судового засідання Справа № 5-281/10
23 червня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого - судді Едера П.Т.
при секретарі Дяківу А.І.
з участю прокурора Щербан Я.В.
розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в м. Львові спільне подання адміністрації Личаківської виправної колонії №30 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 раніше судимого, -
вироком Галицького районного суду м.Львова від 20 червня 2007 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1,69 КК України та засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком до 3 (трьох) років. 05 жовтня 2007 року суджений Апеляційним судом Львівської області за ст.121 ч.1 КК України до 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
Початок строку покарання - 24 грудня 2005 року, кінець строку покарання - 24 грудня 2010 року.
На день розгляду справи засуджений ОСОБА_1 відбув 04 роки 05 місяців 29днів, до кінця строку відбування покарання залишилось 06 місяців 01 день.
Адміністрація Личаківської виправної колонії №30 у Львівській області та спостережна комісія Шевченківської державної районної адміністрації Львівської міської ради звернулися до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 покликаючись на те, що протягом строку відбування покарання засуджений зарекомендував себе з позитивної сторони, з обов'язками покладеними на нього, справлявся добре, відбув 2/3 строку покарання, на думку адміністрації Личаківської виправної колонії №30 у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської державної районної адміністрації Львівської міської ради своє виправлення довів.
Перевіривши представлені матеріали, оглянувши матеріали особової справи та відомості про поведінку засудженого, заслухавши представника адміністрації виправної колонії, пояснення засудженого, висновок прокурора про відмову у задоволенні подання, суд вважає, що у поданні слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст.81 ч.2 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став та вчинив новий тяжкий злочин, за який був засуджений вироком Галицького районного суду м.Львова від 20 червня 2007 року та визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1,69 КК України і засуджений до покарання у виді позбавлення волі строком до 3 (трьох) років. 05 жовтня 2007 року суджений Апеляційним судом Львівської області за ст.121 ч.1 КК України до 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
За час відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 лише два рази було оголошено подяку. Наявність таких двох заохочень, на думку суду, не свідчить про те, що він став на шлях виправлення.
09 січня 2009 року ОСОБА_1 оголошено сувору догану.
В судовому засідання свою вину у скоєному злочині визнав частково. Цивільний позов ОСОБА_1 не відшкодований.
10 липня 2008 року адміністративною комісією Личаківської виправної колонії №30 відмовлено в застосуванні заохочувальної норми , передбаченої ст. 82 КК України, як такому, що не став на шлях виправлення.
29 січня 2009 року адміністративною комісією Личаківської виправної колонії №30 відмовлено в застосуванні заохочувальної норми , передбаченої ст.ст.100,101 КВК України, як такому, що не стає на шлях виправлення.
14 травня 2009 року адміністративною комісією Личаківської виправної колонії №30 відмовлено в застосуванні заохочувальної норми , передбаченої ст.81 КК України, як такому, що не довів свого виправлення.
Суд вважає, що адміністрація не надала достатніх доказів того, що ОСОБА_1 зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до виконання обов'язків в період відбування покарання засвідчив успішність процесу виправлення. Належне виконання засудженим законних вимог представників адміністрації виправно-трудової установи під час відбуття покарання, його належна поведінка та сумлінне відношення до праці є для нього обов'язком впродовж всього строку відбуття покарання.
Враховуючи викладене та керуючись ст.81 КК України та ст. 407 КПК України,
У задоволенні подання адміністрації Личаківської виправної колонії №30 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області та спостережної комісії Шевченківської державної районної адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 - відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
На постанову протягом семи діб з дня її проголошення прокурор та засуджений мають право подати апеляції до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя П.Т. Едер