Справа № 367/4580/18
Провадження по справі № 1-кп/367/144/2022
28 січня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 01.04.2018 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018110040000628, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе уникнути суду, чинити тиск на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки відсутні ризики, на які прокурор посилалась у своєму клопотанні. Просила змінити запобіжний захід на взяття обвинуваченого на поруки керівником громадської організації «Покровський».
Керівник громадської організації «Покровський» ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав свою заяву про взяття обвинуваченого ОСОБА_5 на поруки.
Обвинувачений підтримав думку та клопотання захисника.
Потерпілий та його представник в судове засідання не з?явились.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дійшов висновку, що існують підстави для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого насильницького злочину, відносно нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, дія якого закінчується 28.01.2022 р.
В даному кримінальному провадженні раніше до нього було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, але як під час дії такого запобіжного заходу, так і після закінчення його дії, ОСОБА_5 не з?являвся в судові засідання 19.10.2018 р., 23.05.2019 р., 04.09.2019р., 04.06.2020 р. та 22.12.2020 р., хоч був належним чином повідомленим про судові засідання, про що свідчать його розписки та повідомлення про отримання ним судової повістки шляхом СМС-повідомлення (т. 1 а.с. 95, 138, 152, т. 2 а.с. 174, 187), причини свої неявки суду не повідомляв. У зв?язку із цим відносно нього неодноразово застосовувалися приводи (т. 1 а.с. 98, 156-157, т. 2 а.с. 177, 189).
Зазначені вище судом обставини вказують на наявність ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, зможе ухилятись від суду.
Наявність інших ризиків, на які посилалась у своєму клопотанні прокурор, нею не було доведено.
Виходячи з наведеного, суд продовжує дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки інший, більш м?який запобіжний захід не забезпечить запобіганню вказаного вище ризику.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника про зміну виду запобіжного заходу на взяття на поруки, оскільки такий вид запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Однак, суду не надано жодних доказів, з яких би суд міг дійти висновку, що ОСОБА_6 є таким, що заслуговує на довіру. Сам факт того, що він є керівником громадської організації, не є беззаперечною обставиною на підтвердження таких обставин.
До того ж, у суду немає впевненості в тому, що ОСОБА_6 має на ОСОБА_5 такий вплив щоб забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Щодо тривалого перебування обвинуваченого під вартою, то суд враховує, що відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України» питання про те, чи є тривалим тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (див., серед інших джерел, рішення у справі "Лабіта проти Італії" (980_009) (Labita V. Italy), [GC], N 26772/95, п. 153, ECHR 2000-IV).
Тримання під вартою обвинуваченого суд вважає виправданим, оскільки цього вимагають реальні вимоги публічного інтересу, що направлені на недоторканість здоров?я та життя людини, можуть викликати певну реакцію суспільства і соціальні наслідки.
Тому, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, реальні вимоги публічного інтересу переважують право поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 331, 183 КПК України, суд, -
Задовольнити клопотання прокурора.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну виду запобіжного заходу.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою діє з 28.01.2022 р. по 28.03.2022 р. включно.
Повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5 днів та проголошено о 17-00 год 02.02.2022 р.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду протягом п?яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: ОСОБА_1