Постачальником шляхом розрахунку ПКЕЕ (Правил користування електричною енергією).
Отже, сторони визначили у договорі, що обчислення вартості необлікованої енергії буде визначатись згідно Правил та Методики, що затверджені НКРЕ.
14.03.2018 року Постановою №312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) затверджено ПРРЕЕ - Правила роздрібного ринку електричної енергії, що набула чинності з 19.04.2018 року та скасувала ПКЕЕ.
У відповідності до додатку 3 договору до точок обліку споживача відноситься точка обліку по вул.Центральній , 11 (попередня назва - Карла Маркса).
Як свідчать матеріали справи, 31.10.2018 року представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» при проведення технічної перевірки на об'єкті споживача по вул. Центральній 11, було виявлено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: пошкодження пломб с відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб; інші дії споживача, направлені на зміну показань на засобі обліку електричної енергії; при навантаженні показання на засобу обліку не змінюються, електроенергії споживається, але не враховується засобом обліку.
Уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у присутності споживача - ФОП Рослова О.В. складено акт №0005925 від 31.10.2018 року. Споживач, від підписання вказаного акту відмовився.
У разі незгоди споживача із зафіксованими в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства.
Як свідчать матеріали справи, засіб обліку АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» був направлений до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) із наступними питаннями для дослідження:
1. Виконати перевірку зазначеного засобу обліку електричної енергії на працездатність та відповідність його метрологічних та технічних характеристик нормам, що встановлені стандартами України.
2. Встановити чи наявні сторонні пристрої та елементи на друкованій платі та інших складових лічильника, що не передбачені заводом-виробником. При наявності сторонніх пристроїв та елементів, встановити яким чином вони впливають на працездатність лічильника та його покази.
3. Встановити чи здійснювалось відкриття, повторне навішування пломб, які встановлені на лічильнику, після їх установки, чи відповідає тавро цих пломб Держстандарту України.
4. Виконати обстеження стану корпусу електричного лічильника, елементів кріплення, його зовнішніх та внутрішніх елементів на предмет наявності слідів відкриття або пошкодження.
У відповідності до Висновку експертного дослідження, складеного 28.09.2020 року №20-5027, на експертизу був направлений сейф-пакет UА00098538, цілісність пакування не порушена. У сейф-пакеті знаходився лічильник електроенергії типу НІК 2301 АПЗ №0591669 з встановленими на ньому пломбами. Сейф-пакет надійшов на експертизу 10.08.2020 року.
За результатами дослідження, пломба, яка позначена експертом як «Д-5» (що відповідає згідно експертного дослідження свинцевій пломбі « 2@1») після її установки на правому нижньому стяжному гвинті лічильника електроенергії типу НІК2301 АПЗ №0591669, відкривалась і навішувалась повторно.
Сторонні пристрої всередині досліджуваного лічильника, наявні сліди в місяцях сполучення цоколя зі знімним кожухом та механічні пошкодження у вигляді внутрішніх тріщін з слідами засохлої речовини, зовні схожої на клей, пошкодження двох вушок на знімному кожусі досліджуваного лічильника електроенергії у вигляді наскрізних приєднаних тріщин з слідами засохлої речовини, зовні схожої на клей не є передбаченими заводом-виробником і свідчать про їх склеювання з метою приховування отриманого несанкціонованого доступу до внутрішніх поверхонь лічильника та механічних пошкоджень на кожусі лічильника.
Отже, експертним закладом були встановлені факти порушення ПРРЕЕ, а саме п.8.4.2.(2) - пошкодження або відсутність пломб та п.8.4.2 (3) - пошкодження засобу обліку.
Після отримання результатів експертизи, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» направило споживачу засобами поштового зв'язку повідомлення про дату, місце та час проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення. Повідомлення отримане відповідачем 21.10.2020 року.
25.11.2020 року проведено засідання комісії з розгляду актів про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії Авдіївського РЕМ. Споживач на засіданні комісії був присутній особисто.
За результатом розгляду документів та пояснень споживача, комісією, відповідно до протоколу №126 від 25.11.2020 року, прийнято рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії, яка становить 35280,71 грн.
Матеріали справи свідчать, що позивач направляв засіб обліку НІК2301АПЗ №0591669 до експерта-електротехніка, висновок №20-5049 від 15.02.2021 року якого свідчить про наявність стороннього радіоприймального пристрою.
Враховуючи викладені обставини позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 35280,71 грн. та вартості проведення експертних досліджень засобу обліку у розмірі 10983,17 грн. (за дві експертизи 4707,07 +6276,10).
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам судова колегія зазначає наступне.
Предметом спору є з'ясування наявності підстав для стягнення нарахованої позивачем вартості необлікованої електричної енергії у зв'язку із порушенням п.8.4.2(2) та п.8.4.2(3)Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Спірні правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Законом України «Про електроенергетику» та «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ) (у редакції, чинній на момент виявлення порушення).
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Нормами ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із Законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Згідно п. 2.3.4. ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
За умовами пунктів 20, 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний: не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
Як вбачається з матеріалів справи, у акті про порушення №0005925 від 31.10.2018 року зазначено: «Перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою м. Авдіївка, проспект Центральний 11, виявлені порушення вимог п.6.40 та/або п.1.3, 3.1, 3.2, 3.3, 5.1, 7.6 ПКЕЕ…».
