Справа № 1-27/2010
Вирок
іменем України
08 червня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Свірідової В.В.
при секретарі Дмитраш І.І.
з участю прокурора Моти Р.Д.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого , військовозобов»язаного - на обліку у Шевченківському райвійськкоматі м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із неповною середньою-спеціальною освітою, неодруженого, навчається на 3 курсі у Львівському вищому професійному училищі комп»ютерних технологій та будівництва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 27.04.2007р. Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 289 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,
підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 15 лютого 2009 року близько 20.30 год. за попередньою змовою в групі осіб, перебуваючи на вул. Лінкольна, 53 в м. Львові, поблизу кафе-бару «Яна», маючи умисел на заволодіння чужим майном, вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої ОСОБА_4, яке виразилось в тому, що підсудні підбігли до неї з правого боку та нанесли удар в частину голови, від якого потерпіла відчула сильний фізичний біль та вирвали у неї з рук сумку, в якій знаходились особисті речі останньої, а всього заволоділи майном потерпілої на загальну суму 718 грн.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину заперечив та пояснив, що 15 лютого 2009 року, у вечірній час, разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 гуляли в районі вул. Лінкольна у м.Львові. Біля бару «Яна» він, ОСОБА_2, відійшов в сторону в туалет та раптом побачив, як біжить ОСОБА_3 та побіг за ним . Згодом його затримали працівники міліції. Сумку в потерпілої не викрадав, побачив її в райвідділі. Показання при затриманні давав під тиском працівників міліції, які застосовували до нього фізичне насильство.
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні злочину заперечив та пояснив, що 15 лютого 2009 року близько 20.00 год. зустрівся із ОСОБА_2 біля будинку останнього на вул. Лінкольна в м. Львові та вони пішли в сторону бару «Яна». ОСОБА_2 пішов в туалет, а він залишився та побачив компанію, яка виходила з бару, останні, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, залишили свої сумки. Він, ОСОБА_3, хотів пожартувати, взяв сумку та став збоку. Згодом викинув сумку та побіг, бо зрозумів, що хтось міг подумати, що він вкрав сумку. Заперечує змову з ОСОБА_2 на викрадення сумки у потерпілої.
Суд знаходить, що факт вчинення злочинних дій та винуватість підсудних у вчиненні злочину, незважаючи на невизнання ними своєї вини, повністю стверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_4, даними в судовому засіданні про те, що 15 лютого 2009 р. вона разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебувала в кафе «Яна». Вийшовши з бару вона, ОСОБА_4, пішла проводжати їх до трамвайної зупинки, оскільки ОСОБА_4 розбила коліно і їй було важко йти. Сумку напевно залишила в кафе, але коли повернулась, то сумки там не було. Їй не відомо, чи підсудні викрали її сумку, бо вона їх не бачила. Тілесні ушкодження в той день вона отримала біля бару «Яна», можливо ОСОБА_4, коли падала, то вдарила її по голові, а може в той момент її хтось вдарив ззаді. Матеріальних та моральних претензій до підсудних немає. Матеріальну шкоду їй відшкодувала мати підсудного ОСОБА_2 в сумі 800 грн.
Показаннями свідка ОСОБА_8 даними в судовому засіданні про те, що він працює на посаді заступника командира роти БМОП «Беркут» при ГУ МВСУ у Львівській області. 15 лютого 2009 року ввечері разом з іншим працівником міліції ОСОБА_6 вони проводили перевірку несення служби підвідомчої йому роти. Проходячи повз магазину «Барвінок» побачили двох хлопців, які бігли, та один з них тримав в руках жіночу сумку. Оскільки ситуація видалась їм підозрілою, ОСОБА_6 запропонував зупинити даних хлопців, тому коли хлопці підбігли до них , ОСОБА_6 крикнув: «Стій!Міліція!», проте ті не відреагували. Один хлопець пришвидшив біг, оминаючи їх, а інший кинув сумку на землю ОСОБА_6 під ноги, відштовхнув його та почав бігти в сторону вул. Промислової. Вони переслідували хлопця, який кинув сумку, наздогнали, коли він впав. Хлопець, якого вони затримали та в руках якого була сумка - підсудний ОСОБА_2 Хлопець сказав, що не знає чому втікав, та що сумка йому не належить.
