вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" лютого 2022 р. Справа№ 910/5500/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Попікової О.В.
Владимиренко С.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,
представників сторін:
від позивача-1: Савінський К.В.,
від позивача-2: Савінський К.В.,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "ЕКОПРОД" та Приватного акціонерного товариства "ІСКРА"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021
у справі №910/5500/21 (суддя Літвінова М.Є.)
за позовом 1. Приватного акціонерного товариства "ЕКОПРОД",
2. Приватного акціонерного товариства "ІСКРА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛКІЛЕНД АГРО"
про стягнення 7 724 053,12 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
19.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивачів - Приватного акціонерного товариства "ЕКОПРОД" (далі - ПАТ «ЕКОПРОД») та Приватного акціонерного товариства "ІСКРА" (далі - ПАТ «ІСКРА») надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛКІЛЕНД АГРО" (далі - ТОВ «МІЛКІЛЕНД АГРО») витрати на правову допомогу на користь позивачів у загальному розмірі 68 062,58 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник позивачів вказує про понесення позивачами витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 68 062, 58 грн. Заявник зазначає, що у позовній заяві був наведений орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, які особа понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. Зокрема, ПАТ «ЕКОПРОД» планувало понести витрати у розмірі 35 000,00 грн та ПАТ «ІСКРА» планувало понести витрати у розмірі 35 000,00 грн. За таких підстав заявник вважає, що такі витрати мають бути стягнуті з відповідача.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5500/21 у задоволенні заяви ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/5500/21 відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що у даному випадку позивачі жодних заяв в порядку ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 ГПК України до суду не подали, як і не зробили жодних відповідних заяв до закінчення судових дебатів. Таким чином, позивачі не заявили до закінчення судових дебатів про те, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть подані після ухвалення судового рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5500/21 про відмову у задоволенні заяви ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" про ухвалення додаткового рішення та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/5500/21 і: стягнути з ТОВ "МІЛКІЛЕНД АГРО" на користь ПАТ "ЕКОПРОД" витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи №910/5500/21 у суді першої інстанції розмірі 34 031,29 грн; стягнути з ТОВ "МІЛКІЛЕНД АГРО" на користь ПАТ "ІСКРА" витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи №910/5500/21 у суді першої інстанції у розмірі 34 031,29 грн.
Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосував норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Зокрема, скаржники вважають, що зазначення у позовній заяві про те, що з метою розподілу судових витрат позивачі в порядку ч. 3 ст. 126 ГПК України додатково нададуть суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги у цій справі, свідчить про помилковість висновків місцевого господарського суду про те, що позивачі не зробили жодної заяви, яка б вказувала про наявність підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 року, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕКОПРОД" та Приватного акціонерного товариства "ІСКРА" передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 - головуюча суддя; судді - Євсіков О.О., Сітайло Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5500/21 залишено без руху. ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі в розмірі 2 270 грн.
Розпорядженням №09.1-08/4605/21 Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 у зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5500/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 апеляційну скаргу у справі №910/5500/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Зубець Л.П., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5500/21. Розгляд справи призначено на 20.10.2021.
Судове засідання 20.10.2021 не відбулось у зв'язку перебуванням головуючого судді ОСОБА_1 на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 призначено справу №910/5500/21 за апеляційною скаргою ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 до розгляду в судовому засіданні 29.11.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 відкладено розгляд апеляційної скарги ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" на 15.12.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 призначено справу №910/5500/21 за апеляційною скаргою ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 до розгляду в судовому засіданні, яке відбудеться 12.01.2022.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 справа №910/5500/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Владимиренко С.В., Попікова О.В. (у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 21.12.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 прийнято апеляційну скаргу ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5500/21 до провадження у визначеному складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 01.02.2022.
Позиції учасників справи.
Від ТОВ «МІЛКІЛЕНД АГРО» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просили стягнути з ТОВ "МІЛКІЛЕНД АГРО" 7 724 053,12 грн.
У поданій позовній заяві ПАТ "ЕКОПРОД" та ПАТ "ІСКРА" (в розділі ІV) навели попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які понесли позивачі у зв'язку з поданням позовної заяви, та зазначили, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат у порядку ч. 3 ст. 126 ГПК України додатково нададуть детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги у даній справі; просили судові витрати, понесені ними, покласти на відповідача.
