Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1422/17
25.01.2022 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Басистої Т.В.,
справа № 677/1422/17,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - сільськогосподарський кооператив «Промінь», Заслучненська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області,
вимоги позову - про визнання права власності на майновий пай,
представник позивача ОСОБА_2 ,
розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу.
«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»
21.09.2017 ОСОБА_3 звернулася до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовом до сільськогосподарського кооперативу «Промінь» (надалі - СК «Промінь»), Малоклітнянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області, в якому просила визнати за нею право на майновий пай в пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства «Промінь» (надалі - КСП «Промінь») згідно розміру її трудової участі.
В ході судового розгляду позивач померла, її правонаступник ОСОБА_1 в ході судового розгляду вимоги позову уточнив, просив визнати за ним право на майновий пай у пайовому фонді майна колишнього КСП «Промінь» у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 у розмірі згідно її трудового внеску.
Вимоги позову обґрунтовував тим, що його мама ОСОБА_3 з 1966 по 30.12.1979 року та з 1982 по 1997 рік включно працювала різноробочою в колгоспі «Шлях до комунізму», перейменований 03.03.1992 в колгосп «Промінь», 04.03.1995 року - реорганізований в КСП «Промінь», а в 23.03.2000 в СК «Промінь».
ОСОБА_3 була членом колгоспу Шлях до комунізму», де працювала різноробочою, після виходу на пенсію із членів колгоспу не виходила, та будучи на пенсії продовжувала працювати.
Як член КСП ОСОБА_3 мала право на майновий пай у майновому фонді майна колишнього КСП «Промінь», однак з невідомих причин ОСОБА_3 не було включено до списку членів КСП, які мають право на майновий пай.
ОСОБА_3 07.09.2017 зверталася до голови правління СК «Промінь» із заявою про виділення їй майнового паю, однак відповіді на нього не отримала.
Стверджує, що оскільки ОСОБА_3 на момент розпаювання була пенсіонером та водночас продовжувала працювати у колгоспі та була переведена на іншу роботу через стан здоров'я, позивач, як її спадкоємець має право на майновий пай ОСОБА_3 , право на який вона набула за життя.
Зважаючи на вказане, просив визнати за ним право на майновий пай у пайовому фонді майна колишнього КСП «Промінь» у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 у розмірі згідно її трудового внеску.
Відповідачі відзив на позов до суду не подали.
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
13.12.2018 представником відповідача СК «Промінь» надіслано до суду заяву про застосування позовної давності.
11.03.2020 позивач ОСОБА_1 , подав до суду уточнену позовну заяву.
07.04.2021 позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
27.07.2021 представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про заміну відповідача правонаступником.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 вимоги позову підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Позивач ОСОБА_1 , який про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, жодних заяв, клопотань до суду не подав.
Представник відповідача СК «Промінь», який про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, у якій вимоги позову не визнав, просив відмовити у його задоволенні у зв'язку із спливом строку позовної давності.
Представник відповідача Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, який про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав та про причини неявки суд не повідомив.
«ІІІ. Процесуальні дії у справі»
26.09.2017 відкрито провадження у справі.
13.12.2018 провадження у справі зупинено у зв'язку із смертю позивача ОСОБА_3 до прийняття спадщини її спадкоємцями.
26.06.2019 поновлено провадження у справі.
05.07.2019 ухвалою суду замінено позивача ОСОБА_3 її правонаступником ОСОБА_1
05.09.2019 справу прийнято до свого провадження суддею Вознюком Р.В. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.11.2019.
12.03.2020 ухвалою суду позов залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
18.05.2020 постановою Хмельницького апеляційного суду, ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 12.03.2020 скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
03.11.2020 уточнену позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків.
07.04.2021 ухвалою суду клопотання позивача задоволено, долучено до матеріалів справи, як доказ, копію пенсійного посвідчення ОСОБА_3 , прийнято уточнену позовну заяву позивача ОСОБА_1
27.07.2021 ухвалою суду залучено правонаступника відповідача Малоклітнянської сільської ради Красилівського району Хмельницької області - Заслучненську сільську раду Хмельницького району Хмельницької області.