Показаннями свідка ОСОБА_6, даними в судовому засіданні про те, що він працює на посаді інспектора БМОП «Беркут» при ГУ МВСУ у Львівській області. В лютому 2009 року близько 20-21.00 год. він разом з іншим працівником міліції ОСОБА_8 перебував на службі. На вул. Лінкольна в м. Львові біля супермаркету «Барвінок» побачив, як в їхню сторону бігли двоє хлопців, в одного з них була жіноча сумка. В той час коли хлопці наблизились до них, він крикнув їм: «Стояти!Міліція!». Проте хлопці не відреагували, а навпаки пришвидшили біг, оминаючи їх. Один з хлопців кинув йому під ноги сумку та побіг. Вони з ОСОБА_8. побігли слідом за хлопцями та якийсь час переслідували їх. Згодом переслідували тільки хлопця, в якого була сумка. Коли той хлопець впав, він, ОСОБА_6, його наздогнав, представився та пред»явив посвідчення. Хлопцем, якого вони затримали, є підсудний ОСОБА_2 Очікуючи приїзду слідчо-оперативної групи, він телефонував на номери мобільних телефонів записані в блокноті, що був в жіночій сумці. В результаті чого, через якийсь час до них підійшла дочка власниці сумки та впізнала її. Згодом підійшла потерпіла, яка також впізнала сумку та пояснила, що коли вона була в кафе її відштовхнули та забрали сумку.
Показаннями свідка ОСОБА_7, даними в судовому засіданні про те, що він працює на посаді оперуповноваженого СКР Шевченківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. 15 лютого 2009 р. перебував на добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи. У вечірній час,працівниками БМОП «Беркут», в приміщення райвідділу було доставлено гр-на ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні відкритого викрадення майна, та потерпілу ОСОБА_4 В приміщенні чергової частини в присутності двох понятих ним було вилучено у затриманого ОСОБА_2 чорну жіночу сумочку, всередині якої знаходились різні речі, в тому числі гроші в сумі 39 грн., гаманець, окуляри та ін. При вилученні сумочки ОСОБА_2 пояснив, що її вирвав у потерпілої його знайомий на ім»я ОСОБА_12 в той день, тобто 15.02.2009 р., приблизно о 20.30 год. на вул. Лінкольна, 53 в м. Львові поблизу бару «Яна» та почав втікати, він, ОСОБА_2, побіг слідом за ним та був затриманий працівниками міліції. Після чого ОСОБА_2 власноручно написав явку з повинною, в якій зізнався в пограбуванні невідомої жінки разом зі своїм знайомим на ім»я ОСОБА_12. Потерпілу ОСОБА_4 було направлено на судово-медичне обстеження, оскільки вона скаржилась на тілесні ушкодження, нанесені їй невідомими.
Протоколами очних ставок від 20.02.2009 р., проведеними між ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_8., ОСОБА_6, від 07.04.2009 р., проведеною між підсудними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та від 29.04.2009 р., проведеною між підсудним ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_6, з яких вбачається, що підсудні та свідки підтвердили свої показання, дані в ході досудового слідства. (а. с . 46-51, 85-90, 115-118)
Проколом відтворення обстановки та обставин події від 27.04.2009 р., при проведенні якого потерпіла ОСОБА_4 вказала, яким чином 15.02.2009 р. по вул. Лінкольна, 53 в м. Львові відносно неї було вчинено злочин. (а. с . 119-122)
Протоколом впізнання від 28.04.2009 р., з якого вбачається, що свідок ОСОБА_6 серед пред»явлених для впізнання осіб вказав на ОСОБА_3, як на особу, схожу на ту, яка 15.02.2009 р. втікала з місця вчинення злочину разом із затриманим ОСОБА_2 (а.с. 112-114)
Протоколами відтворення обстановки та обставин події від 07.05.2009 р., при проведенні яких свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вказали, яким чином 15.02.2009 р. ними на вул. Лінкольна в м. Львові був затриманий ОСОБА_2 (а. с. 137-154)
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 06.05.2009 р., при проведенні якої ОСОБА_2 вказав, що він дійсно 15.02.2009 р. на вул. Лінкольна в м. Львові був затриманий працівниками міліції. ( а. с . 130-136)
Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 06.04.2009 р., де ОСОБА_3 вказав, що він дійсно 15.02.2009 р. на вул. Лінкольна в м. Львові брав в руки сумку, належну потерпілій ОСОБА_4 (а. с . 123-129)
Протоколом вилучення від 15.02.2009 р. у ОСОБА_2 працівниками міліції жіночої сумки з особистими речами потерпілої, з якого вбачається, що ОСОБА_2 пояснив, що дану сумку вирвав у жінки з рук його товариш (а. с . 10)
Речовими доказами по справі, а саме:чорною жіночою сумкою, всередині якої знаходяться жіночий гаманець, гроші в сумі 39 грн., пара рукавиць та інші речі. (а. с . 155-163)
Заявою потерпілої ОСОБА_4 від 15.02.2009 р., з якої вбачається, що потерпіла зазначала, що невідомі особи заволоділи її сумкою з особистими речами, при цьому нанесли їй тілесні ушкодження (а. с . 5)
Первинними показаннями потерпілої ОСОБА_4, даними працівникам міліції 15 лютого 2009 року, про те, що двоє невідомих осіб заволоділи її сумкою з особистими речами. Один з даних хлопців вирвав сумку у неї з рук, а другий наніс удар в ділянку голови. Сума завданої шкоди становить близько 700 грн.(а.с.6)
Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 на досудовому слідстві від 16 лютого 2009 року та протоколом додаткового допиту від 27 квітня 2009 року , де вона детально описала, як підсудні вирвали у неї з рук сумку та заволоділи нею (а.с.17-18,19-20)
