Справа № 2-1967/10
іменем України
16 червня 2010 року Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого - судді Едера П.Т.
при секретарі Юрчишин О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі,
19 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить винести рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі 767 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У позові вказує на те, що 24 квітня 2004 року зареєструвала шлюб із відповідачем. В шлюбі народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає на даний час із нею. 22.01.2010 року шлюб з відповідачем розірвано. Відповідач проживає окремо від неї та сина, допомоги на його утримання добровільно не надає, а тому вона змушена звернутись до суду. В судовому засіданні позивач позов підтримала, надала пояснення аналогічні викладені в позовній заяві . Просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовних вимог не визнав. Пояснив, що він заперечує проти позову тому, що не вважає себе батьком ОСОБА_3, переконаний, що дитина - ОСОБА_3 не його син, що позивач його обманювала. Однак з приводу встановлення батьківства, шляхом проведення відповідних досліджень чи експертиз не звертався. Також в судовому порядку батьківство не оспорював. З позивачкою вони тричі розходились. З 8 січня 2010 року по 22 березня 2010 року сторони проживали разом, і він надав кошти на утримання позивача та дитини. Постійного доходу немає, офіційно не працює. Просив в позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини.
Шлюб між сторонами розірвано 22 січня 2010 року і з цього часу позивачка з дитиною проживають окремо від відповідача.
Дитина знаходиться на утриманні позивачки, ходить в дитячий садочок, займається англійською мовою та танцями в гуртку «Квіти України».
Невизнання відповідачем позовних вимог лише з тих мотивів, що відповідач не вважає себе батьком не є підставним, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України кожен з батьків повинен утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов'язок не залежить від матеріального становища батьків.
Враховуючи те, що відповідач офіційно не працює, суд вважає за необхідне визначити щомісячний розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який відповідач зобов'язаний сплачувати на утримання дитини.
Позивачем не подано підтвердження про необхідність щомісячного витрачання коштів на утримання дитини в сумі 767 гривень на місяць, яку вона просить стягнути з відповідача.
При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище сторін, відсутність у відповідача інших неповнолітніх дітей, стан здоров”я дитини і відповідача. Суд також виходить із затвердженого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та вважає, що з відповідача слід стягнути в користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина починаючи з 19 травня 2010 року щомісячно в сумі 500 гривень, яка підлягає індексації відповідно до закону.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов підставним, таким що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст.367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215,367 ЦПК України , ст.ст.180, 181,182,184,191 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісяця, починаючи з 19 травня 2010 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання в доход держави державне мито в сумі 51 (п'ятдесят одної) гривні та 120 (сто двадцять) гривень витрат за інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
Рішення суду може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання протягом в десятиденний термін з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку , передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.
СУДДЯ П.Т.ЕДЕР
Рішення не набрало законної сили. Оригінал рішення знаходиться в Шевченківському районному суді м.Львова в цивільній справі № 2-1967/10.
СУДДЯ П.Т.ЕДЕР