19.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»
Як вбачається з трудової книжки колгоспника № НОМЕР_1 (а.с.4-6) ОСОБА_3 з 1966 по 30.12.1979 року працювала на посаді різноробочої в колгоспі «Шлях до комунізму». 30.12.1979 року ОСОБА_3 звільнена з роботи у зв'язку із переходом на роботу прибиральниці у Кошелівський медпункт. З 1982 по 1997 рік включно ОСОБА_3 працювала різноробочою в КСП «Промінь».
Рік вступу в члени колгоспу 1951 рік.
Згідно довідки СК «Промінь» №110 від 27.11.2018 (а.с.58) ОСОБА_3 дійсно з 02.01.1966 по 02.11.1979 року брала участь у колгоспному виробництві та була членом колгоспу, дата вступу в колгосп 02.01.1966.
Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 на пенсії з 21.02.2002 року, пенсія за віком.
Згідно довідки СК «Промінь» №153 від 27.07.2017 (а.с.7) колгоспі «Шлях до комунізму», перейменовано 03.03.1992 в колгосп «Промінь». 04.03.1995 року діяльність колгоспу «Промінь» - припинена, а на його матеріальній базі створено КСП «Промінь», яке є його правонаступником. У березні 2000 року згідно рішення загальних зборів №1 від 23.03.2000, КСП «Промінь» реорганізовано в СК «Промінь», СК «Промінь» є правонаступником КСП «Промінь».
Розпаювання майна КСП «Промінь» завершено у 2001 році, видачею відповідних свідоцтв, що підтверджують право власності на майновий пай членів КСП «Промінь».
07.09.2017 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до голови правління СК «Промінь» ОСОБА_4 про виділення їй майнового паю (а.с.8). Доказів отримання відповідачем СК «Промінь» вказаної заяви матеріали справи не містять.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.65).
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її син ОСОБА_1 , про що йому видано свідоцтво про прийняття спадщини за законом від 29.05.2019, реєстровий номер 1-520.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Відповідно до ст. 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.
Згідно ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
«V. Оцінка суду»
Порядок виділення майнового паю передбачено Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992, указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29.01.2001 №62/2009, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» (надалі - Постанова КМУ №177).
Згідно з Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженою Постановою КМУ №177 (далі - Методика), майновий пай - це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.
Постановою КМУ № 177 затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення (надалі - Порядок).
Згідно з п.1 та п.2 Порядку відповідно до цього Порядку визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.
Для визначення розмірів майнових паїв членів підприємств необхідно:
- затвердити Положення про порядок паювання майна;
- скласти список осіб, які мають право на майновий пай;
- визначити індивідуальні майнові паї.
Відповідно до п.13 та п.14 вказаного Порядку майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.
Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.
Пунктом четвертим Порядку визначено, що до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також, особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий, зокрема, пенсіонери та спадкоємці померлих осіб, які мали право на такий пай.
За рішенням зборів співвласників до списку осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути внесені й інші категорії осіб, наприклад, такі, що відпрацювали у господарстві довгий час і вибули з поважних причин, а також особи, які мають право на пайовий фонд майна, але з різних причин не були включені до списку.
Внесення осіб до зазначеного списку здійснюється на підставі заяви.
У спірних правовідносинах основою набуття статусу члена й виникнення відповідних прав, пов'язаних з членством у колективному підприємстві, є юридичний склад, що включає в себе прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про прийняття заявника до складу членів колективного сільськогосподарського підприємства та його трудова участь у діяльності цього підприємства.
Таким чином, визначальним для отримання права на майновий пай є включення особи в члени КСП та до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства.
Відповідно до п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників» установлено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу, в тому числі на членів риболовецьких колгоспів, з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
У колгоспному праві при характеристиці права членства зверталася особлива увага на принцип безперервності (збереження членства у визначених випадках). Так, членство зберігалося за особами, які тимчасово вибували з колгоспу, зокрема, у випадках проходження дійсної строкової служби; вступу на навчання з відривом від виробництва, тощо. Таким чином, тимчасове вибуття з колгоспу тягнуло за собою припинення певних відносин - трудових, але членство зберігалося. Це, у свою чергу, означало, що колгоспник продовжував користуватися усіма правами, гарантованими для членів колгоспу і тільки з припиненням відносин членства припиняли свою дію і всі внутрішньоколгоспні відносини.
