Справа № 562/3911/21
21.01.2022 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі Аврамчук Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці про скасування постанови про порушення митних правил, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить суд ухвалити рішення яким визнати незаконною та скасувати постанову Рівненської митниці про порушення митних правил № 0217/20400/21 від 15.12.2021 року за ознаками вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 Митного кодексу України.
Позов мотивований тим, що оскаржуваною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 МК України, накладено штраф в розмірі 34000 грн. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, посилаючись на те, що 30 жовтня 2017 року він, діючи на підставі довіреності, виданої Литовською фірмою UAB «DINLESTA» від 26.10.2017р. №0072 на територію України в режимі тимчасового ввезення належний фірмі автомобіль «PEUGEOT 307», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Республіка Литва). В подальшому вказаний автомобіль було відчужено власником на користь гр.України ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 11 листопада 2020 року № 19-43, який звернувся до митного органу з питань митного оформлення вказаного автомобіля в режимі імпорту, у зв'язку із чим в його діях відсутній склад правопорушення. Крім того, згідно митної декларації до державного бюджету були сплачені нараховані митним органом митні платежі в сумі 40350 грн. 50 коп., в тому числі добровільна сплата суми 8500 грн., що дорівнює сумі штрафу за порушення митних правил.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 05.01.2022р. відкрито провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву в якій просить суд справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить задовільнити їх.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подавав. Представник відповідача Ступак А.В. подав суду заяву в просить справу розглянути без присутності представника Рівненської митниці.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає,що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.4 ст.2 КУпАП - питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.
Судом встановлено, що постановою начальника Рівненської митниці Державної митної служби по справі про порушення митних правил № 0217/204000/21 від 15 грудня 2021 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 МК України, яке виразилось в тому, що в порушення вимог ч.3 ст.325, ст.93 МК України ним було передано автомобіль легковий марки «PEUGEOT 307» , реєстраційний номер НОМЕР_1 (Республіка Литва) у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила транспортний засіб на митну територію України, чи не поміщувала його у митний режим транзиту.
Проте, суд вважає, що дана постанова є незаконна і підлягає скасуванню.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (стаття 486 Митного кодексу України).
Посадова особа, при розгляді справи про порушення митних правил у відповідності до вимог ст.489 Митного кодексу України, зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок у правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свої дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно, на підставі довіреності власника автомобіля Литовської фірми UAB«DINLESTA» від 26.10.2017р. № 0072 30 жовтня 2017 року в зоні діяльності Чернігівської митниці позивачем в митному режимі «транзит» було ввезено на митну територію України належний фірмі автомобіль легковий марки «PEUGEOT 307», реєстраційний номер НОМЕР_1 (Республіка Литва).
24 червня 2021 року до митного поста «Рівне» Поліської митниці Держмитслужби агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_3 на підставі Закону України від 15.04.2021р. №1403-ІХ Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40АА, якій було присвоєно № UA204020/2021/242644, за якою заявлено в митному режимі «Імпорт» автомобіль легковий марки «PEUGEOT 307», кузов номер НОМЕР_2 .
З матеріалів справи вбачається, що вказаний автомобіль було відчужено власником на користь гр.України ОСОБА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 11 листопада 2020 року №19-43
Відповідно до ч.4 ст.469 МК України, передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу транспортного засобу було укладено без участі позивача, митне оформлення транспортного засобу було здійснено відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», яким не передбачено, що таке митне оформлення має бути здійснено виключно особами, які ввезли транспортні засоби на митну територію України, суд доходить висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469 МК України.
Крім того, ч.1 ст.522 МК України визначено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477- 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
Згідно ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Фактично правопорушення було вчинено в момент відчуження спірного автомобіля власником для ОСОБА_2 11 листопада 2020 року і відповідно передачі позивачем вказаного автомобіля власнику.
Відтак оспорювана постанова винесена поза межами строків, передбачених статтею 467 МК України, що у свою чергу виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.
Відповідно до частини другої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правовірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з яким закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Згідно із вимогами ч.1 ст.530 МК України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.
Згідно приписів ч.ч.1, 2 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України).
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення за ч.4 ст.469 МК України, протиправність дій позивача та наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ч.4 ст.469 МК України по постанові про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил № 0217/20400/21 від 15.12.2021 року відповідачем не доведена.
З урахуванням викладеного, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0217/20400/21 від 15.12.2021 року, у зв'язку з обґрунтованістю вимог позивача та відсутністю належних та допустимих доказів на спростування її правомірності зі сторони відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що постанова начальника Рівненської митниці у справі № 0217/20400/21 від 15.12.2021 року підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст.ст.2, 6, 77, 241-246, 250, 255КАС України; суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовільнити.
Постанову начальника Рівненської митниці Кузніка А.Ю. у справі про порушення митних правил № 0217/20400/21 від 15 грудня 2021 року за ч.4 ст.469 Митного кодексу України відносно ОСОБА_1 - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43958370) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач: Рівненська митниця Держмитслужби, 33028, м.Рівне, вул.Соборна,104, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 43958370.
Суддя