Провадження № 2/537/113/2022
Справа № 537/2931/21
25.01.2022 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Савічевій М.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи: Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання в порядку спадкування за законом права власності на частину нерухомого майна,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, де просила суд ухвалити рішення, яким: визначити, що частка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1 , становить Ѕ частини даної квартири; визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; судові витрати покласти на відповідачів.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на належну йому частку квартири АДРЕСА_1 , в якій покійному на підставі рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 березня 2005 року по справі №2-790 належить на праві власності жила кімната площею 11,6 кв.м, інша кімната площею 16,8 кв.м належить на праві власності колишній дружині покійного ОСОБА_3 . Спадкоємцями за законом є дружина померлого ОСОБА_1 на 2/3 у спадщині, з урахуванням відмови сина померлого ОСОБА_5 на користь дружини померлого, та син померлого від першого шлюбу ОСОБА_2 на 1/3 частку у спадщині. Інших спадкоємців, передбачених законом, немає.
Позивач зазначає, що вона разом з відповідачем по справі, сином померлого від першого шлюбу - ОСОБА_5 , звернулися до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, де 09 серпня 2019 року було відкрито спадкову справу після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , за оформленням спадщини. Вона та ОСОБА_5 отримали відмову нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на свої частки, оскільки не встановлено склад спадкового майна після померлого, тобто не визначено частки, належної покійному у встановленому законом порядку, про що державним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 квітня 2021 року за вихідним №525/02/31. Згідно статті 70 Сімейного кодексу України, у раз поділу майна, що є об'єктом право спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За життя спадкодавця ОСОБА_4 договір про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власністю подружжя між ним та колишньою дружиною ОСОБА_3 не укладався, тому позивач зазначає, що є всі підстави вважати, що спадкодавцю у спільній сумісній власності на спірну квартиру належала Ѕ частка.
Таким чином, у зв'язку з неможливістю оформити свої спадкові права, позивач і вимушена звернутися до суду для захисту свої прав та інтересів.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 05 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2021 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гонтара В.М., справу №537/2931/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи - Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання в порядку спадкування за законом права власності на частину нерухомого майна передано судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Хіневичу В.І.для вирішення питання про об'єднанняз цивільною справою №537/3142/21 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи - державного нотаріуса Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Ющенко В.М. про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування.
Ухвалою судді Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Хіневича В.І. від 06 грудня 2021 року відмовлено у об'єднанні в одне провадження цивільної справи №537/3142/21 та №537/2931/21, з тих підстав, що вимоги позивачів є самостійними та не співвідносяться як основна та похідна, та можуть бути розглянуті окремо.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача - адвокат Гонтар В.М. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та їх представник - адвокат Маслій В.М. в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Представник відповідачів Маслій В.М. завчасно надав суду заяву, згідно якої просив суд розглянути справу без його участі та без участі відповідачів та вказав, що проти задоволення позовних вимог він та відповідачі не заперечують. Судові витрати прохають залишити за позивачем.
Представник третьої особи - Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак завідувач державної нотаріальної контори Власенко Н. завчасно направила до суду клопотання, згідно якого просила суд розглянути справу за відсутності представника нотаріальної контори та вказала, що при ухваленні рішення нотаріальна контора покладається на розсуд суду.
Суд, приймаючи до уваги думку позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Гонтара В.М., думку відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та їх представника - адвоката Маслія В.М., думку представника третьої особи - Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н., вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Згідно із частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 березня 2005 року по справі №2-790, яке набрало чинності 03 квітня 2005 року, встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. Як вбачається з вказаного рішення, ОСОБА_4 вступив в житлово - будівельний кооператив для будівництва квартири на склад сім'ї з трьох осіб і у 1989 році він отримав на склад сім'ї з трьох чоловік двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . В 1990 році шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Вказаним рішенням суду було визнано за ОСОБА_4 право власності на жилу кімнату площею 11,6 кв.м в кооперативній квартирі АДРЕСА_2 та визнано за ОСОБА_3 право власності на жилу кімнату площею 16,8 кв.м в кооперативній квартирі АДРЕСА_2 . Приміщення кухні, ванної кімнати, туалету, комірки та коридору в кооперативній квартирі АДРЕСА_2 залишено в загальному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 08 липня 2019 року Кременчуцьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Полтавській області.
Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 28 вересня 1990 року Палацом шлюбів Кременчуцької міської ради народних депутатів; паспортом позивача серії НОМЕР_3 , виданим Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області 28 листопада 1998 року, в якому на сторінці десять міститься відмітка про те, що 28 вересня 1990 року позивачем укладено шлюб з ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 звернулися до Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно у вигляді частки на квартиру АДРЕСА_2 , що належала померлому ОСОБА_4 . Однак постановою від 12 квітня 2021 року за вихідним №525/02-31 нотаріус Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Ющенко В. відмовила у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з тим, що з поданих заявниками документів не можливо встановити яка частка (в простих дробах) належала померлому ОСОБА_4 .
Нотаріусом було встановлено, що Першою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою 09 серпня 2019 року заведена спадкова справа №318/2019 після померлого ОСОБА_4 . Спадкоємцями за законом є дружина померлого - ОСОБА_1 - на 2/3 частки у спадщині, з урахуванням відмови сина померлого ОСОБА_5 на користь дружини померлого, та син померлого ОСОБА_2 - на 1/3 частку у спадщині. Інших спадкоємців, передбачених законом, немає. Заявлене спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_2 , на підставі рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 02 березня 2005 року, належить померлому ОСОБА_4 , за яким визнано право власності на жилу кімнату площею 11,6 кв.м в кооперативній квартирі АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , за якою визнано право власності на жилу кімнату площею 16,8 кв.м в кооперативній квартирі АДРЕСА_2 . Приміщення кухні, ванної кімнати, туалету, комірки та коридору в кооперативній квартирі АДРЕСА_2 залишено в загальному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Разом з тим, спадкоємцями надано витяг про реєстрацію право власності на нерухоме майно, виданий КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 04 квітня 2006 року №10296690, в якому зазначено, що квартира АДРЕСА_2 перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Оскільки при оформленні спадщини як за законом так і за заповітом, свідоцтво про право на спадщину видається із зазначенням частки майна, яке переходить до спадкоємця, у зв'язку з тим, що немає можливості встановити, яка частка (в простих арифметичних дробах) належала померлому ОСОБА_4 вищевказаній квартирі, нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснено заявникам процедуру вирішення даного питання в судовому порядку.
Дійсно, як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №10296690 від 04 квітня 2006 року, виданого Комунальним підприємством «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», квартира АДРЕСА_2 перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без визначення часток кожного з них.
Частиною 1 статті 368 Цивільного кодексу України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності спільною сумісною власністю.
Згідно з частиною 3 статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 370 Цивільного кодексу України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної сумісної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою чи меншою - частки визначаються рівними.
Згідно статті 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не маж обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
В судовому засіданні встановлено та сторонами визнано той факт, що за життя спадкодавця ОСОБА_4 договір про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, між ним та його колишньою дружиною - відповідачем по справі - ОСОБА_3 не укладався. Обставини, які б мали істотне значення та впливали на розмір частки, суду не повідомлено, не встановлено домовленості або договору між співвласниками квартири за життя ОСОБА_4 про відступ від рівності часток. Відтак є всі підстави вважати, що померлому у спільній сумісній власності на спірну квартиру належала Ѕ частка, та після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність в повному обсязі в судовому засіданні факту, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 .
Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.
Згідно зі статтею 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Виходячи зі змісту статей 1217, 1222 Цивільного кодексу України, а також статті 1266 Цивільного кодексу України, позивач являється спадкоємцем після померлого ОСОБА_4 .
Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Як вже встановлено судом, нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При винесенні постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори встановлено коло спадкоємців за законом після померлого ОСОБА_4 . Ними є: дружина померлого ОСОБА_1 , син померлого - ОСОБА_5 та син померлого від першого шлюбу - ОСОБА_2 . Як вбачається з вказаної постанови нотаріуса , ОСОБА_5 відмовився від частки у спадщині на користь дружини померлого - ОСОБА_1 . З урахуванням вказаної відмови ОСОБА_5 , спадкоємці претендують на спадщину після померлого ОСОБА_4 в таких розмірах: ОСОБА_1 - на 2/3 частки у спадщині, ОСОБА_2 - на 1 /3 частку у спадщині. Спадщину вказані особи прийняли в встановлені законом строки.
В силу частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до вимог частини 1 статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи вищевикладене, встановлені обставини справи, доведеність в повному обсязі в судовому засіданні факту, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 , а також те, що ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що позов є законним та обґрунтованим, та за позивачем необхідно визнати право власності на спадкове майно, а саме на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 11, 13, 15, 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1222, 1266 Цивільного кодексу України, суд ,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платник податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ), за участю третьої особи: Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори (місцезнаходження: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Перемоги, будинок 9/1), про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання в порядку спадкування за законом права власності на частину нерухомого майна- задовольнити.
Визначити, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платник податків НОМЕР_4 , право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлено 02 лютого 2022 року.
Суддя : Д.О. Зоріна