Факт роботи та членства ОСОБА_3 у КСП «Промінь» с. Мала Клітна Красилівського району Хмельницької області підтверджується копією трудової книжки колгоспника, згідно якої ОСОБА_3 вступила в члени колгоспу в 1951 році (а.с. 4), а також довідкою СК «Промінь» №110 від 27.11.2018 (а.с.58).
Доказів того, що ОСОБА_3 добровільно вийшла із членства КСП чи втратила його матеріали справи не містять. Тимчасовий перехід на роботу у Корчивській медпункт у 1979 році не може розцінюватись як втрата чи вихід із членства КСП «Промінь», а тому ОСОБА_3 , під час розпаювання майна КСП «Промінь» у 2001 році, мала право на майновий пай.
Вказані висновки суду узгоджуються з позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 05.08.2020 у справі № 615/1717/16-ц та від 16.09.2020 у справі № 330/2463/17.
Щодо заяви представника відповідача СК «Промінь» про застосування позовної давності суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.
За змістом пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред'явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК УРСР 1963 року.
Як вбачається з матеріалів справи розпаювання майна КСП «Промінь» завершено в 2001 році тобто спірні правовідносини виникли у той період, коли був чинним ЦК УРСР.
Відповідно до положень ст. 76 ЦК УК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення свого права.
Відповідно до ст. ст.71,75 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється тривалістю в три роки і позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін.
Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, № 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Порівняльний аналіз термінів «довідалася» та «могла довідатися», що містяться в ст. 76 ЦК УРСР, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.02.2017 року у справі № 6-17цс17, постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 201/8500/16-ц, від 09.09.2020 у справі № 323/963/17.
Позивач в позовній заяві стверджував, що ОСОБА_5 дізналася, що її право на отримання майнового паю було порушене із засобів масової інформації, при цьому позивачем не конкретизовано конкретну дату коли ОСОБА_5 на його думку довідалась про порушення її прав.
Разом із тим, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що можуть свідчити про те, що ОСОБА_5 не могла раніше довідатися про порушення її майнових прав, зокрема шляхом звернення до органів управління КСП або сільської ради.
Існування будь-яких поважних причин пропуску строку позовної давності, які об'єктивно перешкоджали ОСОБА_3 звернутися із вказаним позовом раніше, позивачем та його представником не доведено.
В оцінці спірних правовідносин, суд також виходить з презумпції цивільного права про те, що власність зобов'язує, а тому здійснюючи право власності на належне їй майно (особливо нерухоме) власник, має діяти відповідально, зокрема виявляти турботу щодо цього майна, бути обізнаним про його стан, тощо.
Суд вважає, що в цій справі ОСОБА_3 повинна була знати про стан своїх майнових прав.
Виходячи із встановлених судами обставин, перебіг позовної давності почався з 2001 року тобто з моменту закінчення процедури розпаювання майна КСП «Промінь» та видачі відповідних свідоцтв його членам, а тому, звертаючись у вересні 2017 року до суду із цим позовом, ОСОБА_3 пропустила трирічний строк звернення до суду.
Зважаючи на вказане, оскільки позивачем доведено, що ОСОБА_3 була членом КСП «Промінь» та відповідно мала право на майновий пай у пайовому фонді майна колишнього КСП «Промінь», проте позов подано з пропуском трирічного строку позовної давності, та позивачем не наведено поважності причин його пропуску, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки в задоволені позову відмовлено, то судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 16, 256, 1216-1218, 1258 ЦК України, ст.ст. 71, 75, 76, 80 ЦК УРСР, ст. 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», ст. ст.12, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу «Промінь», Заслучненської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права власності на майновий пай - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач - сільськогосподарський кооператив «Промінь», місцезнаходження : 31033, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Мала Клітна, ЄДРПОУ: 03785881.
Відповідач - Заслучненська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: 31050, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Заслучне, пл. ім. І.О. Масловського, 2, ЄДРПОУ: 04407170.
Повний текст рішення складено 01.02.2022.
Суддя Р. В. Вознюк