Явкою з повинною ОСОБА_2 від 15 лютого 2009 року,з якої вбачається, що останній зазначав,що на вул. Лінкольна , 53 15.02.2009 року спільно з візуально знайомим на Ім»я ОСОБА_12 пограбували жінку віком 50 років, в саме вирвали з рук її жіночу сумку (а.с.11)
Первинними показаннями ОСОБА_2 від 15 лютого 2009 року , з яких вбачається, що він зазначав, що вони разом з другим хлопцем пограбували старшу жінку, вирвавши у неї з рук сумку, однак він (ОСОБА_2) був затриманий працівниками міліції (а.с.14-15)
Заявою потерпілої ОСОБА_4 від 27.04.2009 р. про відшкодування їй ОСОБА_2 матеріальних збитків, завданих злочином. ( а. с. 24)
Висновком судово-медичної експертизи № 442 від 20.02.2009 р., з якого вбачається, що у гр-ки ОСОБА_4 виявлено поверхневі садна на чолі, на спинці носа, які утворились від дії тупих предметів, могли виникнути 15 лютого 20099 р. та відносяться до легкого тілесного ушкодження і не були небезпечними для життя в момент спричинення. (а. с . 56)
Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_4 суд частково приймає їх до уваги. А саме,суд приймає до уваги її показання (первинні) дані на досудовому слідстві 15-16 лютого, 24,27 квітня 2009 року. Показання потерпілої дані в суді, є непослідовними, плутаними та скерованими на уникнення від відповідальності підсудних.
Оцінюючи показання свідків ОСОБА_8,ОСОБА_6,ОСОБА_7 , суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об»єктивному зв»язку із матеріалами кримінальної справи, стверджуються іншими об»єктивними доказами.
Показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які є родичами підсудного ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_11, який є знайомим ОСОБА_2, суд не приймає до уваги, оскільки вони є зацікавленими особами та не були очевидцями при вчиненні злочину підсудними.
Оцінюючи показання підсудних суд вважає їх неправдивими та спрямованими на введення в оману суд, оскільки вони є непослідовними, заперечуються іншими об»єктивними доказами по справі, зокрема, їх же первинними показаннями даними на досудовому слідстві, показаннями свідків-працівників міліції, які затримали підсудного ОСОБА_2 з сумкою, яка належала потерпілій, показаннями-первинними потерпілої ОСОБА_4 Отже,зазначені вище показання підсудних спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене.
Судом не приймаються до уваги та вважаються неправдивими показання підсудного ОСОБА_2 в частині того, що первинні показання працівникам міліції ним були дані під фізичним та психологічним тиском працівників Шевченківського райвідділу м. Львова, оскільки в ході проведеної перевірки прокуратурою Шевченківського району м. Львова ( за дорученням суду) дані обставини, зазначені підсудним в ході судового розгляду, не знайшли свого підтвердження. Крім того, підсудний та його родичі не звертались за наданням як медичної допомоги так і нікуди не оскаржували протиправних дій працівників міліції.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності , суд приходить до висновку, що винуватість підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, доведено повністю.
Суд вважає, що злочинні дії підсудних слід перекваліфікувати з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України, оскільки підсудні вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров”я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб. Вчинення нападу підсудними на потерпілу, який поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров»я останньої, не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства, заперечується як підсудними, так і потерпілою в судовому засіданні, не підтверджено жодними письмовими доказами по справі, здобутими як на досудовому, так і на судовому слідстві.
Призначаючи підсудним покарання, суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, особи підсудних ОСОБА_2, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, та ОСОБА_3, який раніше судимий, позитивні характеристики підсудних з місця проживання та навчання ОСОБА_3, обставиною, яка пом»якшує покарання підсудного ОСОБА_2, є добровільне відшкодування завданого збитку, обставин, які б пом»якшували покарання підсудного ОСОБА_3, суд не вбачає, обставиною, що обтяжує покарання підсудних, є вчинення злочину щодо особи похилого віку, вважає, що покарання слід обрати в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.
На підставі ст.71 ч.1 КК України до призначеного за цим вироком покарання підсудному ОСОБА_3 частково приеднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду Львівської області від 27 квітня 2007 року і остаточно до відбуття призначити покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та обрати покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та обрати покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст.71 ч.1 КК України до призначеного за цим вироком покарання ОСОБА_3 частково приеднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду Львівської області від 27 квітня 2007 року і остаточно до відбуття призначити 5 (п”ять ) років 1 ( один) місяць позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту після вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Вирок надр. в нарадчій кімнаті в 1 екз.
Суддя Свірідова В.В.