Слід відмітити, що акт про порушення був складений 31.10.2018 року за формою Правил користування електричною енергією, які втратили чинність 11.06.2018 року. Проте, як вірно наголошено судом першої інстанції, вказаний акт засвідчує факт втручання у засіб обліку, у розумінні п.8.2.5 ПРРЕЕ, дійсних на момент складання акту.
Відповідно до п. 8.4.4. ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза).
У матеріалах справи наявний висновок експертного дослідження №20-5027 від 28.09.2020 року та висновок експерта-електротехніка №20-5049 від 15.02.2020 року, якими засвідчено факт несанкціонованого проникнення, пошкодження пломб і тавр приладу обліку електричної енергії, а також встановлення сторонніх радіотехнічних приладів.
Доказом втручання також є службова записка від 31.10.2018 року спеціаліста Демченка С.А., присутнього на момент складання акту про порушення №0005925 від 31.10.2018 року, про відсутність замку на дверцятах ЗТП-2018, що свідчить про можливість проникнення до приміщення ЗТП без перешкод.
Твердження апелянта щодо неналежної процедури складання акту про порушення від 31.10.2018 року, а також перешкоджань з боку робітників позивача щодо можливості ознайомлення з приладом обліку на предмет порушень, у відповідності до п.8.2.5 ПРРЕЕ не сприймаються судом як належні обґрунтування, оскільки споживач мав право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п.8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Як встановлено з матеріалів справи, представниками АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у присутності споживача ФОП Рослова О.В. акт №0005925 про порушення складений 31.10.2018 року.
У відповідності до п.8.2.6. ПРРЕЕ, пошкоджений засіб обліку направлено позивачем на експертизу для встановлення факту втручання.
З наявного в матеріалах справи висновку експертного дослідження від 28.09.2020 року №20-5027 сейф-пакет UА00098538 з лічильником електроенергії типу НІК 2301 АПЗ №0591669 надійшов до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз лише 10.08.2020 року - майже через 2 роки.
Тобто, майже 2 роки з моменту складення акту, позивачем не вчинялось жодних дій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції у даній справі, що звернення до експертної установи/експерта має відбуватись протягом 60 днів, в межах яких цей акт є дійсним (п.8.2.6 ПРРЕЕ), і саме таке звернення перериває перебіг цього строку. У даному випадку, звернення до експертної установи відбулося поза межами цього строку, тобто, на момент коли акт втратив чинність.
За диспозицією пункту ПРРЕЕ акт про порушення, якщо він не розглянутий протягом 60 днів вважається недійсним та підлягає скасуванню. Виключенням є необхідність проведення експертизи. Разом з тим, необхідність проведення експертизи слід встановити у визначені 60 днів, оскільки йдеться мова не про поновлення строку, а про їх продовження чи переривання. Наразі позивач, користуючись своїм становищем, приймає акт про порушення, після чого на два роки не вживає будь-яких дій по його розгляду, та по спливу цього строку - майже через 2 роки після закінчення приймає рішення про необхідність проведення експертизи.
Матеріали справи не містять доказів того, що в період 60 днів, з дати складання акту про порушення постала необхідність проведення експертизи.
Аргументи апелянта щодо невизначених у вищевказаному пункті ПРРЕЕ строків для направлення лічильного засобу на експертизу є помилковим, а важливою обставиною є те, що хоча б на протязі 60 днів, коли акт є діючим необхідно встановити, що проведення експертизи є діючою. Натомість апелянт протилежного не довів.
Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що він мав право направити засіб обліку на експертизу в порядку черговості, не обмежуючись певними строками. Проте, позивач не наводить жодних правових підстав або будь-яких причин відправлення лічильника на експертизу майже через 2 роки. Крім того, не надано жодних документів, як доказу визначення черговості направлення приладів обліку споживачів АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» на експертизу.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що акт про порушення №0005925 від 31.10.2018 року не мав бути прийнятий комісією до розгляду, та відповідно, не мало відбуватись нарахування недооблікованої електричної енергії у розмірі 35280,71 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
У позовній заяві, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь витрати пов'язані з проведенням експертиз. Разом з тим одна з експертизи, проведення була вже після проведення засідання по акту про порушення і її висновки не входили до предмету дослідження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.
З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства та фактичним обставинам справи, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишенні рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2021 року у справі №905/696/21 без змін.
Що стосується вимог відповідача, викладених у відзиві на апеляційну скаргу стосовно зміни рішення суду першої інстанції шляхом доповнення його мотивувальної та резолютивної частини, а саме стягнення за рахунок позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн., колегія суддів зауважує, що у разі незгоди з рішенням Господарського суду Харківської області від 29.09.2021 року у справі №905/696/21 у відповідній частині, відповідач має право подати апеляційну скаргу у відповідності до норм процесуального законодавства. До того ж суд вірно відзначив, що спір у даній справі виник, зокрема і у зв'язку з недбалістю відповідача, а відмова в позові обумовлена формальним порушенням позивачем норм права, а протиправність поведінки відповідача під час розгляду даної справи не спростована.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі Електромережі» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 29.09.2021 року у справі №905/696/21 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя О.В. Ільїн
Суддя М.М. Слободін