Справа № 357/996/22
2/357/1467/22
01.02.2022 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком,-
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним цивільним позовом, в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлене протоколом від 20 листопада 2021 року та визнати недійсним договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , укладений із КП БМР ЖЕК №7 №112 від 30 листопада 2021 року.
Вирішуючи питання про те, чи відповідає подана позовна заява вимогам закону, суд вказує на таке.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однак, суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивачем не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік".
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За нормами Закону України «Про судовий збір" за подання заяви немайнового характеру фізичною особою слід сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 2481 грн.х 0,4 = 992 грн. 40 коп.
Разом із тим в позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити від сплати судового збору за вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлене протоколом від 20 листопада 2021 року, мотивуючи тим, що вона непрацююча пенсіонерка та не має змоги сплатити судовий збір.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору та матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір», а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закон України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо його сплати.
Відповідно до статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про відстрочення/розстрочення чи звільнення від сплати судового збору Закон України «Про судовий збір» та ЦПК України не передбачають.
Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Крім цього, в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, згідно із положеннями частини другої статті 12 ЦПК України усі учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
У даному клопотанні позивачка не надала суду доказів тяжкого матеріального стану, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлене протоколом від 20 листопада 2021 року, слід відмовити.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
ОСОБА_1 додає до позовної заяви копію протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та інших доказів, однак зазначені копії у несприятливій для читання якості.
Крім того, відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає відповідачем КП БМР ЖЕК №7, однак, заявляючи вимогу про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлене протоколом від 20 листопада 2021 року, позивачем не визначено коло належних відповідачів, якими в даному випадку є співвласники зазначеного багатоквартирного будинку в кількості, згідно оскаржуваного протоколу, 358 чол.
Згідно ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Із змісту постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 року по цивільній справі № 6-204цс14 вбачається, що суд розглядає справи лише в межах заявлених вимог і не може самостійно, без клопотання позивача замінювати первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучати до участі у справі іншу особу як співвідповідача (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42496136) .
Таким чином, співвідповідач залучається до участі у розгляді справи на підставі та відповідно до ст. 51 ЦПК України.
Разом з тим, слід зазначити, що розгляд справи та постановлення рішення щодо неналежного відповідача робить неможливим виконання рішення, тому насамперед позивач зацікавлений у тому, щоб відповідач був належним.
Наведене означає, що належний суб'єктний склад учасників спору є тоді, коли у сторін спору існує зв'язок із предметом позову, тобто щодо предмету позову у сторін виникають суб'єктивні права.
Від належного суб'єктного складу сторін залежить питання про задоволення позовних вимог з підстав їх законності, при цьому саме позивач несе ризик заявлення вимог до неналежного відповідача, що може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Таким чином, та враховуючи предмет позовної заяви, в даному випадку належними відповідачами є всі учасники зборів співвласників багатоквартирного будинку, і тому позивачу необхідно визначитись з колом учасників процесу, зазначити належних відповідачів.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, оплатити судовий збір за свої вимоги в розмірі 992,40 грн. на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776; код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
А згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. 185 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора №7 про визнання недійсним рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяБ. І. Кошель