У судовому засіданні Господарського суду міста Києва 12.07.2021, у якому взяла участь представник позивачів Танцюра Ю.Б., оголошено вступну та резолютивну частини рішення по суті спору.
19.07.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивачів надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій заявник просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу на користь позивачів у загальному розмірі 68 062, 58 грн.
В обґрунтування поданої заяви представник позивачів послався на обставини, наведені вище за текстом цієї постанови.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Наведений правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
ГПК України закріплює вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (ст. 124 ГПК України).
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою в т.ч. позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч. ч. 5-7 ст. 129 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує її у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зважаючи на положення ч. 8 ст. 129 ГПК України, Верховний Суд у своїх судових рішеннях дотримується позиції, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів (постанова КГС ВС від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17).
Відповідно, якщо учасник справи до закінчення судових дебатів не заявив клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, суд не має підстав для розгляду питання про розподіл здійснених учасником витрат на професійну правничу допомогу (постанова КГС ВС від 14.01.2019 у справі №927/26/18).
За приписами ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу (ч. ч. 2, 3 ст. 221 ГПК України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Матеріали справи, в т.ч. протоколи та звукозаписи судових засідань місцевого господарського суду, свідчать, що у судових засіданнях 26.05.2021, 09.06.2021, 30.06.2021 та 12.07.2021 представник позивачів будь-яких заяв (як усних, так і письмових) про кінцевий розподіл судових витрат не робив, так само як не робив і заяв про подання відповідних доказів після ухвалення рішення; крім того, представник позивача не подавав таких письмових заяв протягом розгляду справи до прийняття рішення по суті, хоча міг їх подати до закінчення дебатів (які відбулись в судовому засіданні 12.07.2021, а дослідження доказів - в судовому засіданні 30.06.2021 з оголошенням перерви до 12.07.2021).
Колегія суддів при цьому відзначає, що долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі докази сплати позивачами витрат на правову допомогу (рахунки та платіжні доручення) датовані березнем та квітнем 2021 року. Лише акти виконаних адвокатським об'єднанням робіт (з описом робіт) датовані 12.07.2021.
Наведене вище у своїй сукупності свідчить, що позивачі жодних заяв в порядку ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 ГПК України до суду не подавали та не зробили жодних відповідних заяв (зокрема, про те, що після ухвалення рішення ними будуть подані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу) до закінчення судових дебатів.
За наведених підстав колегія суддів вважає, що у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.
Колегія суддів, зважаючи на доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне відзначити, що позивачі у позовній заяві зазначили про те, що «для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачі у порядку ч. 3 ст. 126 ГПК України додатково нададуть детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги».
Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України (на яку вказують позивачі) для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, позивачі у позовній заяві жодним чином не вказували про те, що докази на підтвердження конкретного розміру судових витрат будуть надані саме після ухвалення судового рішення. Водночас, під час розгляду справи позивачі також не робили заяв про те, що докази на підтвердження понесених ними витрат на професійну правничу допомогу будуть надані після прийняття судового рішення.
Суд не може на власний розсуд тлумачити написане позивачами у позовній заяві та виходити за визначені позивачами межі вимог. Такі дії суду є неприпустимими та можуть бути свідченням упередженого ставлення суду до однієї зі сторін спору.
Чинний ГПК України допускає два можливих варіанти вирішення питання про розподіл судових витрат, в т. ч. витрат на правову допомогу. Перший - коли зацікавлена сторона надає відповідні належні, повні і допустимі докази до прийняття судом рішення по суті спору і, зазвичай, питання про такий розподіл розв'язується в самому рішенні. Другий - коли сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують конкретний підтверджений (а не попередній) розмір понесених нею судових витрат, в т. ч. витрат на правову допомогу. Але за правилом ч. 1 ст. 221 ГПК України в такому разі слід подати суду відповідну заяву до закінчення судових дебатів. І тоді розподіл судових витрат здійснюється шляхом ухвалення додаткового рішення.
Як зазначено і підтверджено вище, позивачі такої заяви (за другим варіантом) не зробили.
При цьому колегія суддів враховує встановлений ст. 13 ГПК України принцип змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 2, 4 ст. 13 ГПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду у цій справі є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачається; підстави для задоволенні апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянтів.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЕКОПРОД" та Приватного акціонерного товариства "ІСКРА" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5500/21 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/5500/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на апелянтів.
4. Справу №910/5500/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 02.02.2022.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді О.В. Попікова
С.В. Владимиренко